Найстаріший іконостас із найстарішої в Україні церкви виставлять у Львові

Іконостас із дерев’яної церкви – єдиний збережений зразок повного комплексу молільного та празничкового рядів ікон середини XVI ст...

Іконостас із дерев’яної церкви в с.Старій Скваряві, що в Жовківському районі на Львівщині,– єдиний збережений зразок повного комплексу молільного та празничкового рядів ікон середини XVI ст. Іконостат у другій половині лютого буде задемонстровано до огляду у Львівському музеї історії релігії, де він перебував на реставрації від 1995 року.

Дерев’яна церква в селі Стара Скварява. Фото УНІАН

Скварявський іконостас, ікони якого з намісного та цокольного рядів у другій половині XVIII ст., за припущенням, належать славетному українському художнику Івану Рутковичу та провідним майстрам малярського осередку його школи (хоч на жодній іконі підпису Рутковича не знайдено), перебував на реставрації у Львівському музеї історії релігії 13 років.

За цей час іконостас під наглядом численних розширених науково-реставраційних рад (на засіданні першої науково-реставраційної ради з порятунку Скварявського іконостаса був присутній патріарх Гузар) консервували реставратори Галина та Левко Скопи. Як пояснив заступник начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Роман Онишко, унікальному іконостасу не надавали статусу окремої пам’ятки національного значення, оскільки він її має в комплексі із церквою арх. Михаїла, із якої походить.

Наприкінці 2008 року розширена науково-реставраційна рада – за участі завідувача реставраційного відділу Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, художника-реставратора темперного малярства вищої категорії В.Мокрія, завідувачки реставраційного відділу Львівської галереї мистецтв , художника реставратора олійного живопису першої категорії Л.Разінкової, художника реставратора олійного живопису вищої категорії Л.Волкова із Львівської галереї мистецтв, наукових співробітників Львівської філії ННДРЦУ Г.Осьмак та Т.Отковича, пароха церкви арх. Михаїла с.Стара Скварява о.Івана Кончака, голови сільської ради с. Стара Скварява Н. Кубай та працівників музею – вирішила вважати реставрацію іконостаса в цілому завершеною. До лютого, коли іконостас задемонструють до огляду, має бути довершене також тонування фарбового шару та впорядкована уся поетапна документація процесів реставрації та лабораторних досліджень.

Оскільки громада Старої Скваряви виступає за повернення іконостаса до історичної церкви, то там мають бути забезпечені відповідні умови збереження пам’ятки. Нагадаємо, що згідно з дорученням голови Львівської ОДА від 28 листопада 2007 р. управління культури і туризму ОДА зобов’язане було опрацювати питання про створення Музею пам’ятки мистецтва XVI ст. Скварявського іконостаса у дерев’яній церкві св. Михаїла.

За сенсаційним відкриттям, яке зробив наприкінці минулого року відомий львівський дослідник дерев’яних українських церков Василь Слободян з Інституту «Укрзахідпроектреставрація», котрому пощастило побачити прикритий накладною дошкою вирізьблений напис на брусах північної стіни нави, – церква датована 1508 роком. Отже мова йде про найстарішу із дерев’яних церков України, якій виповнилося півтисячоліття!!!

За словами Василя Слободяна, ця церква буда перенесена до Старої Скваряви 1715 року із с.Глинська (також Жовківський район). У Глинську вона стояла на горі, на місці городища Щикотина, знищеного монголами 1241 року. Перенесена церква зберегла автентичний низ та іконостас, а от верх її, на думку Василя Слободяна, є пізнішою перебудовою. Дату побудови церкви підтверджує не тільки новознайдений напис, а й інша згадка, яка свідчить, що цій церкві 1700 року було «двісті без осьми».

Наразі Музей історії релігії підписав із громадою села угоду про те, що відреставрований іконостас буде тимчасово зберігатися у музеї, доки у Старій Скваряві не музеїфікують церкву та не оснастять її комплексним протипожежним захистом та охороною. Як повідомив Василь Слободян, за наявності коштів на реставрацію, роботи на об’єкти могли б вже розпочатися цього року. Принаймні проект реставрації уже готовий, його здійснив архітектор Сергій Піньковський із інституту «Укрзахідпроектреставрація».

Оскільки львівські владні достойники торік обіцяли всебічне сприянні реставрації іконостасу та церкви, але жодною копійкою так і не допомогли, то вони мають шанс реабілітувати своє слово честі тепер, коли відреставрований іконостас потребуватиме альбому на промоцію пам’ятки, а сама церква – безперебійного забезпечення фінансування реставраційних робіт.

Нагадаємо, що попередньо музей уже виставляв до огляду окремі відреставровані твори із Скварявського іконостаса роботи малярського осередку Рутковича у великій трапезній колишнього Домініканського монастиря для того, щоб публічно обговорити подальшу долю пам’ятки. Торік обговорення дало однозначну відповідь на дуже важливі питання: де має бути розміщений іконостас, та де його тимчасово зберігати. За рекомендаціями фахівців, він мав становити невідторгненну єдність із церквою, а на час, допоки там забезпечать абсолютно всі вимоги щодо збереження (температурно-вологісний режим, міліцейську охорону, сигналізацію тощо) – у музеї.

Натомість одна із украй непопулярних серед працівників музеїв України тенденцій – а саме наповнення майбутнього столичного «Мистецького арсеналу» фондовими музейними пам’ятками – може загрожувати й Скварявському іконостасу тим, що хтось із сильних світу цього захоче виставити його у Києві.

«Це категорично неприпустимо! Про жоден «Мистецький арсенал» не може бути й мови. Іконостас беззаперечно має повернутися до церкви арх.Михаїла у Старій Скваряві. Всі інші варіанти є небажаними. Мені прикро, що у цій історії бездумно спекулюють темою крадіжок ікон та підпалу церков. У випадку із парохом церкви арх. Михаїла отцем Іваном Кончаком, я можу запевнити, це саме та людина, котра розуміє значення пам’ятки і може взяти на себе відповідальність за організацію її збереження. Громада села давно очікує повернення іконостаса, бо вважає що за безпосередньої близькості до Жовкви (лишень якийсь 1 км!), Стара Скварява може стати об’єктом туристичного та християнського паломництва. Мешканці Скваряви не проти, аби до них проліг маршрут т. зв. Жовквівського «золотого кільця». Це дало б додатковий поштовх культурному розвитку села, яке гідно цінує свою історичну спадщину», – наполягає Василь Слободян.

«Село неодноразово писало листи до різних чиновників, зокрема й до начальника управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА Василя Іванівського, з проханням визначитися із можливістю після реставрації повернути іконостас, забезпечивши всі перелічені для цього умови. І ми вважаємо, що справедливим є не забирати від церкви іконостас, а створити на місці всі умови для музейного режиму пам’ятки», – сказала у коментарі ЗІКу директор Музею Зоряна Білик.

«Оскільки це пам’ятка державного значення, опікуватися нею має обласна адміністрація, вона ж повинна подбати і про належну репрезентацію Скварявського іконостаса як національного культурного надбання: видати проспект, каталог, альбом тощо. Тільки тоді цей іконостас буде сприйматися рівноцінним в переліку таких пам’яток іконопису, як і церкви св.Духа в Рогатині, св. Параскеви П’ятниці у Львові чи іконостаса із скиту Манявського. Це рівноцінна пам’ятка, яка має бути пошанована й репрезентована європейській громадськості», – наголосив заввідділу Львівського музею історії релігії Микола Хмільовський.

ЗІК

УНІАН в Google News