Індонезія - один з провідних імпортерів нафти у світі.
Індонезія вперше імпортувала російську сиру нафту з моменту укладення угоди між двома країнами у квітні. Це свідчить про нарощення клієнтської бази Москви на тлі загострення ситуації навколо Ірану, пише Bloomberg.
За даними митної статистики, 29 червня в порт Балікпапан було доставлено майже 770 тисяч барелів нафти на суму близько 75 мільйонів доларів. Портом завантаження вказано Козьміно в Росії, а вантаж перевозив танкер Sierra.
Агентство зазначає, що зростання цін через загострення на Близькому Сході зіграло Росії на руку. Постачання до Індонезії стало першим після укладення угоди про поставку до 150 млн барелів, підписаної під час візиту президента Індонезії Прабово Субіанто до Москви.
Раніше Джакарта вже імпортувала російську нафту. Дані відстеження танкерів фіксували нерегулярні поставки цього та минулого року. Переважно зі східного узбережжя Росії, звідки постачаються такі сорти, як "Сахалін" та ESPO Blend.
Зазначається, що Індонезія є одним із провідних імпортерів нафти у світі та зазнала різкого зростання витрат на паливо після того, як конфлікт навколо Ірану порушив судноплавство через Ормузьку протоку. Значні витрати на закупівлю нафти спричинили падіння індонезійської рупії до рекордного мінімуму щодо долара минулого місяця, а підвищення внутрішніх цін на бензин і дизель викликало протести проти уряду.
У ніч на 9 липня підрозділи Сил оборони України уразили 12 танкерів, один буксир та один суховантаж РФ в акваторії Азовського моря. Ступінь завданих збитків та результати ураження уточнюються. Уражені судна використовувалися, зокрема, для постачання пально-мастильних матеріалів угрупованням військ Російської Федерації, а також для транспортування нафти й нафтопродуктів в обхід міжнародних санкцій.
7 липня стало відомо, що за останні три роки грецькі судноплавні компанії заробили щонайменше 3,8 мільярда доларів на транспортуванні російської нафти, в той час як країни G7 намагалися обмежити доходи Кремля від "чорного золота".
6 липня повідомлялося, що ціна основного сорту російської нафти знизилася до рівнів, які спостерігалися до конфлікту на Близькому Сході.