Бенька заспівала правильну білоруську музику і її музиканти полягали на підлогу

Правильна музика – це музика без каверів, при якій виникають позитивні думки. Правильність – саме в анти пафосному поводженні музикантів, без проявів зірковості…

Правильна музика – це авторська музика без каверів, при якій виникають позитивні думки. Правильність вбачається в анти пафосному поводженні музикантів на сцені, без проявів зірковості та надмірності…

Три дні поспіль, з 25 по 27 березня, українська публіка зустрічала наших північних сусідів – білорусів на фестивалі «Дні правильної білоруської музики» в Києві. За класикою жанру, цей захід проходив в арт-клубі «44», де кожен день перепліталися нові музичні стилі. Цікавим є той факт, що дата початку фестивалю співпала з Днем волі, який неофіційно щорічно проходить у Білорусі.

Хедлайнерами фестивалю був кабаре-бенд «Срібне весілля», котрі разом з групою Kusudama відкривали перший джазовий день. Кількість людей однозначно вражала, адже неможливо було навіть пройти в інший кінець зали.

Коли на сцену вийшов гурт «Срібне весілля» публіка одразу закричала, затупотіла, оживилася, під час концертів наспівувала тексти пісень… Проте жодної білоруської мови з вуст вокалістки я не почула, на жаль. Та все одно з першої пісні цей колектив закохує в себе.

Бенька пригощає вином Артема Залесського (Франсуа де Бош)

Прагнення до солодкуватості, краси, шоу, знаходить втілення в амплуа цього колективу. У перший день «Срібне весілля» презентувало програму «Панталони щастя», де в перервах між піснями забавно розповідало про історію, призначення, особливості цього жіночого аксесуару. Тексти пісень різноманітні «Я – луна», «Пищевая цепочка», « Малобюджетная любовь», « Песня про пилота», з досить пікантними словами, на що й очікувала публіка. Симбіоз гітари, контрабасу, труби, тромбона, скрипки, барабанів, гармошки готує кухню на різний смак: від французького шансону, кантрі, російської народної музики, до латиноамериканських ритмів у манері вуличного оркестру.

На моє запитання про враження від Києва, вокалістка гурту« Срібне весілля» Бенька відповіла: «Я в Києві не вперше, але місто неперевершене, можу його тільки порівняти з Парижем, надзвичайно насичене, яскраве, солодке, казкове схоже на Київський торт. Нам показали дуже багато цікавих місць, наприклад клітку з воронами та їжака в тумані, і ми були щасливі, бо в нас такого не зустріти».

Сам гурт існує з 2005 року і Бенька зізналася, що до кар’єри вокалістки працювала режисером у театрі ляльок та їй прийшлося залишити роботу на благо гурту. На питання «Як саме проходив відбір на цей фестиваль?» Відповіла: «На цій сцені виступають гурти, які в Білорусі найбільше про себе заявили. Ми виконавці альтернативної сцени, і намагаємось потішити якістю музики». Щодо назви гурту відповідь була лаконічною:«Це метафізичне поняття».

Гурт Kusudama, котрий виступав після «Срібного весілля» одразу запевнив усіх, що до кінця їхнього виступу залишиться лише одна людина. Чому так? Поєднання джазу і полегшеного гроул-вокалу, до цього коктейлю доповнити розривну гітару та англійську мову – новий напій під назвою «джазкор готовий». Брутальність гурту дала про себе знати – у результаті, залишилися лише захоплені гурмани переважно чоловічої статі.

Євген Половинський (сценічне ім’я Мілош Штрих) та Сергій Шепелєв (Вольфганг Туборг)

На другий день гурт «Срібне весілля» презентував нову програму під назвою «Серце». На цей раз лірики було трошки більше. І пісні про дитинство «Я рождена для подвига» та тварин «Привет воробушек!», «Песня о собаке» нагадували байки Крилова.

Під час виконання пісні «Не надо летать» усі музиканти, крім вокалістки, лягли на підлогу і грали лежачи. А під кінець виступу, створивши новорічну атмосферу та роздавши всім мандарини, під вимкнене світло та чаруючу музику вони вводили людей в гіпнотичну атмосферу.

І ось настав момент подивитися і почути культурний доробок білоруського народу. Саме гурт Osimira надав цю можливість, бо другий день був присвячений етно музиці. Проспонсовані «Парком Київська Русь» костюми навіювали асоціативний ряд чоловіків-музикантів з далекого минулого, а лунаюча музика з екзотичними назвами типу «Ой, стаіць явор» та незвичними інструментами викликала позитивні овації у слухачів. Грали також коломийки й «польську попсу». На такий лад закінчився другий день фестивалю.

У суботу, у день рок-н-ролу «Срібне весілля» виступало всього п’ятдесят хвилин, бо музиканти запізнювались на поїзд. А от The Toobes, з закріпленою репутацією «гламурні покидьки» безперечно закрутили колесо сучасного гаражного стилю. Незвичним було те, що барабанщик, у котрого були шалені партії ще й співав. Цей подив я бачила на обличчях багатьох слухачів. Музиканти за два роки існування досягли неперевершених результатів: сьогодні гурт у списку запрошених гостей головних сцен фестивалів Download (Британія) та Sziget (Угорщина).

І на завершення фестивалю нас привітав гурт Yellow Brick Road зі своєю програмою з 12 треків-історій, які сповіщають нам мовою рок-музики про своїх героів.. Кожен музичний гурман, мав нагоду згадати Led Zeppellin, Pink Floyd, Jimmi Hendrix, Marilyn Manson, The Beatles, Deep Purple та інших, не менш відомих нам виконавців. А безліч гітарних ефектів, особливо ефект педалі «Cry Baby» остаточно звів публіку з розуму.

У гостей фесту я поцікавилася, що таке «правильна музика»?

Наприклад, для Наталії Петрової керівниці інформаційно-аналітичного департаменту благодійної організації «Слов’янський фонд» «Парку Київська Русь», правильна музика – це вінець історії та культури народу, де музиканти переймають традиції попередніх поколінь. А для Євгенії Стрижевської, директора концертного агентства CAD головне, щоб музика приносила задоволення для душі.

Деякі вважають, що правильна музика – це авторська музика без каверів, при якій виникають позитивні думки. Цікавою була думка, що правильність вбачається в анти пафосному поводженні музикантів на сцені, без проявів зірковості та надмірності. На моє запитання щодо розуміння сутті правильної музики Бенька з «Срібного весілля» відповіла: – Я не люблю слово «правильний», на мою думку, завжди важко вигадати доречну назву для таких музичних заходів». Гурт The Toobes вважає, що зараз музика не щира, пластикова й головною метою для них є відродження справжньої музики. Щодо мене, я вбачаю в цьому індивідуальність і неповторність, адже кожен гурт повинен мати свою родзинку.

Іра Томаш