Квоти на експорт зерна: СОТ захоче грошову компенсацію?
Квоти на експорт зерна: СОТ захоче грошову компенсацію?

Квоти на експорт зерна: СОТ захоче грошову компенсацію?

08:46, 13.08.2010
7 хв.

Кабмін хоче ввести квоти на експорт зерна. А учасники ринку заявляють, що митниця вже фактично його заблокувала. Чи не суперечать дії влади зобов`язанням України, зокрема, перед СОТ?..

Уряд РФ ухвалив рішення про введення тимчасової заборони на експорт зерна і товарів, які виготовляються з нього, у зв`язку з засухою. Після цього стало відомо, що українська влада і представники бізнесу блокують експорт зернових із країни - як випливає з внутрішнього листування Держмитниці та її регіональних підрозділів, експортувати зернові з країни хоч і не заборонено, але практично неможливо. Водночас, Всесвітній банк закликає країни світу не обмежувати експорт зерна, як це зробила РФ. Дії Росії поки не спричиняють кризи, але зміни цін на продовольчі товари  роблять менш стійким становище бідних країн. Щодо України в даній ситуації є важливим питання членства у СОТ. Як відомо, Росія не входить в цю міжнародну організацію. Про стан справ розповіли в ЮФ “Василь Кісіль і Партнери”.

Як відзначають у компанії, сьогодні в пресі активно обговорюється питання про повну заборону експорту зерна з України (зокрема, на цьому наполягає Українська зернова асоціація) або про введення квот на експорт зерна. Причина – досить складна ситуація на зерновому ринку України. Зокрема, врожай цього року нижче прогнозованого, що за умов значних об`ємів експорту може призвести до істотного подорожчання зерна на внутрішньому ринку, а це у свою чергу, може негативно позначитися на формуванні резервів зерна Аграрним фондом України.

Учасники ринку вже заявили, що митні органи України фактично заблокували експорт зерна своєю занадто прискіпливою перевіркою відповідності якості зерна інформації, заявленій в експортних документах.

Відео дня

У ситуації, що склалася, і перспективах можливих рішень виникає закономірне питання: чи не буде застосування заборони на експорт зерна або введення квот суперечити міжнародним зобов`язанням України, зокрема взятим під час вступу у СОТ?! І чи не порушують дії митних органів ці зобов`язання вже зараз?

Перш за все, підкреслює Тетяна Сліпачук, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», варто врахувати, що ст. XI:1 ГАТТ 1994 встановлює загальне правило, згідно з яким будь-які заборони або обмеження (зокрема, квоти, експортні ліцензії або будь-які інші заходи, застосовні до експорту), окрім мит, податків або інших платежів, застосовуватися не повинні. Україна, зі свого боку, в п. 255 Звіту Робочої групи про вступ України у СОТ взяла на себе зобов`язання, що всі експортні заборони або обмеження, зокрема квоти, застосовуватимуться в строгій відповідності з ст. XI ГАТТ 1994.

Але це не означає, що із згаданого правила не існує виключень. Ст. XI:2 (а) ГАТТ 1994 прямо передбачає можливість введення тимчасових заборон або обмежень на експорт (зокрема квот) для того, щоб попередити або зменшити критичний брак продуктів харчування. Проте такі заборони і обмеження повинні вводитися виключно з дотриманням певних принципів і правив, встановлених угодами СОТ, додає юрист. Якщо діяти «за правилами», то Україні необхідно обґрунтувати наявність підстав для застосування відповідних обмежень і заборон.

Як уточнює старший юрист практики міжнародної торгівлі ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Наталія Мікольська, згідно зі ст. XIII:1 ГАТТ 1994 такі заборони і обмеження повинні бути недискримінаційними, тобто мають застосовуватися однаково до всіх країн-членів СОТ, куди експортується товар. Україна також повинна належним чином нотифікувати Секретаріат СОТ про застосування відповідних заборон і обмежень в спеціальному порядку (детально ідентифікувати товар, до якого застосовуватимуться відповідні обмеження; вид обмеження; чітко вказати підстави для застосування тих чи інших заборон або обмежень і обґрунтувати можливість їх застосування з погляду СТО; а також проаналізувати можливий вплив на торгівлю).

Оскільки в даному випадку йдеться про зерно, то Україні необхідно також дотримати додаткові вимоги, передбачені ст. 12 Угоди СОТ про сільське господарство, тим більше, що в п. 391 Звіту Робочої групи про вступ України в СОТ наша країна взяла на себе зобов`язання дотримуватися всіх положень згаданої угоди. Зокрема, Україні необхідно буде прийняти до уваги можливий вплив обмежень, що вводяться, або заборон на продовольчу безпеку членів СОТ, що імпортують зерно з України. Також Україна зобов`язана якомога раніше до введення заборони або обмеження інформувати Комітет з сільського господарства про їх введення (надати інформацію про природу заборони або обмеження, передбачувані терміни їх застосування), а також на вимогу провести консультації з будь-яким членом СОТ, чиї інтереси зачепить заборона, що вводиться, або обмеження, і надати такому членові СОТ всю необхідну інформацію.

Що ж до дій митних органів, які фактично заблокували експорт зерна, то, на думку юристів, вони можуть розглядатися як дії державних органів, de facto що обмежують експорт, які проведені без дотримання всіх вищезазначених правил, тобто порушуючи зобов`язання України в рамках СОТ. У зв`язку з цим, існує обґрунтований ризик, що члени СОТ, чиї інтереси постраждають від застосування експортних заборон або обмежень, можуть ініціювати процедуру розгляду суперечки в рамках СОТ і вимагати не тільки відміни обмежувальних заходів, але й грошової компенсації.

Тому дуже важливо, щоб уряд України якнайскоріше ухвалив як саме рішення, так і зробив всі необхідні дії для його реалізації і усунення обмежень de facto.

Не варто забувати і про приєднання України в серпні цього року до Конвенції про торгівлю зерном (9 серпня 2010 року набув чинності Закон України «Про приєднання до Конвенції про торгівлю зерном»), підкреслює Тетяна Сліпачук, відповідно до якої Україна зобов`язалася не тільки сприяти розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечувати, за можливості, найбільш вільний розвиток такої торгівлі, але й усунути торгові бар`єри, а також нечесну і дискримінаційну практику. Дана Конвенція також передбачає зобов`язання України сприяти стабілізації міжнародних ринків зерна наскільки це можливо, укріплювати світову продовольчу безпеку і сприяти розвитку країн, економіки яких значною мірою залежать від комерційних продажів зерна.

Юристи застерігають, що введення Україною «поза правилами» будь-яких обмежень на експорт зерна може не тільки негативно вплинути на імідж країни як надійного торгового партнера, але й призвести до негативних наслідків для держави у вигляді ініціації процедури розгляду суперечки в рамках СОТ і, можливо, ухвалення рішення про порушення Україною взятих зобов`язань в рамках СОТ, і стягнення грошової компенсації.

Що ж до надій українських експортерів на використання заборони експорту як форс-мажорної обставини для перегляду зобов`язань за зовнішньоекономічними контрактами на постачання зерна, то, як відзначає Тетяна Сліпачук, необхідно враховувати, що, по-перше, визнання форс-мажором заборони або квотування експорту досить неоднозначне і спірне, особливо в рамках міжнародного розгляду суперечки, а, по-друге, за форс-мажору виконання зобов`язань просто відкладається, і експортери будуть змушені виконати їх після.

ЮФ “Василь Кісіль і Партнери”

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся