«Газпром» успішно маневрує - Україна втрачає час

«Газпром» успішно маневрує - Україна втрачає час

Якщо «газовий» консорціум буде створений, а ціна транзиту знижена до мінімуму, то українська ГТС стане частиною «Газпрому» де-факто. Залишиться тільки оформити це де-юре...

Результати останніх переговорів Президента України Віктора Януковича з його російським колегою Дмитром Медведєвим і прем`єром РФ Володимиром Путіним можна інтерпретувати по-різному, чим власне і займаються зараз політики та експерти. З одного боку, лунають переможні інтонації, мовляв, не по зубах виявився наш Федорович тандему, домігся таки знижки на газ. Як повідомляли ЗМІ, прем`єр-міністр Микола Азаров заявив, що Президенту вдалося домовитися про те, що Україна знижує тарифну ставку на транзит газу до собівартості, а Росія у відповідь робить знижку на газ для соціальної та бюджетної сфер.

Підписання відповідних угод очікується в жовтні. Однак з іншого боку, ведуться розмови про те, що Україна потихеньку здає позиції, а разом з ними і газову трубу. Але навіть якщо це і не так, то, враховуючи, що в «Газпромі» продовжують повторювати свою мантру про необхідність виконання існуючих контрактів, можна припустити, що Україна в черговий раз стала жертвою відволікаючого маневру, проведеного Кремлем. Скувавши наступальні ініціативи українського керівництва обіцянками знижок, Путін з Медведєвим знову виграють час, якого у нас і так майже не залишилося...

Гасити наступальні ініціативи тактичними обіцянками

За останній рік українська влада неодноразово заявляла про досягнення компромісу в переговорах з Росією стосовно газу. Однак, як справедливо відзначає незалежний експерт з енергетичних питань Олександр Нарбут, ніяких відчутних результатів ми так і не побачили. «Вважати, що сьогодні в переговорах намітилися якісь суттєві зрушення, може тільки погано поінформований оптиміст. Ми ж як реалісти повинні констатувати, що чергові переговори про газ на найвищому рівні відбувалися в закритому режимі, без залучення фахівців і експертів, що не дозволяє говорити про збалансованість досягнутих домовленостей. Якщо розглядати варіант зниження вартості російського газу для України в окремих сегментах, з одночасним зниженням ставки за транзит через українську ГТС, то це практично - збереження того дисбалансу, який існує відповідно до чинної угоди, і називається урядом України кабальним», - вважає експерт.

На його думку, серед коментарів, які прозвучали після зустрічі президентів, слід звернути особливу увагу на висловлювання голови «Газпрому» Олексія Міллера. «З моєї точки зору найістотнішим є те, що пан Міллер в чергове підкреслив: «Газпром» - компанія державна і виконує всі міжурядові домовленості та угоди». Це говорить про те, що єдиним шляхом досягнення адекватних цін на російський газ для України може бути тільки модернізований варіант існуючої міжурядової угоди про постачання, транзит і зберігання газу від 2001 року. Якщо «Газпром» керується газовими контрактами від 2009 року, то Україна в свою чергу повинна нагадати йому про існування міжурядової угоди, згідно з якою ми маємо право вимагати щорічного узгодження умов поставок газу в Україну. Абсолютно не зрозуміло, чому наш прем`єр-міністр забуває про існування цієї угоди і не робить ніяких зусиль для того, щоб обмежити надприбутки «Газпрому» на українському ринку», - зазначає О.Нарбут.

Якщо пригадати, що Віктор Янукович не так давно згадував цю міжурядову угоду, а сьогодні вона чомусь знову забута, то отримаємо ще один доказ ефективності тактики, вибраної "Газпромом".

Ще одним стратегічно важливим питанням є послідовність українського Кабміну щодо озвученого раніше наміру подати позов до «Газпрому» в Стокгольмський арбітраж. «Адже, якщо ми говоримо про те, що наступного року російський газ буде поставлятися в Україну за новими цінами, то з цього логічно випливає необхідність подачі позову про компенсацію втрат Україні, які вона понесла, закуповуючи газ за необгрунтовано завищеною ціною», - вважає О.Нарбут.

Особливо актуально звучать роздуми експерта на фоні інформації про те, що НАК "Нафтогаз Україна" заявив про доведеність у суді по справі Юлії Тимошенко завданих йому збитків у результаті підписання газових контрактів з РФ в 2009 році. Наводиться навіть сума втрат - 1 мільярд 516 мільйонів гривень. Ось із цими б доведеними збитками і в міжнародний арбітраж. Але навряд чи наша влада піде на такий крок після завірянь і обіцянок з російського боку, а даремно...

