Посівна в часи війни: як працюють наші аграрії, щоб нагодувати Україну

Весняні польові роботи розпочалися майже по всій Україні, не дивлячись жорстоку війну варварської орди проти нашої країни. УНІАН розбирався, які культури зараз в пріоритеті, та як українці борються з продовольчою кризою.

Попри широкомасштабне вторгнення російської орди на нашу рідну землю, яке триває вже понад місяць, наші аграрії виходять в поля і розпочинають весняні роботи. Українські фермери завжди були справжніми воїнами, бо кожен сезон для них – це битва за врожай.

Щороку перешкодами для них були, зокрема, погодні умови та економічні проблеми. Цього сезону величезний виклик кинула аграріям війна.

Не дивлячись на це, за даними Мінагрополітики, фермери почали сівбу ярих зернових у 21 області. На жаль, поки що  неможливо провести посівну на площі 3,5 млн га сільськогосподарських земель, які тимчасово окуповані ворогом на півдні та сході України.

У західних та центральних областях нашої країни відносно спокійно, тому аграрії цих регіонів зараз намагаються максимально використати свої можливості, щоб нагодувати Україну.

"Сьогодні наші аграрії не менш мужньо та віддано тримають свій фронт. За ними майбутня продовольча безпека країни та світу. Дякуємо їм за сміливість і відданість своїй справі",- заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Загалом восени було засіяно 6,5 млн га озимої пшениці, 1 млн га озимого ячменю та 109 тис. га озимого жита / фото ua.depositphotos.com

Зміна пріоритетів

Зазвичай сільгоспвиробники надавали перевагу при сівбі тим культурам, вирощування яких в результаті дає якнайбільший прибуток, але війна частково змінила пріоритети – багато фермерів планують в першу чергу вирощувати ті культури, якими можна підтримати продовольчу безпеку України. 

"Щодо структури посівів ярих культур, то поки що можна лише констатувати про часткове заміщення традиційних для України посівів пшениці (25 відсотків всіх посівних площ в 2021 році), соняшнику (24 відсотки) та кукурудзи (20 відсотків) культурами, які необхідні для забезпечення продовольчої безпеки нашої країни (гречки, сої, вівса, проса, цукрових буряків тощо). Проте така заміна не становитиме понад 10-15 відсотків, оскільки аграрії готуються до посівної заздалегідь, і вже мають частину необхідного насіння, добрив та засобів захисту рослин, а також відповідну техніку", - сказала агенції УНІАН аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин.

За словами нового міністра агрополітики Миколи Сольського, держава рекомендує фермерам сіяти насамперед ті культури, тонна яких коштує дорожче, а з гектара дає менший за розмірами збір урожаю, щоб спростити логістику вивезення урожаю за рахунок меншого об’єму. Маються на увазі соняшник, ріпак та соя.

"Звісно, фермер сьогодні обирає на свій розсуд, що сіяти. Але держава та всі учасники ринку між собою в контакті", - наголосив Сольський.

Загалом, за попередніми оцінками УКАБ, під ярі культури будуть задіяні 13,8 млн га, або ж 72 відсотки від довоєнних площ. А з осені вже було засіяно озимі зернові культури і лише їх кількості достатньо, щоб забезпечити продовольчу безпеку України в зернових. Загалом восени було засіяно 6,5 млн га озимої пшениці, 1 млн га озимого ячменю та 109 тис. га озимого жита.

Аграріям доводиться розбиратись зі значною кількістю викликів, які їм принесла підступна війна / фото УНІАН

Виклики війни

Цьогорічна посівна без перебільшень є найскладнішою за увесь період незалежності нашої держави. Аграріям доводиться розбиратись зі значною кількістю викликів, які їм принесла підступна війна. В першу чергу, це стосується наявності ресурсів, які необхідні для здійснення посівної: палива, насіння, добрив та засобів захисту рослин (ЗЗР).

"Специфіка аграрного бізнесу передбачає закупку товару завчасно. Тож більшість підприємців закупили насіння, добрива й ЗЗР. Але частині з них не дійшли вже проплачені замовлення. Тому деякі агровиробники лишаються не зовсім без насіння, але, скажімо, без насіння овочевих чи якихось ярих культур", - зазначила виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.

Вона також наголосила, що схожі проблеми існують також з паливом. Уряд активно працює над цим питанням і є суттєві зрушення: ціни стабілізувалися і знизилися. На початку війни аграрії віддавали частину своїх запасів ЗСУ чи теробороні. Плюс, деякі резервуари з паливом були підступно знищені рашистськими снарядами чи ракетами. 

