Жінки носили спідню білизну протягом багатьох століть, але тільки в XIX столітті воно стало виглядати так, як ми звикли. Більшість жінок щодня бачать маленький декоративний бантик на своїй нижній білизні, але мало хто замислюється, навіщо він там.
Видання Mirror пише, що один з користувачів Reddit зацікавився питанням: "Чому так багато трусиків мають маленький бантик спереду? Звідки взялася ця традиція?"
За словами Belle Lingerie, жінки не носили відому нам нижню білизну до XIX століття. Натомість вони носили нижню білизну, відому як кальсони, яка з'явилася приблизно в 4400 р. до н. е. в Єгипті.
"Це були дві окремі штанини, які з'єднувалися на талії, щось на зразок мішкуватих шортів, що доходили до колін. Зрештою, до 1920 року Кальсони та блумери стали коротшими, закінчувались вище коліна, а не нижче. Ймовірно, це було зроблено для того, щоб відповідати новим, більш коротким фасонам суконь", - йдеться в повідомленні.
Виявляється, бант по центру трусів спочатку використовувався для того, щоб білизна не сповзало вниз до винаходу резинки.
"П'єр Уолтон також мав великий вплив на жіночу нижню білизну. У 1918 році цей француз розробив бавовняні трусики з еластичним поясом, які були набагато коротше по нозі, що зробило їх більш практичними як для дорослих, так і для дітей", - зазначено в повідомленні.
У доеластичні часи труси утримувалися на місці за допомогою стрічки, протягнутої через мереживо з люверсами у верхній частині. Маленький бантик - це місце, де зав'язували стрічку, і, звичайно ж, він знаходиться спереду, тому що там найпростіше зробити щось подібне.
Але це не єдина причина. Багато століть тому, до винаходу електрики, жінкам часто доводилося вставати до світанку і одягатися в темряві або при свічках. Тому бант використовувався для того, щоб відрізнити передню частину білизни від задньої. Зараз стрічку розглядають як прикрасу.
Раніше УНІАН назвав 10 причин, чому кожен з нас повинен спати голим.
