Виставки в київських музеях: про українське весілля, мистецький всесвіт Богдана Ступки, київські твори Врубеля…

На виставці також експонується святкове вбрання і прикраси різних регіонів України, ритуальний посуд. Не обходиться і без весільного короваю...

Осінь іще зрідка тішить нас теплими днями і кличе прогулятися алеями парків, помилуватися золотистими пейзажами. Та конкуренцію оазам природи складають київські музеї, де теж є чим насолодитися.

«Ой, весілля, як чар-зілля…»

Про те, що осінь – традиційна в Україні пора весіль, нагадає виставка «Українське весілля» у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара».

Українське весілля завжди було пишним – це засвідчує розмаїття експонатів з музейних фондів. Основу виставки складають народні картини та світлини з унікальної колекції фольклориста Івана Гончара – усього під час подорожей Україною він зібрав їх понад 12 тисяч. Вони візуалізують різні етапи одруження, створення сім’ї.

Цілком природною є наявність в експозиції таких побутових предметів, як скриня, куди дівчина складала посаг, який встигла надбати до весілля, а також знарядь праці – прялки, гребені. Адже підготовка до весілля була справою відповідальною і розпочиналася заздалегідь.

І звісно, чи не найбільше уваги в експозиції приділено одному з найголовніших весільних атрибутів – рушникові.

На виставці також експонується святкове вбрання і прикраси різних регіонів України, ритуальний посуд. Не обходиться і без весільного короваю.

Виставка триватиме до 13 листопада.

Ступка – то цілий всесвіт

Як найкраще висловити сутність такого неординарного явища в українському мистецтві, як Богдан Ступка? Цілий всесвіт, адже зіграв близько 200 ролей широкого діапазону. Тому й назвали свою виставку працівники Музею театрального, музичного та кіномистецтва України «Мистецький всесвіт Богдана Ступки». Вона вносить свій неповторний акорд у святкування 70-річчя актора.

Експозиція розповідає про найцікавіші сторінки творчої біографії народного артиста й Героя України мовою численних фото, живописних творів, макетів декорацій до вистав, театральних костюмів, нагород.

Світлини повертають нас у світ колись популярних, а тепер дещо забутих вистав двох провідних драматичних театрів України – Львівського імені Марії Заньковецької та столичного імені Івана Франка. І нагадують, що на цих сценах Ступка втілював такі образи, як Дон Жуан, Шевченко, шекспірівські Річард ІІІ та Король Лір, Цар Едіп. Найбільше місця в експозиції відведено трьом роботам, які актор вважає для себе етапними – Микола Задорожний («Украдене щастя» І. Франка), Іван Войницький («Дядя Ваня» А. Чехова), Тев’є («Тев’є-Тевель» Г. Горіна за Шолом - Алейхемом).

Окремий розділ виставки присвячено кіноролям митця, від найпершої – Ореста Дзвонаря («Білий птах з чорною ознакою») до найсвіжіших, зіграних у фільмах «Серце на долоні» та «Іванов» польського режисера Кшиштофа Зануссі й російського Володимира Дубровицького.

Виставка триватиме до 25 листопада.

Загадки Врубеля

Життя одного з найвидатніших і найзагадковіших російських художників Михайла Врубеля було тісно пов’язано з Києвом. Київський період (1884 1889рр.), на думку мистецтвознавців, є найсвітлішим і найгармонійнішим у творчості митця. Велику частину творів, які Михайло Олександрович написав у нашому місті, можна побачити на виставці «Врубель і Київ» у столичному Національному музеї російського мистецтва.

”Етюди квітів”

Тут представлені близько 120 творів графіки, живопису і скульптури з музейної колекції.

Ідея виставки – показати найбільш значні тематичні пласти і різноманітні грані творчості майстра. Експозиція умовно ділиться на чотири розділи – «Деталі», «Люди», «Квіти», «Боги, ангели, пророки».

Все, що бачимо тут, позначено особливим врубелівським поглядом на світ, його самобутньою творчою манерою. Графіка майстра вражає з одного боку витонченим відтворенням найдрібніших деталей, з другого якоюсь недомовленістю, фрагментарністю (якщо придивитись до портретів, побачимо, що обличчя у багатьох персонажів не дописані до кінця).

Роботи, написана на східні мотиви, відзначаються яскравістю й соковитістю кольорів. Це відомий врубелівський шедевр «Дівчинка на тлі персидського килима», «Східна казка» та інші.

”Голова демона”

Стан постійного сум’яття, внутрішньої боротьби героїв висловлюють їхні обличчя з печаттю задуми і глибоким сумом в очах. Такими зображував Врубель Христа, Богородицю, ангелів, героїв ілюстрацій до поеми М. Лермонтова «Демон» та трагедії «Фауст» Й. В. Гете та інших творів. З цієї причини й відхилила будівельна комісія Володимирського собору ескізи врубелівських розписів, адже за церковними канонами, вони мали бути радісними, а не печальними.

Усі ці твори, а також малюнки, створені художником для Кирилівської церкви, а також у маєтку Тарновських у Мотовилівці, портрети відомих і невідомих людей представлені в експозиції.

Виставка експонуватиметься до кінця грудня.

Франкова творчість очима художників

У серпні минуло 155 літ від дня народження Івана Франка. Київ на відміну від Львова та Нагуєвичів відзначив цей ювілей більш ніж скромно. Виставка «Образи Івана Франка в театрі і кіно», що відкрилася в Музеї Лесі Українки покликана заповнити цю прогалину в культурному житті столиці.

У ній беруть участь вісім знаних київських театральних та кінохудожників. Це патріарх, заслужена художниця України, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка Людмила Семикіна, представники середнього покоління – Андрій Олександрович-Дочевський, Людмила Нагорна, Святослав Коштелянчук, Людмила Ковальчук, Наталія Рудюк і молоді митці, недавні випускниці Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Катерина Калініна й Катерина Маркуш (на виставці бачимо їхні дипломні роботи).

Твори написані у різних стилях, техніках виконання. Однак спільне в учасників виставки те, що вони не пішли шляхом смакування етноекзотики, а створили метафоричні зримі образи, масштабні за задумом і лаконічно-виразні за втіленням.

А творами, які надихнули митців на нові ескізи костюмів, декорації вистав  (поставлених і нездійснених) є поеми «Мойсей», «Каїн», драма «Украдене щастя», повість «Захар Беркут», поетична збірка «Зів’яле листя».

Їхні сюжети бачимо на малюнках різних художників, і цікавим є порівняння мистецьких бачень, асоціацій.

Виставка триватиме до 11 листопада.

Тетяна Кроп

УНІАН в Google News