Ноу-хау дісталися до України: сланцева труба як перспектива…

Total може узятися до розробки запасів сланцевого газу в Західній Україні. Справа перспективна, та може потребувати багато часу, особливо якщо держава цим не цікавитиметься, вважають експерти...

"Сланцева" революція, яка останнім часом сколихує світ, докотилася до України. Як пишуть ЗМІ, Французька Total - четверта за обсягами у світі нафтогазова компанія після Royal Dutch Shell, BP і ExxonMobil, підписала угоду з Eurogas про оцінку запасів сланцевого газу у Західній Україні. Згідно з прогнозами експертів, за наявності відповідних інвестицій видобуток може досягти 15-20 мільярдів кубометрів газу на рік - понад половину від обсягів, які планують купити в Росії 2010 року.
За даними Мінпаливенерго, собівартість видобутку сланцевого газу складає 120-130 доларів за тисячу кубометрів, тоді як ціна купленої в Росії тисячі кубометрів для промисловості на внутрішньому ринку перевищує 310 доларів.
***Eurogas Inc. - канадська компанія, що належить приватним інвесторам. Окрім Канади, розробляє нафтогазові родовища в Тунісі, Іспанії і Польщі. Володіє активами з видобутку тальку в Словаччині і золота в США. В Україні створила на паритетних основах з одним з підприємців компанію "Єврогаз-Україна". EuroGas GmbH на 100% належить британській McCallan Oil & Gas (UK) Ltd, у якій EuroGas, Inc. володіє 30% і опціоном зі збільшенню своєї частки до 100%.
З чого починається…
Абсолютно зрозумілий інтерес до українських родовищ у світлі нинішніх реформацій на газовому ринку. Постійні катаклізми з постачаннями "блакитного палива" не пройшли дарма. Світ узявся до пошуку заміни природному газу (як і диверсифікацією постачань), а якщо говорити точніше - спиханням російської монополії з позиції лідера у цьому сегменті ринку.
Сланцевий газ абсолютно несподівано продемонстрував свої можливості. Минулого року збитки Газпрому від зниження постачань у Європу склали близько 22 мільярдів доларів порівняно з 2008 роком. Причому, скорочення закупівель відбулося на тлі насичення ринку Європи зрідженим газом з Катару, який, зокрема, набагато дешевший від російського. Він призначався США, але Штати взагалі відмовилися від імпорту газу. І усе завдяки сланцевим розробкам. Ось вам і революція.
Та і не тільки бажання потрапити на п'єдестал світового лідера штовхає країни на розробку технологічних ноу-хау. Родовища газу не безмежні. Їх запаси нестримно вичерпуються. Отже на допомогу політичним баталіям прийшов здоровий розум. Зістрибнути з газової голки світу може і вдасться, тільки отак років через надцать. А потреби ростуть, навіть криза не змогла їх стримати. Науці доведеться добре покумекати, щоб якнайскоріше дати світу шанс до існування.
Цікава в цій ситуації позиції Росії. Хоч США минулого року випередили її і вийшли на перше місце у світі за загальним обсягом добутого газу, завдяки розробкам сланцевих родовищ, РФ не засмутилася таким станом справ. У рамках "ядерного" саміту у Вашингтоні президент РФ Дмитро Медведєв переконував у цьому світ. "Те, що наші американські партнери виявили у себе нові газові можливості, можливо, це непогано, це спонукатиме нас до того щоб ми уважніше ставилися до своїх можливостей", - сказав президент РФ.
Іншими словами, наша північна сусідка націлювалася на глобальну модернізацію, щоб відмовитися від прив'язки до сировинних ресурсів. До речі, замислитися є над чим. У Росії на ці цілі держава виділяє чималі кошти - тільки минулого року на інститути розвитку витрачено 1 трлн рублів, ще 250 млрд рублів щорічно йде на науково-дослідні роботи. І наше завдання - не дати знову і на багато обійти себе, причому усім. Так не хочеться плентатися у хвості. Звичайно, для лідерства нам не вистачить фінансів, але у плані науки Україна ніколи не пасла задніх.
Сланцевий газ, дійсно, є дуже актуальною альтернативою природному. Але в усьому є свої «але». Незважаючи на свою відносну дешевизну, він може підштовхнути верхівку цін на трубопровідний газ і СПГ, а ще спровокувати відв'язування газових цін від нафтових і розширення спотового ціноутворення.
Але світ це абсолютно не лякає. Розробки сланцевого газу на сьогодні не одиничний приклад. Основна перевага сланцевого газу - близькість до ринків збуту. За попередніми оцінками, ресурси сланцевого газу у світі складають 200 трлн.м куб. Сланцевий газ в Європі шукають не менше 40 компаній. Так, Shell PLC у 2009 році почали в Швеції буріння свердловин для видобутку сланцевого газу, якого їм вистачить для повного самозабезпечення на 10 років.
Найбільша китайська нафтопереробна компанія China Petroleum & Chemical Corp (Sinopec) і найбільша в Європі британська нафтова компанія BP проводять переговори про спільну розвідку і видобуток сланцевого газу в Китаї.
