На який врожай зерна чекає Україна та як можна продати його за кордон

Вітчизняні аграрії в умовах війни завершили посів ярих культур та стоять на порозі збору озимих. УНІАН з’ясовував, чи вистачить для потреб українців цьогорічного врожаю зернових та яким чином Україна зможе продати частину аграрної продукції за кордон.

Доки наші воїни мужньо відстоюють у боротьбі з російськими окупантами наше право жити в незалежній Україні, вітчизняні аграрії в тилу міцно охороняють продовольчу безпеку не лише українців, а й частини світу. А тому вони виходять в поля, щоб їх обробити та засіяти, а також, щоб зібрати врожай.

Деяким фермерам навіть доводиться працювати під звуки вибухів та під ракетами, які пролітають над головами. Також значну небезпеку, у вигляді мін, залишили на угіддях підступні путінські загарбники перед виходом з Київської, Чернігівської, Сумської областей. Як наслідок, на жаль, маємо випадки пошкодження сільськогосподарської техніки та є навіть жертви серед тих, хто працює в полі.

Врешті-решт, надскладна весняна посівна кампанія на вільних українських землях завершилась, і деякі аграрії півдня України вже перейшли до збору врожаю озимих культур.

"В Україні цього року завершення посівної фактично збіглося з початком збирання врожаю. 9 червня південь Одеської області розпочав збирання озимого ячменю", - повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Підсумки весняної кампанії

Не секрет, що цьогоріч перед вітчизняними аграріями постало чимало складних викликів. Є проблеми, які безпосередньо пов’язані з війною - окупація територій, гаряча фаза бойових дій, мінування полів, обстріли господарств, знищення насіння, техніки, майна. А також труднощі виникають із логістикою, забезпеченням паливом, насінням, добривами. Дефіцит фінансів та робітників теж ускладнюють перебіг польових робіт.

"Не зважаючи на складнощі, українським аграріям вдалося засіяти понад 14 млн га ярих культур, що на 2,7 млн га менше, ніж торік. Оскільки під окупацією маємо близько 20 відсотків території України, а Луганщина взагалі - зона активних бойових дій, де торік було висіяно різних культур на площі 536 тис. га, а цьогоріч - нуль. Тому показник у засіяних 14 млн га - досить хороший", - зазначила в коментарі УНІАН виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.

За словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Романа Сластьона, найбільші втрати спостерігаються на півдні, сході та північному сході України.

"Це пов’язано з тим, що ці території або перебувають в зоні активних бойових дій (частина Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької та Харківської областей), або зруйновану матеріально-технічну базу та мінування полів (частина Київської, Чернігівської та Сумської областей)", - зауважив Сластьон.

Турботи селян

Внаслідок мінування російськими загарбниками наших українських земель, частина незасіяних ділянок залишилась у багатьох аграрних виробників.

"Ми не засіялись на 10-15 тисяч га – це Сумщина. Це дуже близько до кордону. Ми вирішили не ризикувати людьми. І так, деякі поля були заміновані. Деякі з них ми розміновували. Деякі поля розміновували пізно, і сіяти на них в кінці травня вже б не дало ніякого сенсу", - повідомила УНІАН фінансовий директор одного з найбільших в Україні підприємств з виробництва аграрної продукції МХП Вікторія Капелюшна.

За її словами, компанія в цьому році скоротила посіви кукурудзи і залишила їх лише для відгодовування власного виробництва курятини.

Як зазначив голова фермерського господарства "Зоряне" Олександр Кириченко, земельна власність якого знаходиться на Дніпропетровщині, провести весняну посівну вдалось і завдяки пільговому кредитуванню, яке забезпечила держава.

"Попри всі песимістичні настрої на початку посівної у зв’язку з війною, колапсу не відбулось. Вдалось засіяти всі наявні площі, дати посівам належний догляд. Тепер чекаємо на гарні результати. Варто зауважити, що важливу роль в цій посівній відіграло державне пільгове кредитування. Тому що на початок посівної майже не було можливості продати минулорічний врожай, щоб забезпечити себе обіговими коштами", - сказав агенції УНІАН дніпропетровський фермер.

На який врожай варто очікувати

Минулого року, в свій 30 рік незалежності, Україна отримала рекордний врожай зернових та олійних культур - понад 100 млн тонн. Ще на початку року на 2022 рік прогнозували ще більший обсяг валового збору, ніж у попередньому. Але нещадна війна, яку принесли на нашу землю російські війська, внесла свої корективи.

Особливістю цьогорічної посівної стала зміна аграріями схем вже запланованих посівів.

"Мені відомі випадки, коли господарства, маючи вже закуплене насіння кукурудзи й засоби захисту для цієї культури, робили вибір на користь сої чи ярої пшениці. Це зумовлено кількома моментами: тим, що склади й так переповнені цією культурою, а відтак існує ризик, що її не буде де зберігати. А кукурудза - культура, яку потрібно перед зберіганням ще й просушити, на що теж потрібні потужності. Окрім того, кукурудза для гарного врожаю потребує внесення добрив і засобів захисту рослин", - зазначила виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Григоренко.

