Російський газ залишається дешевшим для європейських країн.
Плани Європейського Союзу щодо поступового припинення імпорту російського природного газу до 2027 року викличуть спротив не лише в Угорщині та Словаччині. Причина - у залежності частини країн блоку від дешевого "блакитного палива", пише колумніст Гейвін Маквайєр у думці для Reuters.
Посилаючись на дані Інституту енергетики, автор зазначає, що Італія є найбільш залежною від газу економікою Європи. "Блакитне паливо" становить 38% енергетичного балансу країни та використовується для виробництва електроенергії.
Слідом йдуть Угорщина та Нідерланди. Також значну частку газу в енергетичному балансі має Велика Британія, що не є членом ЄС. Крім того, до цього переліку колумніст включає й Україну.
"В цілому шість великих європейських країн залежать від природного газу на 30% або більше у загальному енергобалансі, що виправдовує протидію політиці, яка загрожує скороченням цих поставок і перешкоджає виробництву електроенергії та промисловій діяльності", - додає автор.
При цьому він наголошує, що серед 10 європейських економік, які найбільше залежать від газу для виробництва електроенергії, дев'ять мають прямий доступ до великих портів, що теоретично може забезпечити імпорт скрапленого природного газу.
"Тільки Угорщина, яка повністю оточена сушею, не має морського порту для будівництва терміналу для імпорту СПГ, що частково пояснює, чому країна так категорично виступає проти поступового припинення імпорту газу з Росії. Словаччина, яка приблизно на чверть залежить від газу в своїх енергопостачаннях, стикається з подібними географічними обмеженнями, що й Угорщина, і тому відчуває необхідність приєднатися до Угорщини в опорі плану ЄС", - зауважує Маквайєр.
З подібними проблемами, за словами автора, стикаються й інші країни Центральної Європи, які є великими споживачами газу, зокрема Австрія та Румунія, зважаючи на віддаленість імпортних терміналів та обмеженість трубопровідних сполучень з іншими експортерами.
При цьому автор звертає увагу, що російський газ залишається більш дешевим для країн-членів ЄС.
"Ціни на СПГ, що імпортується до Європи, приблизно на 50% перевищували вартість російського газу, що постачається трубопроводом. Водночас жорстка конкуренція між експортерами скрапленого газу призвела до зниження цін на скраплений газ на європейському ринку в останні місяці, що, ймовірно, зменшило різницю в цінах", - зазначається у публікації.
Автор констатує, що газ у найближчій перспективі збереже вирішальну роль у всій Європі - як у виробництві електроенергії, так і в промислових процесах. Водночас він наголошує, що з часом Європа потребуватиме менше імпортного газу, оскільки збільшиться частка електроенергії, яка вироблена з альтернативних джерел.
Як повідомляв УНІАН, у червні 2025 року Єврокомісія представила план поступової відмови від імпорту російського газу. Згідно з документом, імпорт російського "блакитного палива" мав бути припинений до кінця 2027 року.
Водночас на початку грудня країни-члени ЄС домовилися прискорити процес відмови від російських енергоносіїв - до кінця 2026 року. Тобто на рік раніше, ніж пропонувала Єврокомісія.
Разом з тим, Угорщина заявила, що оскаржуватиме у суді рішення про відмову від російського газу після того, як воно набуде чинності.