Хутір душа Люби Міненко

З 3 по 10 вересня в Українському домі у Києві буде відкрита виставка відомої української художниці Люби Міненко. «Полотна, які ще ніхто не бачив, створені в Каневі за останній рік» – інтригує мисткиня...

З 3 по 10 вересня в Українському домі у Києві буде відкрита виставка відомої української художниці Люби Міненко. «Хутор Душа з кішкою біля воріт» – так називається ця мистецька акція.

Близько півсотні картин покаже відома мисткиня. «Полотна, які ще ніхто не бачив, створені в Каневі за останній рік» – інтригує Люба Міненко.

Раніше намальоване художницею вже справило яскраві й сильні враження на шанувальників. Ще б пак – більше 20-и персональних виставок, а полотна, акварелі та аплікації показані на них, роз’їхалися до приватних колекцій європейців, американців, австралійців. Чимало картин, як, наприклад, «На канівських кручах», «Під місяцем стоя...», «Сон», «Покрова», «Ярослава», «Зоре моя вечірня» вже сьогодні заслуговують бути віднесеними до категорії національної «нетлінки». Теми й сюжети картин вона дістає зі спогадів дитинства, або ще глибше, як кажуть вчені люди, в генетичній пам’яті.

Тривалий час художниця творила «на асфальті» у Києві. Але байдуже – з тих картин так і струменить дух землі, на якій народилася, на них пізнаються знайомі їй з дитинства канівські вулиці, кручі й люди.

Художниця працює з різними матеріалами: „олією”, темперою, аквареллю. Фірмовими міненківськими можна вважати аплікації з клаптиків тканини – власний неповторний стиль. На олійних полотнах почерк майстрині теж не сплутаєш з чиїмось: смуги чистих кольорів стрімкі й довгі, ніби лугова трава, зібрана в пучки. З цих райдужних оберемків сплітається розлоге поле картини.

Вже другий рік, як київський період в творчому житті художниці скінчився, вона повернулася на свою батьківщину, до Канева.

Сьогодні Люба Міненко панує над канівськими горами (бо живе на одній з них), малює картини в батьківській хаті, що править їй і за майстерню і за житло, мчить вулицею з околиці в центр на скутері до магазину. Бронзова від городньої (а не якоїсь там морської) засмаги, вона випромінює енергію і радість буття. Така собі хуторянка з хутора під назвою Душа.

УНІАН в Google News