Також, за її словами, у деяких регіонах більше сіяли соняшника, хоч планували інші культури. Так сталося в Дніпропетровській, Житомирській, Тернопільській, Рівненській, Івано-Франківській областях.

Відповідно до попередніх оцінок УКАБ, в 2022 році в Україні аграрії зможуть зібрати наступний врожай зернових культур: пшениця – 18 млн т (у 2021 році було 32,2 млн т); кукурудза – 25,7 млн т (2021 р. – 42,1 млн т); ячмінь – 5,2 млн т (2021 р. – 9,4 млн т); інші зернові культури – 1,4 млн т (2021 р. – 2,3 млн т). Тобто, загальний врожай зернових в 2022 році прогнозується на рівні близько 50,4 млн тонн у порівнянні з 86 млн тонн в 2021 році.

За оцінками асоціації, щодо олійних культур, то в 2022 році очікується відповідний врожай: соняшник – 10,6 млн т (в 2021 р. – 16,4 млн т); соя – 3,0 млн т (в 2021 р. – 3,5 млн т); ріпак – 2,7 млн т (в 2021 р. – 2,9 млн т). Отже, загалом олійні зможуть дати 16,3 млн тонн врожаю, коли в попередньому році його обсяг складав 22,8 млн тонн.

Зазначається, що зменшення валового збору відбудеться як за рахунок посівних площ, так і за рахунок врожайності.

"Для внутрішніх потреб Україні достатньо 19 млн тонн зернових. Тобто, незважаючи на те, що в нас врожай очікується меншим на 30 відсотків від середньорічного через зменшення врожайності та скорочення посівних площ, цей об’єм повністю закриває потреби України навіть не на один рік", - наголошують в УКАБ.

Як зберегти та продати врожай

Окрім понівечених ворожими снарядами українських полів, під приціли окупантів потрапляли і зерносховища. Це створює загрозу того, що аграрії зіштовхнуться з нестачею резервуарів для зберігання отриманого врожаю. Також внаслідок неможливого вивезення зерна морем, через блокаду українських портів російськими військовими піратами, обмежений експорт створює великий обсяг залишків врожаю попереднього сезону, який також потрібно десь зберігати.

"При нинішніх низьких темпах експорту, Україна може отримати дефіцит сховищ для врожаю на рівні 10-15 млн тонн. До війни загальна місткість зберігання становила 75 млн тонн зерна, але на сьогодні сховищ залишилося тільки на 60 млн тонн – решта втрачено в результаті руйнувань і тимчасової окупації. Тому у нас є нагальна потреба в облаштуванні тимчасових зернових сховищ – модульних конструкцій і поліетиленових пакетів", – наголосив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.   

Він додав, що уряди ЄС розглянуть можливість надання Україні таких тимчасових сховищ – як результат, це має суттєво допомогти у збереженні врожаю та забезпеченні майбутніх поставок зернових на світові ринки.

Щодо налагодження експорту морем, то, як зазначають в УКАБ, наразі перемовини інших країн щодо розблокування портів, які відбуваються без залучення України, є безуспішними.   

"Наразі умови, які висуває Росія для можливості експорту через наші порти, виглядають як шантаж або мають на меті спробу перекласти відповідальність за глобальну продовольчу кризу з Росії на Україну. Тож поки залишається варіант експорту через західний кордон з країнами ЄС залізницею, вантажними автомобілями та Дунаєм", - зазначив гендиректор УКАБ Роман Сластьон.

За його словами, ще є невикористаний потенціал до збільшення спроможності кожного з видів транспортування. Тому для збільшення об’ємів експорту український уряд та уряди європейських країн шукають різні можливості.

"Якщо поглянути реалістично, то неможливо збільшити обсяг експорту з 2 млн до 5-6 млн тонн в місяць. Найоптимістичніші показники, які можуть бути при таких логістичних шляхах, – 3 млн тонн в місяць", - підкреслив Сластьон.

Як бачить вся наша країна, українські аграрії впорались з труднощами цьогорічної посівної кампанії ярих культур. Зараз у південних регіонах нашої держави фермери розпочали збір зернових культур, які висівали ще до війни. Попри зменшення посівних площ та очікуваного зниження врожайності, українці будуть гарантовано забезпечені зерновими та олійними культурами.

В свою чергу, український уряд, "Укрзалізниця" та аграрні компанії намагаються зробити все можливе, щоб  максимально збільшити обсяги експорту збіжжя, щоб у країну йшла необхідна валюта, а вітчизняний аграрний сектор був забезпечений обіговими коштами для проведення польових робіт та виплат зарплат.

А українським громадянам потрібно лише вірити в Україну, допомагати і підтримувати наших захисників та не створювати власноруч штучних продовольчих дефіцитів.

Альона Кириченко

УНІАН в Google News