Як вважає О.Нарбут, усі перераховані вище факти свідчать про те, що Росія в черговий раз успішно застосовує тактику відволікаючих маневрів у газових переговорах.

«Газпром» як і раніше націлений на ГТС

Розмірковуючи про тактику «Газпрому», не можна не нагадати досягненню якої стратегічної мети вона служить. А мета незмінна - українська газотранспортна система і найбільші в Європі підземні сховища газу. 26 вересня М.Азаров повідомив, що Росія погодилася на створення з Україною тристороннього консорціуму з управління українською ГТС (за участю Європейського Союзу). І це говориться одразу після повідомлення про зниження вартості України прокачування російського газу до рівня собівартості.

У зв`язку з цим О.Нарбут нагадав, що залучення "Газпрому" до управління нашою ГТС відводить Україну від виконання вимог Європейської енергетичної хартії, яку ми підписали, а Росія ні. «Згідно з положеннями цієї хартії, слід всіляко обмежувати участь постачальників енергоносіїв у контролі над транспортною інфраструктурою, за допомогою якої здійснюється поставка цих енергоносіїв. Якщо слідувати європейської енергетичної хартії, то нам у жодному разі не варто залучати «Газпром» до управління українською ГТС. Модель створення консорціуму з самого спочатку належить «Газпрому», який озвучив її ще в 2002 році, тоді в нього пропонувалося запросити ще й Німеччину. Ідея консорціуму просувається «Газпромом» з однією метою - заволодіти українською трубою. Нам же не слід відволікатися на сумнівні проекти, потрібно почати, нарешті, реформування «Нафтогазу», виділивши з нього газотранспортну складову і створивши на українському ринку газу умови для реальної конкуренції», - підкреслив експерт.

У свою чергу директор енергетичних програм Центру «Номос» Михайло Гончар зазначає, що створення газотранспортного консорціуму за умови його роботи виключно на покриття собівартості не має сенсу для європейських інвесторів.

«Складається стійке враження, що в українській владі сьогодні «права рука» не відає, що робить «ліва»: їдемо до Москви - заявляємо, що там хочуть від нас почути, а в Брюсселі говоримо тільки те, що сподобається європейцям. Зрештою, навіть не усвідомлюючи, що ідея створення консорціуму з управління ГТС з пропозицією одночасно знизити тариф на транспортування газу до рівня собівартості, є абсурдом. Можливо, ці ідеї є продуктом різних авторів, але чого тоді варта влада, яка не змогла привести до єдиного знаменника свої пропозиції», - підкреслює М.Гончар.

Абсолютно очевидно, що створення консорціуму з управління ГТС, як мінімум, має ставити за стратегічну мету підвищення ефективності газотранспортної системи. Але за які кошти це може бути зроблено, якщо труба буде працювати в нуль. Без інвестицій в модернізацію українська ГТС буде працювати виключно на благо «Газпрому». Європейцям же залишиться задати логічне запитання: а ми тут взагалі причому? Хоча «Газпром» вже встиг голосно заявити, що створення тристороннього консорціуму не є для нього пріоритетним проектом, але це, швидше, спроба закамуфлювати свій реальний інтерес до цього об`єкта. «Якщо консорціум все ж таки буде створений, а вартість прокачування знижена до мінімуму, то наша ГТС стане частиною «Газпрому» де-факто і залишиться тільки оформити це де-юре. Мабуть, певні проросійські сили в українській владі зрозуміли, якщо передати ГТС «Газпрому» безпосередньо не вийде, то це потрібно зробити за два-три кроки», - констатує М.Гончар.

На цій далеко не оптимістичній ноті можна було б поставити крапку, якби не одне «але». 27 вересня «Газпром» заявив про те, що в ряді його дочірніх компаній в Європі були здійснені перевірки представниками Єврокомісії за підозрою в порушенні конкурентного законодавства на ринку ЄС. Можливо, цей факт хоч якось протверезить менеджерів «Газпрому» і розбудить наших чиновників. Повністю ратифікувавши європейську енергетичну хартію (а це планується зробити найближчим часом), Україна в сфері енергетики буде жити фактично за європейськими законами. А вони вступають у явне протиріччя з планами «Газпрому» поглинути українську газотранспортну інфраструктуру.

Антон Лосєв (УНІАН)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter