Енергетична незалежність. В Україні збудовано першу чергу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива

НАЕК "Енергоатом" завершив будівництво першого пускового комплексу ЦСВЯП. Усі споруди готові до прийому та перевантаження відпрацьованого ядерного палива. Це – черговий крок до енергонезалежності нашої держави.

Україна завершила будівництво першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Усі роботи НАЕК "Енергоатом" виконав чітко у терміни, визначені розпорядженням уряду від 2017 року. Тоді ж Компанія отримала ліцензію на будівництво об’єкта і його подальше введення в експлуатацію.

Ще 14 пускових комплексів добудують до 2040 року – паралельно із заповненням майданчика сховища контейнерами з ВЯП.   

Уже проведено заводські приймальні випробування та встановлено обладнання компанії Holtec International. Далі – етап його налагодження, а також отримання необхідних дозволів і ліцензій.

"Спати" під відкритим небом

Усі споруди сховища готові до прийому та перевантаження відпрацьованого ядерного палива. В рамках першого пускового комплексу встановлено чотири системи зберігання матеріалів й зведено всю необхідну інфраструктуру. Забетонований майданчик, на якому і будуть розміщені контейнери з ВЯП, чекає на першу партію.

Головне питання – невже зберігати ядерне паливо будуть просто неба? Саме так, пояснюють інженери й фахівці Енергоатома. Завдяки технології, що використовується у багатьох країнах світу, відпрацьоване паливо спокійно "спить" у двостінних контейнерах із неіржавної сталі, не зважаючи ані на дощ, ані на сніг, ані на техногенні катастрофи чи несподівані стихійні лиха.

Як запевняє т. в. о. президента "Енергоатома" Петро Котін, будівельна готовність об’єкту становить 100%. Вже у травні 2021 року до сховища заїде на зберігання перша партія ВЯП.

Головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін пояснює, що після завершення будівельних робіт потрібно виконати низку налагоджувальних операцій – випробувань обладнання та систем. Їх будуть проводити як фахівці відокремлених підрозділів "Енергоатома" - "Атомпроектінжиніринґа" та "Атомремонтсервіса", так і спеціалісти МАГАТЕ, яких чекають на майданчику сховища у березні наступного року. 

Крок до енергонезалежності

Завершення будівництва ЦСВЯП стане черговим кроком до енергетичної незалежності від Росії, оскільки до цього Україна вивозила ВЯП з трьох своїх АЕС на технологічну витримку з наступною переробкою до РФ, і це коштувало Енергоатому близько 200 млн доларів щороку. Та найголовніше, що у переробці відпрацьованого ядерного палива з українських АЕС саме в РФ немає жодної технологічної або ж економічної доцільності. Вивезення на переробку здійснюються за інерцією та схемою радянських часів, а Україна має від цього лише очевидні збитки.

Гараж вертикального контейнерного транспортера, який здійснює переміщення контейнерів зберігання ВЯП

Отже, введення сховища в експлуатацію – це важливе геополітичне рішення. Таким чином вітчизняна атомна енергетика остаточно позбавиться залежності від російських спеціалізованих підприємств із переробки та тимчасового зберігання ВЯП. Енергоатом отримає можливість заощаджувати мільйони доларів та знизить власні витрати на виробництво електроенергії.

Створення належних умов для тривалого та безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива є стратегічним пріоритетом не тільки Енергоатома, а й загалом держави Україна, адже вітчизняні атомні станції виробляють понад 50% від загального обсягу електроенергії. І тому функціонування ЦСВЯП – це гарантія подальшої сталої та безпечної експлуатації українських АЕС.  

Запастися часом

Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання, які передбачають, що держава із розвиненою атомною генерацією несе остаточну відповідальність за безпечне поводження з ВЯП. Всі країни, які збудували або будують подібні сховища, отримують запас часу – приблизно сто років – для вибору найоптимальнішого сценарію поводження з відпрацьованим ядерним паливом у перспективі.

