Туристичні "магніти" для обраних. Як Арабатська стрілка потерпає від варварської забудови

Українські Мальдіви з присмаком корупції. Саме так говорять про Арабатську стрілку на Азовському узбережжі. Відколи Росія окупувала Крим, а іноземні курорти зачинились через коронавірус та вимагають щеплення, українців готові прийняти на відпочинок рідні береги. Втім, їх, під виглядом рекреації, неабияк розкрадають.

Окупація Криму Росією зробила багато українських курортів, на які раніше туристи мало звертали уваги, вельми популярними. Ще більш популярними вони стали після того, як багато туристично-привабливих для українців країн закрили кордони через пандемію COVID-19. "Десятки років Арабатська стрілка була територією досить непривабливою для забудови з огляду на наявність Криму і чорноморського узбережжя. Після того, як Росія окупувала Крим, ми бачимо дуже потужне освоєння цієї території. Потік туристів перемістився саме на Азовське море", – розповідає "Грошам" голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

Разом із туристичним бумом прийшов і бізнес. Однак інфраструктура самої коси виявилась не готовою до такої популярності. "Гроші" теж приїхали на Арабатську стрілку, але не для того, щоб засмагати на пляжі. Тут ми зустрілися з місцевим активістом Михайлом Новосельцевим, який після війни на Сході України продовжує воювати вже вдома – з масовою передачею державної землі в приватну власність.

"Тут – справа і зліва – водні угіддя міжнародного значення… Тут гніздяться червонокнижні птахи, але це не завадило всім дачі нарізати", – розповідає "Грошам" Михайло.

Він показує території, які колись, ще до Незалежності, належали комунальній базі відпочинку. Базу знищили, а землю продали.

На Арабатській стрілці знищили комунальну базу відпочинку, а землю продали, розповів активіст / Скріншот

"Раніше тут було 15 га землі рекреації. Наразі лишилось 5,5 га – там, де базар, кафе, магазини і трошки дачних будиночків лишилось… Все інше виділили під житлову забудову і під дачі. Тут 30 метрів до моря. І ще зовсім недавно, два роки тому, це було територією державної бази відпочинку", – розповідає пан Михайло.

Тільки-но "Гроші" починають знімати, до нас одразу підходить працівник державної бази. Він, виявляється, і сам незадоволений тим, що територія зменшилась втричі: "Це чужа територія. Зараз вже приватна. Отримали кадастрові номери… Територію роздали в приватні руки, всі питання до облради. Все, що ви тут назнімали, весь оцей бруд, сміття – це все на приватній території. До самого берега".

На Арабатській стрілці зазняли купи сміття / Скріншот

З висоти помітно, що на прибережній смузі один за одним ростуть готелі та бази відпочинку. А на територіях, які ще не забудували, стоять таблички про перепродаж землі. Таким чином Херсонська обласна влада відрізала від держави 10 гектарів. І це тільки крапля в морі.

Масова забудова, а відповідно й потік десятків тисяч людей вже став кризою для Арабатської стрілки. На косі немає й ніколи не було центральної каналізації, єдиний порятунок тут – машини асенізаторів. Тому – будуй нові готелі, скільки забажаєш – усі відходи відпочивальників підуть в ґрунти, а потім в море.

"Вода завжди йде до води. І рано чи пізно це все йде з підземними водами, забруднює ґрунти і так далі. Якщо ми говоримо про відкриту дефекацію, це септики, вигрібні ями. Теоретично, вони повинні бути екранізованими, в більшості випадків це не перевіряється. Маємо проблему, що в піщаних ґрунтах, які мають високу проникність, йде відкрита дефекація", – розповідає "Грошам" експерт водного комітету професійної асоціації екологів України Мар‘яна Гінзула.

На Арабатській косі немає й ніколи не було центральної каналізації, а відходи відпочивальників йдуть у ґрунти, дізналися журналісти / Скріншот

Але і це не остання проблема. Наприклад, бачимо з боку Сиваша відпочинковий комплекс. Ворота на вхід закриті і з агентів "Грошей" вимагають купити квиток за 200 гривень за те, аби піти до води Сиваша на термальні води, які, по факту – народні природні ресурси.

