США і Європа відвертаються від шкідливого для довкілля твердого палива, настала черга Азії зробити це.
У всьому світі змінюються настрої. Лідер Китаю Си Цзиньпін поставив за мету звести до нуля вуглецеві викиди до 2060 року. На чолі з Джо Байденом США повернуться до Паризької кліматичної угоди, яка була ухвалена п'ять років тому. На фінансових ринках компанії з виробництва зеленої енергії на підйомі. Цього місяця Tesla приєдналася до фондового індексу S&P 500 як один з найбільших членів.
Читайте такожУ Німеччині узгодили план відключення ТЕС на бурому вугіллі
Однак, на вугілля досі припадає приблизно 27% енергії, яка використовуються в усьому: від ліній електропередачі до зарядки автомобілів. На відміну від природного газу чи нафти, це концентрований вуглець. І на нього припадає 39% від щорічних викидів CO2 в атмосферу в наслідок спалення викопного палива. Якщо світ хоче скоротити ці викиди досить швидко і суттєво, тоді нинішнє завдання - подвоїти успіх Заходу й повторити його в Азії. І це буде не просто.
Вугілля увійшло у вжиток в часи Промислової революції. У заможному світі пік його використання в печах і котлах припав на 1930-ті роки, після чого почався спад через доступність більш чистого палива. Його споживання на Заході останнім часом обвалилося. У Великій Британії остання вугільна електростанція буле закрита в 2022 році. Велика вугільна компанія зі США Peabody Energy попередила, що може збанкрутувати. І це вдруге за останні 5 років.
Ціни на вугілля пришвидшили ці зміни в Європі. В США адміністрація Дональда Трампа намагалася захистити вугільну промисловість, спрощуючи регуляцію й надаючи політичну підтримку. Але вона все одно обвалюється. Одна з причин - конкуренція з боку дешевого природного газу, який видобувають в США за допомогою технології фрекінгу.
Читайте такожКитай пообіцяв припинити викиди парникових газів через 40 років
Це перемога, але лише частково. За минуле десятиліття, в ході якого Європа стала ворогом вугілля, його споживання в Азії зросло на чверть. На континент тепер припадає 77% глобального споживання вугілля. Лише Китай спалює більше двох третин цих об'ємів. На другому місці - Індія. Вугілля домінує й в деяких економіках середнього розміру, які швидко зростають, зокрема в Індонезії й В'єтнамі.
Якщо світ хоче обмежити зростання глобальної температури лише двома градусами за Цельсієм у порівнянні з рівнем до індустріалізації, тоді не можна чекати, поки апетити Азії до вугілля спадуть. Нові ТЕЦ досі будуються. Деякі з них вже готові, але ще не запущені на повну силу. І потенційно вони зможуть спалювати вугілля ще багато десятиліть.
Також не достатньо очікувати, що рішенням стануть технології так званого "чистого вугілля", які збирають шкідливі викиди до потрапляння в атмосферу. Вони можуть допомогти розібратися з забрудненням від промислового використання, наприклад, в металургії. Але вони надто дорогі для сфері електрогенерування.
Читайте такожОлег Савицький: Викиди CO2 не вбивають відразу, а спричиняють зміни клімату. Та є купа забруднювальних речовин, які вбивають нас вже сьогодні
Але країнам Азії потрібно розібратися з іншими більш глибокими проблемами. Стратегія, яка спрацювала в Європі й США, не дасть тут бажаного ефекту. Тому що гірничо-добувні компанії, електростанції, виробники обладнання й банки, які їх фінансують, часто державні. Ринкові сили й вугільні податки, які використовують цінові сигнали, щоб змінити стимули, в Азії будуть не такими ефективними. На додачу вугільна політика дуже підступна. Вугільна економіка формує ланцюг з робочих місць, боргу, податкових надходжень й експорту. Китай використовує свій проект "Єдиний пояс, єдиний шлях", щоб продавати як машини для шахт, так і ТЕЦ. По всьому регіону місцеві уряди залежать від вугільних доходів. Тож вони будуть яро захищати такий вид енергії.
Один з кроків на зустріч придушенню регіонального лобі - це переформатування енергетичних систем, щоб відновлювані джерела могли чесно конкурувати з вугіллям. Більшість нових зелених технологій дають непостійну потужність, тому що погода змінюється. Загальнонаціональні розумні електромережі можуть вирішити цю проблему, сполучивши різні регіони.
Читайте такожЛідери ЄС домовилися довести парникові викиди до нуля до 2050 року
Інший крок - це компенсація тим, хто постраждав від змін. Урок занепаду шахтарських містечок на півдні Уельсу й в західній Вірджинії говорить, що безробіття підвищує рівень політичної напруги. На компанію Coal India, наприклад, працює 270 тисяч людей. Від провінції Шансі в Китаї до штату Джаркхад в Індії місцевій владі будуть потрібні фіскальні перерахунки, щоб вони могли збалансувати свої економіки. Допомога банків теж може знадобитися. Для китайських державних кредиторів ціна питання може сягати до трильйона доларів.
Читайте такожКарантин через коронавірус позитивно вплинув на екологію в світі (відео)