У майбутньому обсяги радіоактивних відходів при переробці ВЯП мають суттєво зменшитися, наука не стоїть на місці, тож методи переробки удосконалюються. В перспективі вони дадуть можливість максимально "витягувати" з відпрацьованого палива усі корисні складові. Так, сховище буде не просто майданчиком для тривалого зберігання ВЯП, а місцем зберігання цінної сировини. Вона "спатиме" у сховищі за двобар’єрною технологією сухого довготривалого зберігання (у середовищі інертного газу в контейнерах з пасивним повітряним охолодженням), розробленою спеціально для України компанією Holtec International, яка має величезний досвід у спорудженні подібних об’єктів у світі.

Технологія отримала ліцензію Комісії ядерного регулювання США (US NRC), а також пройшла державну експертизу в Україні – на відповідність нормативним вимогам з ядерної та радіаційної безпеки. За її результатами у листопаді 2016 року Колегія Держатомрегулювання схвалила позитивний експертний висновок. 

Подібні до українського ЦСВЯП сховища – високотехнологічні  об’єкти з максимальним рівнем ядерної та радіаційної безпеки із використанням обладнання і технологій Holtec – експлуатуються в Іспанії, на атомних станціях Аско і Хосе Кабрера. Устаткування Holtec для сухого зберігання ВЯП використовують також у Бельгії, Швеції, Великій Британії та США. Тож певний час після запуску ЦСВЯП буде найсучаснішим і найбезпечнішим у світі майданчиком зберігання ядерного палива у своєму класі.

Один із вузлів електропостачання

Слід зазначити, що зберігання у сховищі відпрацьованого ядерного палива з іноземних реакторів суперечить як нормам українського законодавства, так і вимогам МАГАТЕ. Тому у ЦСВЯП зберігатиметься відпрацьоване паливо виключно з трьох вітчизняних АЕС – Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської. На Запорізькій АЕС з 2001 року функціонує власне сховище для ВЯП. За 19 років жодних проблем з його експлуатацією не виникало. Переоцінку безпеки, а також інспекційні перевірки МАГАТЕ сховище для ВЯП на ЗАЕС проходить зі сталою періодичністю, висновки перевірок позитивні.

Стійкі до землетрусів і авіатрощ

Експерти МАГАТЕ зараз готуються до фінальних процедур щодо майданчику ЦСВЯП. Інженери розповідають: вони задоволені перебігом робіт. За їхніми висновками, сховище працюватиме так, що ані люди, ані довкілля навіть не помічали б його, коли б не знали, що саме зберігається у величезних контейнерах синього кольору.

За оцінками фахівців, Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива не матиме шкідливого впливу на довкілля в цілому та ґрунтові води, зокрема навіть у разі позапроектної аварії. Адже "суха" технологія дозволяє зберігати ВЯП у середовищі інертного газу в двостінних контейнерах із неіржавної сталі, завантажених у захисні бетонні модулі.

Дві оболонки не тільки виконують функцію бар’єрів, що запобігають можливому витоку радіонуклідів з відпрацьованих паливних збірок, а й захищають самі збірки від зовнішніх екстремальних впливів природного і техногенного походження. Міцність конструкцій цієї системи було перевірено у змодельованих ситуаціях пожежі, вибуху, землетрусу та навіть падіння на них літака.

Фахівці стверджують, що зона потенційного впливу на довкілля навіть у разі максимальної проектної та позапроектної аварій охопила б територію радіусом до 1 кілометра. Найближчі до ЦСВЯП населені території –  в 13 кілометрах від нього, найближчий населений пункт – смт Іванків – розташований у 40 кілометрах від сховища. До Києва – 110 кілометрів, до Чернігова – 90 кмілометрів.    

Проект будівництва ЦСВЯП пройшов комплексну державну експертизу – екологічну, санітарно-епідеміологічну, ядерної та радіаційної безпеки, техногенного впливу, експертизи міцності, надійності та довговічності. 23 грудня 2016 року спеціалізована державна експертна організація Мінрегіонбуду – ДП "Укрдержбудекспертиза" – надала позитивний експертний звіт за проектом будівництва сховища.

Вертикальний контейнерний транспортер (ВКТ)

На майданчику ЦСВЯП буде розташовано 458 металобетонних контейнерів HI-STORM із функціями біологічного захисту та пасивного тепловідведення, які зможуть вмістити 16 529 відпрацьованих паливних збірок. Багатошарові контейнери HI-STAR їхатимуть до ЦСВЯП залізницею з Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС. Вони везтимуть багатоцільові циліндричні контейнери (БЦК) із неіржавної сталі з подвійним корпусом, який герметизується зварюванням.

На майданчику сховища відбуватиметься перевантаження БЦК із транспортних HI-STAR до контейнерів для зберігання HI-STORM. За допомогою дуже потужного крана контейнери, кожен вагою майже 200 тонн, вантажитимуться на вертикальний контейнерний транспортер, що перевозитиме їх на спецмайданчик для довготривалого зберігання. Так триватиме 50 років, допоки все сховище не буде заповнене 458 контейнерами з ВЯП. Процес зберігання палива у сховищі гарантуватиме і контролюватиме МАГАТЕ.

Колія спотикання

Графіком будівництва й введення в експлуатацію ЦСВЯП передбачено підключення сховища до електроживлення від підстанції "Буряківка". Воно мало відбутися у листопаді 2020 року, а до цього часу мали завершити ремонт залізничної дільниці Вільча – Янів протяжністю 43 кілометрів. Однак роботи з вирубки дерев, кущів та чагарників, які мало виконати ДСП "Північна Пуща", досі не виконано. Гроші на це повинно було виділити Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ). Та воно не могло отримати фінансування на розчищення території для будівництва під’їзної залізничної колії для ЦСВЯП, оскільки Міністерство фінансів тричі відмовляло Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів у внесенні змін до паспорту бюджетної програми ДАЗВ.

За словами очільника Енергоатома Петра Котіна, це – нагальне питання, адже ЦСВЯП не зможе нормально функціонувати, якщо колію Вільча – Янів не відремонтують. 18 грудня на нараді в Кабінеті міністрів Енергоатом запропонував виступити замовником реконструкції залізничної колії, щоб завершити роботи до 1 травня 2021 року. Виконавцем робіт із прокладання полотна виступить АТ "Укрзалізниця". А у подальшому "Енергоатом" матиме право господарського відання під’їзної колії до ЦСВЯП.  

Плюси для регіону

Партію з 94 контейнерів власного виробництва на суму 300 мільйонів доларів для перших чотирьох пускових комплексів ЦСВЯП надасть компанія Holtec International. Надалі Україна підхопить ініціативу й вироблятиме контейнери самостійно та навіть експортуватиме їх до країн, які нещодавно прийняли стратегічне рішення розвивати власну атомну енергетику.

Для виробництва контейнерів наша країна потребуватиме спеціального бетону. Тому найближчим часом поблизу ЦСВЯП розпочнеться будівництво бетонного заводу. Це – одна з вагомих переваг функціонування сховища у регіоні, адже новий завод є гарантією створення нових робочих місць і супутньої інфраструктури.

Контейнери для зберігання відпрацьованого ядерного палива

Окрім цього, на виконання Закону України "Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій" НАЕК "Енергоатом", Київська ОДА та Державне агентство з управління Зоною відчуження (ДАЗВ) уклали договір. Згідно з документом, Енергоатом має спрямовувати 10% від загальної кошторисної вартості будівництва пускових комплексів ЦСВЯП (3,7 млрд грн) на спорудження об’єктів соціального призначення у місті Славутич, а також Іванківському та Поліському районах Київської області. Це означає, що зазначені кошти напряму призначені для будівництва дитсадків, шкіл, лікувальних закладів та інших інфраструктурних об’єктів першочергової необхідності.  

У рамках цього договору, станом на лютий 2020 року, Енергоатом уже перерахував Київській ОДА понад 96 млн гривень. Після запланованого введення в експлуатацію першого пускового комплексу ЦСВЯП компанія має спрямувати на спорудження об’єктів соціального призначення ще 380 мільйонів гривень. У ДП "НАЕК "Енергоатом" неодноразово підкреслювали: вимог закону будуть дотримуватися, перерахування у розмірі 10% від загальної кошторисної вартості будівництва ЦСВЯП виконуватимуть неухильно.

УНІАН в Google News