"Згідно з 88-ою статтею Водного кодексу, від урізу морів прибережна захисна смуга повинна складати не менше 100 метрів. Навіть є окрема стаття, яка виділяє ширину пляжної зони. Це не на всіх територіях, але у зв’язку з правом доступу громадян до водойм, до відкритих водойм. І до моря в тому самому числі ця ширина повинна також складати не менше 100 метрів", – розповідає Мар‘яна Гінзула.

Однак це на адміністратора бази відпочинку, яка не дозволяє пройти до Сиваша, не діє. Вона не реагує на закон, і відмовляється показати свої документи.

Тому навіть якщо ви не збираєтесь орендувати альтанку чи брати в оренду лежак, а просто дійти до води, вас не впустять. Платіть 200 гривень. Для сім’ї з чотирьох осіб – це буде 800 гривень за разовий вхід.

"Якщо хтось взяв в оренду земельну ділянку і обмежив вхід місцевим до пляжу або навіть берегу, це є підстави для розірвання договору. Безумовно, в цій області величезна кількість корупції на місцевому рівні. Не на державному", – розповіла "Грошам" юрист Тетяна Ващенко.

Зате на цю орендовану землю поблизу Сиваша успішно для облаштування території вантажівка возить пісок прямо… з прибережної захисної смуги Азовського моря. Одразу після нашої розмови з адміністратором бази відпочинку до автівки "Грошей" підійшов охоронець і почав знімати номери нашого автомобіля. Пояснити, навіщо це робить, чоловік не зміг.

Втім, тут через появу журналістів переживають не дарма. Адже якщо подивитись на Арабатську стрілку в кадастровій карті України, можна взятись за голову. Величезні території, по яких ми ходили чи проїжджали, вже у приватній власності. Все порізано під забудову.  Просто поки що не встигли нічого побудувати.

"Вони керуються законом про місцеве самоврядування. Там є такий момент, що прибережна захисна смуга потребує окремої містобудівної документації. Наприклад, комусь сподобалась якась діляночка, він розуміє, що це – в межах прибережної зони, там будувати не можна, і не можна навіть у держави забрати. Яким чином державна земля йде в приватну власність? Це місцеві роблять… Вони дивляться на мапу і бачать річку, а пишуть, що це протока. І якщо до річки у нас 50 метрів захисної зони, то до протоки вже 25", – розповідає юрист Тетяна Ващенко.

Ба більше, на кадастровій карті чітко видно, що більше сотні ділянок відданні під забудову зі сторони затоки Сиваш. Навіть попри те, що там території природного захисного фонду, які не можуть бути у приватній власності.

"Згідно з законодавством, об’єкти природозахисного фонду не підлягають забудові. І якщо хтось дає дозвіл на забудову в межах об'єктів природно заповідного фонду, він робить серйозне порушення законодавства", – нагадує голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

За всіма відповідями "Гроші" приїхали до місцевого відділу архітектури у Генічеську. Запитати, яким чином видавались дозволи, затверджувались експертизи на відведення ділянок, коли неозброєним оком видно, що вони не можуть продаватися. Керівниця якраз на робочому місці. Але… "Я офіційно знаходжусь у відпустці. Зараз на місці, тому що готую архів до передачі", – каже вона.

Понад сотні ділянок відданні під забудову зі сторони затоки Сиваш, дізналися журналісти / Скріншот

Чому журналісти не можуть отримати відповіді на елементарні питання? Тому, що всі все тут прекрасно знають. Всі "в темі". Ба більше, представники місцевої влади теж отримують ділянки всупереч законам.

Зокрема, "Гроші" побачили дві ділянки, які належать дружині і колишньому голові місцевої РДА Андрію Онищенку. Він свої ділянки продає. А ось його попередник, екс-голова місцевої РДА Олександр Воробйов побудував на прибережній захисній смузі двоповерховий особняк… Можливо, саму тому нікому немає діла до масової приватизації Арабатської стрілки. Тож унікальна природна зона від масової забудови та потоку туристів скоро може перетворитись на острів сміття та каналізації.

Повний сюжет про те, як саме відбувається приватизація державних земель в рекреаційній зоні, чи можна потрапити на Сиваш безкоштовно, на підставі чого з туристів на Арабатській стрілці збирають гроші й чому це не турбує місцеву владу, дивіться сьогодні в новому випуску програми "Гроші" о 19:25 на телеканалі 2+2. 

УНІАН в Google News