Згідно з новими попередніми дослідженнями, міжзоряна комета 3I/ATLAS може бути примітивним вуглецевим об'єктом, в якому спектри об'єкта порівнюються з незайманими зразками NASA з Антарктиди. Окрім того, наш третій міжзоряний гість, схоже, також переживає кріовулканічну активність під час свого першого близького зближення за (можливо) 10 мільйонів років, пише IFL Science.
Видання зазначає, що останні аналізи в основному зосереджувалися на ймовірності руйнування 3I/ATLAS під час його близького зближення з зіркою, міжнародну команду вчених також цікавила ідея 3I/ATLAS як "давнього виживця".
Згідно з попередніми дослідженнями, цей третій міжзоряний відвідувач, про якого нам відомо, ймовірно, подорожував міжзоряним середовищем та піддавався впливу космічних променів, можливо, протягом мільярдів років.
"З космогонічної точки зору, тіло, яке так довго виживає в суворих умовах міжзоряного середовища, повинно мати значну механічну міцність. За спостереженнями, 3I також є великим: за оцінками, його діаметр становить від 0,3 до 5,6 км, а період обертання ~16 годин є достатнім для відносно рівномірного розподілу сонячного тепла по його поверхні", - вказує в статті команда науковців.
Дослідники додають, що висока швидкість входу міжзоряної комети свідчить про викид в результаті близького зіткнення. Хоча, як зазначається, в межах останніх 500 парсеків зіткнень із зірками виявлено не було, не можна виключати більш ранні близькі прольоти. На основі цих даних з'явилася гіпотеза, що 3I/ATLAS може бути вуглецевим тілом, що містить метали.
"Кожен елемент періодичної таблиці може з'являтися в газоподібній формі і утворювати серію яскравих ліній, унікальних для цього елемента. Водень не буде схожий на гелій, який не буде схожий на вуглець, який не буде схожий на залізо... і так далі. Таким чином, астрономи можуть визначити, які речовини містяться в зірках, за лініями, які вони знаходять у спектрі зірки. Цей тип дослідження називається спектроскопією.", - пояснюють в NASA.
В даному дослідженні команда використовувала фотометричні спостереження 3I/ATLAS і порівняла їх з незайманими вуглецевими хондритами з колекції метеоритів NASA в Антарктиді.
Примітно, що ці зразки метеоритів були виявлені в Антарктиді з 1976 року в рамках програми NASA "Пошук метеоритів в Антарктиді" (ANSMET). В результаті порівняння спектри 3I/ATLAS і незайманих зразків, команда дійшла висновку, що вони знайшли близьку відповідність з транснептуновими об'єктами (TNO) – об'єктами і малих планетами за орбітою Нептуна.
"Спектральні подібності вказують на те, що 3I/ATLAS може бути примітивним вуглецевим об'єктом, ймовірно збагаченим природним металом і зазнаючим значних водних змін під час наближення до Сонця. Також він зазнає кріовулканізму, як і слід було очікувати від первинного транснептунового об'єкта", - вказує команда дослідників.
Вказується, що хоча термін "кріовулканізм" може здаватися екзотичним, для TNO він не є чимось несподіваним. Фактично це явище, коли підземні матеріали вириваються з-під поверхні об'єкта, або, якщо висловити це трохи драматичніше, — льодові вулкани.
В матеріалі додається, що більшість досліджень кріовулканів проводилися на супутниках газових гігантів Сонячної системи, а також на ТНО, таких як Плутон.
Хоча вважається, що 3I/ATLAS знаходиться на відстані від 0,3 кілометра та до 5,6 кілометра, на думку дослідницької команди, це очікувана поведінка для меншого ТНО, що наближається до Сонця.
"Відповідне збільшення яскравості на 2,5 маг при 2,5 а.о., за яким слідує швидке утворення дифузної коми, підтверджує активацію летких компонентів, що знаходяться близько до поверхні, навіть якщо сублімація водяного льоду, ймовірно, не була повністю завершена, за винятком, можливо, ділянок, що знаходяться близько до поверхні, внаслідок досягнення більш локалізованого тиску і температури", - вважають науковці.
Інші цікаві відкриття
Раніше УНІАН повідомляв, що в космосі помітили об'єкт, що нагадує "перевернуту планету", що суперечить законам фізики. Це астрономічне явище, виявлене в 2600 світлових роках від Землі, є першою в історії самолінзуючою подвійною системою. Воно ознаменувало виконання передбачення Ейнштейна про гравітаційне лінзування, яке було зроблене ще в 1936 році. Енштейн зміг розрахувати, наскільки сила гравітації може переломити світло зірок.
Також ми писали, що астрономи відкрили одну з найбільших обертових космічних структур, що розташована за 140 млн світлових років від Землі. Мова йде про гігантську космічну нитку, що обертається та містить "надтонкий" ланцюг із 14 галактик, багатих на водень. Примітно, що її протяжність - близько 5,5 млн світлових років, а ширина - 117 тис. світлових років. Додається, що ці галактики з’єднані між собою, немов підвіски на браслеті.
