Ситуація на українському ринку кави стає дедалі тривожнішою для легальних виробників та споживачів. Через стрімке зростання світових цін на зелену каву та економічні виклики всередині країни, нелегальний сектор почав агресивно витісняти офіційних імпортерів, пропонуючи продукцію за демпінговими цінами.
Тіньова частка ринку кави в Україні вже досягає вражаючих 35–40%, повідомляє LIGA.net. За словами координатора асоціації Speciality Coffee Association Христини Гаврич, на українському ринку кави зустрічаються три основні види фальсифікату:
- Підробка відомих імпортних брендів;
- Неофіційний ввіз;
- Незареєстровані обсмажувачі кави.
Фахівчиня каже, що "цехи", які закривають правоохоронці, часто через кілька місяців знову з’являються в іншому місці. Контрафактну каву завозять до України під маскою інших продуктів – цикорію, соди чи приправ. Потім її перепаковують і продають під популярними брендами або просто мішками за готівку.
"Зазвичай це кава низької якості або кава з граничними термінами придатності, яка по знижках продається в Європі. Потім неофіційно заїжджає в Україну, без сплати при цьому мит та ПДВ", – говорит СЕО Gemini Антон Мяновський.
Що ж до підробок, то найчастіше фальсифікують відомі кавові бренди, оскільки їх легше продати.
До речі, за інформацією ЗМІ, понад 700 кг підробленої кави марок Lavazza та ORO мають знищити правоохоронці Київщини за рішенням суду. Це стало результатом спецоперації БЕБ, яка викрила масштабне підпільне виробництво кави в області.
На чому економлять ділки та де збувають підробки
У виданні зазначають, що у 2024–2025 роках через різке зростання вартості зеленої кави контрабанда почала торкатися навіть сировини, чого раніше не спостерігалося.
Експерти кажуть, що кожен кілограм нелегально ввезеної кави дозволяє учаснику схеми економити приблизно один долар. Через це така кава продається дешевше і витісняє за ціною легально імпортований продукт, що, відповідно, впливає на попит.
Загалом за даними Speciality Coffee Association, наразі неофіційно ввозять близько 25–30% зеленої кави. За словами голови парламентського комітету з податків та фінансів Данила Гетманцева, головними каналами збуту контрафактної та підробленої кави залишаються гуртові ринки, зокрема "Волинський гуртовий ринок", "Столичний ринок" у Києві та "Сьомий кілометр" в Одесі.
Крім того, продукцію часто продають через продуктові мережі, дроблячи постачання на приватних підприємців. "Ви заїжджаєте на Волинський базар і там десятки магазинів із кавою сумнівного походження. З цінами, які нижчі, ніж в національному ритейлі, на 30–40%", – описує ситуацію СЕО Gemini Антон Мяновський.
Ринки, де торгують без касових апаратів, становлять проблему, зазначає Мяновський. Натомість продати підробку в мережі супермаркетів національного рівня майже неможливо: там суворо контролюють продукцію та вимагають офіційні документи, додає він.
Як убезпечити себе та що робити державі
Найбільш надійний спосіб убезпечитися – купувати каву безпосередньо в онлайн-магазинах виробників або у великих мережах супермаркетів, уникаючи придбання на ринках.
Причина існування чорного ринку полягає не лише в недобросовісних ділках. Справа в тому, що їхній продукт коштує дешевше за легальний, а низька ціна залишається одним із ключових факторів попиту, особливо під час економічної кризи.
На думку Андрія Задворняка з компанії "Віденська кава", вступ України до ЄС значно покращить ситуацію. Впровадження єдиної бази даних для України та Євросоюзу зробить продаж товарів з непідтвердженим походженням практично неможливим, підкреслює топменеджер.
Україна може самостійно впроваджувати механізми контролю, додає Задворняк. Зокрема, введення ПДВ для ФОПів змусить невеликих приватних підприємців купувати офіційний товар з усіма документами, ускладнивши контрабандистам та виробникам підробки пошук каналів збуту.
Водночас, на думку СЕО компанії Gemini Антона Мяновського, ефективним кроком у боротьбі з фальсифікатом стало б запровадження кримінальної відповідальності за виготовлення та продаж контрафактної продукції.
Фальсифіковані продукти харчування – інші новини
Раніше повідомлялося, що у Київській області працювала група осіб, яка організувала повний цикл виробництва та збуту фальсифікованих харчових продуктів, видаючи їх за товари відомих брендів.
У підпільних цехах в антисанітарних умовах виготовляли, фасували та маркували підроблену продукцію, видаючи її за товари таких відомих брендів, як H.J. Bruggen KG, Bonduelle, "Аквамарин", "Бабусин продукт", "Верес" та інших. Потім ці фальсифікати потрапляли на ринки та до роздрібних магазинів.
Фахівці зазначають, що деякі харчові продукти можна перевірити вдома, щоб оцінити їхню якість. Наприклад, вершкове масло спершу можна перевірити на дотик, а потім розчинити в окропі. Колір води та поява плівки допомагають визначити, чи є продукт справжнім.