Зрозуміло, що існують складнощі як із внутрішньою, так і з зовнішньою логістикою. Всередині країни нерідко за ці драматичні тижні були випадки, коли підприємства не отримували замовлений та проплачений товар. Або ж виробництва (особливо це стосується Київської, Чернігівської та Харківської областей) були повністю або частково знищені окупантами.

Ще однією актуальною проблемою став обмежений продаж українського зерна за кордон через морську блокаду російськими військовими піратами України.

"Суттєве обмеження експортних логістичних можливостей напряму впливає на те, скільки фермери й аграрії можуть продати зерна – відповідно, скільки отримати грошей, які необхідні для зарплат, посівної, виплати орендарям тощо. Це найскладніша річ", – зауважив міністр агрополітики Микола Сольський.

Проблематичним є також імпорт насіння, добрив чи засобів захисту рослин з-за кордону. Прикладом такої ситуації є заблоковані в морських портах Туреччини засоби захисту рослин для українських аграріїв, які призначені для обробітку близько 3 млн га посівів.

"Сьогодні в Туреччині нерухомо стоять вантажі, які належать найбільшим імпортерам та виробникам ЗЗР. Серед заблокованої продукції як готові препарати, так і сировина для їхнього виготовлення в Україні. Велика частина препаратів повинна застосовуватися в полях вже з 10-15 квітня. Зокрема, заблокований великий обсяг ґрунтових гербіцидів та відповідних діючих речовин, дефіцит яких в Україні сьогодні є рекордним", - повідомили в громадській спілці "Український контроль аграрного захисту".

Проте цю проблему можна вирішити завдяки розширенню логістичних маршрутів через західний кордон нашої держави.

Проте, скоріш за все, в цьому році ми залишимось без херсонських кавунів та мелітопольських черешень / фото ua.depositphotos.com

Городні війська України

Війна принесла складнощі не тільки на національний зерновий ринок. Незабаром розпочнеться літній сезон вітамінів, коли захочеться поласувати свіжими ягодами і фруктами. Проте, скоріш за все, в цьому році ми залишимось без херсонських кавунів та мелітопольських черешень. Також недоступними для нас будуть ряд інших овочів та фруктів, які привозили нам з півдня України, який зараз частково окупований варварською ордою.

Задля запобігання продовольчій кризі в Україні центральна та місцева влада запустили масштабний проект "Сади Перемоги" з метою залучити громадян до городництва.

"Через війну в Україні, яку розв’язала Росія, третина українців можуть мати проблеми в отриманні достатньої кількості харчових продуктів. Тому в нашій державі ініційовано впровадження ініціативи "Сади Перемоги" – надання консультаційної підтримки територіальним громадам та домогосподарствам, які займатимуться городництвом, зберіганням та переробкою продукції тощо", - повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.

Організатори проекту закликають кожного з нас долучитись до цієї ініціативи і просять бізнес та міжнародних партнерів допомогти українцям насінням, добривом, новітніми технологіями вирощування, пальним та технікою для обробки землі, обладнанням для переробки та зберігання продуктів. 

"Ми закликаємо кожну українку та українця посадити Сад Перемоги у своєму домогосподарстві, на балконі чи прибудинковій ділянці. Ми закликаємо громади мобілізувати зусилля та використати всі доступні земельні ресурси для вирощування продовольства: пустирі, парки й галявини, задні двори", - наголосили ініціатори.

Про цю ініціативу дізналась і домогосподарка з Дніпропетровщини Лідія, яка й до війни кожної весни саджала овочі на своїй ділянці біля будинку.

"Мені завжди подобалось займатись городніми справами. Щовесни я сію і саджаю овочі, аби мати на столі свіжий огірок чи помідор. В цьому році планую збільшити площі під картоплею, морквою та буряком, тобто під тими овочами, які можна якнайдовше зберігати. Також придбала саджанці черешні та абрикоси, вірю, що через пару років буду збирати їхні плоди під мирним небом", – розповіла Лідія.

Незламність нашого козацького духу показують як аграрії, так і всі українці в цілому. Хіба можна підкорити ту державу, де всі її громадяни як один докладають великих зусиль на всіх фронтах задля спільної перемоги та незалежності? І немає сумнівів, що непереможна Україна буде мати достатній врожай цього року. А у наступному повернемо собі світове аграрне лідерство.

Кириченко Альона

УНІАН в Google News