За експертними оцінками, запаси сланцевого газу в Голландії порівнюють із запасами гігантського газового родовища Гронінген у цій країні.
На Балтійському узбережжі Польщі запаси сланцевого газу складають 12 трлн. кубометрів. Європейські запаси сланцевого газу складають 35 трлн. куб. м
А у нас в Карпатах газ...
Залишається з'ясувати, а що у нас? В Україні дані про запаси сланцевого газу практично відсутні. Відомо, що вони в основному зосереджені на території українських Карпат. Загальні геологічні запаси менілітових сланців оцінюють у 520 млрд. тон.
***На території чотирьох областей західного регіону виявлено декілька родовищ, придатних для розробки відкритим способом: у Львівській області - п'ять, Івано-Франківській - шість, Закарпатській - два, Чернівецькій області - одне родовище.
Сучасні технології спалювання палива і перетворення енергії дозволяють використовувати менілітові сланці Карпат як паливо для невеликих (від 10 до 100 МВт) теплових електростанцій. ККД таких міні-ТЕС складає до 50-55%. Теплова схема міні-ТЕС, що використовують паросилові енергетичні установки з бінарним циклом перетворення енергії, дозволяє таким енергетичним установкам працювати в маневровому режимі, покриваючи нерівномірність графіка електричних навантажень регіону. Ці установки, здатні працювати на місцевому твердому паливі, є альтернативою маневровим енергетичним установкам, що працюють на природному газі. Освоєння величезних запасів горючих сланців істотно полегшить вирішення багатьох питань, які поставили перед паливно-енергетичним комплексом країни нові ринкові умови роботи.
Експерти передрікають незабаром сланцевому буму затишшя, причому надовго. Нібито дуже дорого коштують розробки, свердловини вимагають постійного оновлення, та і сам газ залягає занадто глибоко.
Народний депутат (БЮТ) міністр опозиційного уряду Олександр Гудима називає використання сланцевого газу революційним прагненням, яке може істотно скоротити монополію російського Газпрому не лише в Україні, але і ЄС. Між тим, він стриманий в оцінці того, коли плани можуть бути реалізовані.
"Досвід промислових розробок сланцевого газу є лише у США. Заяви про розвідані в Польщі великі поклади сланцевого газу цікаві, але, на жаль, далекі від практичного використання. Технології - нетрадиційні, дорогі. Можна говорити про якусь перспективу, але ніхто не може сказати, особливо з урахуванням світової економічної кризи, коли це (масштабні розробки - ред.) почнеться. У зв'язку з тим, що у нас фактично єдиний вугільний басейн - і польський, і український - можна допустити, що в Україні теж є поклади сланцевого газу. Але доки ніхто не підтвердив і не спростував це".
Виходить, енциклопедичні дані можна поставити під сумнів... Коли ж учені підтвердять або спростують наявність в Україні сланцевого газу. У період буму нам це не цікаво, тільки Total цікаво?..
У цьому питанні напружує інтелектуальна допомога ззовні, яка частенько тривожить наслідками, причому не кращими. Швидше за все, вибору немає - або ми почнемо фінансувати на належному рівні науку, від якої сьогодні усе залежить, а не від гаманців олігархів, що розперезалися, а вже "по осені порахуємо курчат", або, як кажуть, скупий платить двічі. Але це якщо є чим платити.
Як же можна займатися новітніми розробками, які не лише принесуть мільярди в казну, але і допоможуть зберегти суверенітет країни, якщо у 2009 році витрати загального фонду бюджету на науку передбачали у розмірі 3,26 млрд. грн., що складає 0,31% ВВП! Причому кошти значно менші, ніж у 2008 році і у відносних, і в абсолютних цифрах - йдемо на зменшення. До речі, у презентованій урядом програмі соціально-економічного розвитку України на 2010 рік (згідно з якою розписують бюджет) немає ані слова про сланцевий газ?..
Загалом, про науку, яка в нашому питанні грає "першу скрипку", ніхто не може сказати краще, ніж Президент Національної академії наук України Борис Євгенович Патон: "Рівень фінансування української науки і науки радянської - величини непорівняні. На радянську науку витрачали багато, дуже багато. Навряд чи ми зможемо досягти такого рівня фінансування. Коли після розпаду Союзу фінансування науки скоротилося у декілька разів, ми розраховували, що з часом капіталістичні компанії і олігархи обернуться лицем до науки, сподівалися, що у них з'явиться зацікавленість в допомозі ученим. Але цього, на жаль, не сталося. У країні з'явилися багаті люди, але у вітчизняну науку вони не поспішають вкладати гроші. Можливо, тому, що набивати кишені набагато простіше. Але ми ж не просимо давати гроші дарма або щось дарувати. Віддача обов'язково буде, наука завжди поверне затрачені на неї кошти"..
Оксана Павловська (УНІАН)

УНІАН в Google News