Російська армія завдала та продовжує завдавати великої шкоди довкіллю та, на думку науковців, багато птахів, зокрема, червонокнижні, наразі під загрозою вимирання.
У сюжеті 1+1 йдеться, що птахи є жертвами війни, хоча люди поки що цього не помічають. Птахи гинуть від вибухів, їхні гнізда горять і вони шукають нові місця для гніздування. Орнітологи переконані, що деякі види можуть зникнути назавжди. Наприклад, вчені хвилюються за рожевих фламінго, які торік уперше гніздувалися в Україні - на Одещині. Тоді науковці нарахували майже дві сотні пташенят.
"Було дуже гучно й вони не могли нормально гніздитися та наприкінці грудня полетіли до Туреччини, Болгарії. Там вони зимували та три тижні тому повернулися до нас", - каже керівник наукового відділу Національного природного парку "Тузлівські лимани" Іван Русєв.
Йдеться, що раніше фламінго намагалися сформувати колонію на Херсонщині, але близькість до російських полігонів змусила птахів перебратися північніше – на Тузлівські лимани, але війна наздогнала їх й там. Співробітники заповідника побоюються, що фламінго можуть назавжди залишити територію України.
"Вони мігрують кожного дня з лиману на лиман - у нас 13 лиманів. Але вночі дуже гучно та ми хвилюємося за їх майбутнє – що вони не зможуть вибрати лиман для гніздування", - каже Русєв.
За словами фахівців, птахи гинуть від поранень, пожеж, через знищені ліси вони змушені шукати нові місця для гніздування. Професор кафедри екології Львівського національного університету ім. Івана Франка Андрій Бокотей каже, що відбувається катастрофа. Навіть самі звуки вибухів можуть бути смертельними для птахів – їх барабанні перетинки дуже чутливі, як й люди вони дістають контузії. Якщо дрібне птаство мобільне та може гніздуватися де завгодно, то більш великі птахи занадто прив’язані до своїх домівок та найбільше потерпають від війни.
Наприклад, червонокнижні хохітви (близький родич журавля), які останніми роками гніздилися лише на Керченському півострові. На думку орнітолога, шанси вижити у них мінімальні. Це стосується багатьох червонокнижних птахів зі степової зони. Наголошується, що ми будемо мати катастрофічну ситуацію з цими видами в Україні. Найбільш ймовірно, що вони просто зникнуть.
Зменшення одних тягне зменшення інших. Тобто, птахи їдять якихось комах, якщо їжі поменшає, стане менше птахів тощо. Ланцюжок потягне за собою "хвилю", наслідки якої зараз передбачити не можна.
З’ясувалося, що найвитриваліші це ворони, які, на думку орнітолога Геннадія Тищенка, змогли пристосуватися. А от дивовижній парі лелек загрожує на Чернігівщині. Ці лелеки з неймовірною історією кохання - вони майже не розлучні. За словами фахівців, так майже 10 років. Директорка Менського зоопарку що на Чернігівщині Зінаїда Максименко каже, що це унікальна родина. Пара настільки відповідальна, що гніздо майже ніколи не залишає, тим паче з яйцями. Але їхня домівка дуже близько до російського кордону – коли вибухи, сирени, вони відлітають.
Науковці не виключають, що колись доведеться переселяти птахів та тварин з території, де вони вижили, на землі їх колишнього ореолу, але цей шлях дуже складний. Остаточні висновки можна буде зробити лише після закінчення війни та розмінування території.
Новини екології - деталі
Нагадаємо, у Національний природний парк "Тузлівські лимани" (Одещина) з півдня прилетіли перші рожеві фламінго. Науковці нарахували майже 60 птахів, які "досліджують" острівні системи, проводять "рекогносцировку", щоб оцінити можливість гніздування у 2024 році. Рівень води в лиманах у той момент був високий і такі безпечні для гніздування острови в заповідній зоні нацпарку є, але кожного дня для фламінго є ризики від війни, оскільки птахи дуже чутливі. Якщо шумове навантаження і фактор неспокою будуть високими, то вони не зможуть відтворитися.
