Кримськотатарські письменники звернулися з заявою до НСПУ
Сьогодні кримськотатарські письменники займаються не лише творчістю... У нашого народу немає іншої Батьківщини, окрім Криму, і для нас, письменників, це єдина земля, яка споконвіків живила і живить наше слово. Звернення
Звернення учасників коктебельської наради, яка відбулася з 16 по 23 вересня у Коктебелі, кримськотатарських письменників до Національної спілки письменників України
Шановні побратими та колеги по перу!
Ми, учасники коктебельської наради кримськотатарських письменників, звертаємося до вас із проханням підтримати нас в одностайному прагненні – створенні автономної кримськотатарської письменницької організації у складі Національної спілки письменників України. Ця давно вистраждана нами ідея торік була озвучена і головою НСПУ Володимиром Яворівським на з’їзді українських письменників, що викликало особливе схвалення наших літераторів, котрі повернулися з багаторічного вигнання до Криму разом зі своїм депортованим народом.
Сьогодні кримськотатарські письменники займаються не лише творчістю. На їхні плечі лягла вирішальна роль у відродженні і збереженні рідної мови, культури, формуванні нового покоління молодих літераторів. У нашого народу немає іншої Батьківщини, окрім Криму, і для нас, письменників, це єдина земля, яка споконвіків живила і живить наше слово. Але нині кримськотатарські письменники залишені на самих себе. Тому вирішення такого важливого організаційного питання як надання нам автономного статусу в складі НСПУ дозволило б нам набагато ефективніше виконувати ту місію, яку поклала на нас сама історія. Ми переконані, що кримськотатарська література зі своїм древнім корінням і багатим минулим є часткою всеукраїнського літературного процесу і важливою ланкою у взаєминах української та кримськотатарської культур. Тож, з огляду на це, ми ще раз просимо всю українську письменницьку громаду зрозуміти нас у справедливому прагненні створити автономну організацію «Об’єднання кримськотатарських письменників» у складі НСПУ. Адже аналогічна організація існувала в Криму до депортації, тому таке рішення стало б вагомим кроком у відновленні історичної справедливості щодо письменства народу, чиї права так жорстоко були потоптані.
Кокьебель, 23 вересня 2007 р.
Група учасників коктебельської наради. Внизу: Рефат Чайлак, Різа Фазил, Аблязиз Велієв, Дилявер Осман, Уріє Едемова, Білял Мамбет; вгорі: Ісмет Меджитов, Василь Шкляр, Шукур Самад. |
Заява учасників коктебельської наради кримськотатарських письменників з приводу спорудження у Сімферополі антиукраїнських пам’ятників
Проросійські шовіністичні сили в Криму за потурання місцевої влади настільки розперезалися у своїй патологічній ненависті до всього українського, що почали зводити ганебні пам’ятники, які паплюжать честь і гідність українського та кримськотатарського народів.
Так, 14 вересня у Сімферополі відкрито блюзнірський пам’ятник „жертвам ОУН – УПА”, який горе-автори назвали „Постріл у спину”. Це справді безкарний постріл у спину Української держави і плювок в обличчя її громадянам. А поруч цієї ганьби – уже встановлено камінь, де буде споруджено пам’ятник Катерині II, за правління якої було знищено Запорозьку Січ, запроваджено кріпацтво в Україні, анексовано Крим. Встановлення цього каменя викликало бурхливий протест кримськотатарської громадськості, після чого міліція взяла „об’єкт” під посилену охорону. Тим часом міськрада вже виділила 100 000 бюджетних гривень лише на проектно-пошукові роботи.
Ми, кримськотатарські письменники, як і весь наш народ, глибоко обурені зведенням таких одіозних пам’ятників, які ображають найсвятіші почуття мільйонів громадян України, розпалюють міжнаціональну неприязнь, девальвують наші духовні цінності. Водночас ми вражені відсутністю рішучих дій з боку вищого державного керівництва супроти цих ворожих шабашів і вимагаємо від Президента України та новообраної Верховної Ради негайно покласти край відвертому антиукраїнському, протидержавному наступу.
Коктебель, 23 вересня 2007 р.