Продукти, з яких було видалено значну частину квіткового пилку, більше не зможуть продаватися як звичайний мед.
Із середини червня 2026 року в Польщі набудуть чинності нові правила, які визначатимуть, які продукти мають право продаватися під назвою "мед".
Як пише польське видання SadyOgrody, зміни запроваджуються в межах адаптації польського законодавства до вимог Європейського Союзу, передбачених так званою "сніданковою директивою" (Breakfast Directive).
Нові норми почнуть діяти з 14 червня 2026 року. Головна зміна стосується меду, який пройшов інтенсивну фільтрацію. Продукти, з яких було видалено значну частину природного квіткового пилку, більше не зможуть продаватися як звичайний мед - наприклад, акацієвий або різнотравний.
Фільтрований мед відрізняється особливою прозорістю, оскільки під час виробництва з нього видаляють дрібні частинки, зокрема пилок. Хоча це покращує зовнішній вигляд і може подовжувати термін зберігання продукту, водночас ускладнює підтвердження його походження.
Квітковий пилок є одним із ключових елементів, за допомогою яких визначають справжність і походження меду. Його відсутність значно ускладнює перевірку автентичності продукту та встановлення джерела його походження.
Для споживачів зміни означатимуть більш прозору інформацію про товар, який вони купують. Мед, що надходитиме в продаж, повинен буде зберігати природний вміст пилку, ферментів та інших характерних для нього компонентів. Також нові правила мають обмежити практику приховування справжнього походження меду за допомогою надмірної фільтрації.
Фактично зміни стосуються лише критеріїв якості. На практиці це означає, що категорія надмірно фільтрованого меду буде виключена з переліку продуктів, які можуть офіційно продаватися під назвою "мед".
У травні новий уряд Угорщини помилково допустив закінчення терміну дії заборони на імпорт української сільськогосподарської продукції, після чого оголосив про плани її відновлення.
Водночас Польща, Угорщина та Словаччина продовжують блокувати імпорт агропродукції з України. Зазначені країни запровадили односторонні заборони, попри чинну Угоду про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка передбачає спільні механізми регулювання ринку та захисні інструменти у разі надлишкового імпорту.