Україна під час війни виживає за рахунок зовнішньої підтримки – тобто у борг. Тим дивовижніше, що держборг у євро та доларі за перші чотири місяці року скоротився. Фахівці кажуть, що це наслідок маніпуляцій з курсом гривні – і це матиме продовження.
Україна тримає удар у повномасштабній війні вже котрий рік, не вводячи ані картки на харчі, ані талони на пальне – як це роблять у Росії і як відбувалось у часи Другої світової та всіх інших масштабних війн. Причина у тому, що ми отримуємо дуже значну закордонну фінансову підтримку, яка підтримує нашу економіку. А це не завжди гранти.
Більша частина фінансової підтримки від партнерів - це кредити. Так, вони переважно пільгові і зі ставками, нижчими за ринкові (часто у рази), але це все одно борги.
І, ось, днями стало відомо про "диво" або, точніше, про "аномалію" – за підсумками квітня (дані надходять з затримкою) державний борг перестав зростати та навіть скоротився, якщо порівнювати ці дані з початком 2026 року.
На скільки скоротився – залежить від валюти. Адже у євро скорочення - майже на 200 мільйонів, а ось у доларі США – вже на 1,3 мільярда, що виглядає "значно солідніше", як відзначають експерти.
Фахівці пояснили УНІАН, чи варто цьому радіти та про що це свідчить: зміну тренду або лише тимчасову "паузу".
За даними українського Міністерства фінансів, станом на 30 квітня 2026 року, загальна сума державного та гарантованого державою боргу України склала 9,3 трильйона гривень. Це 181 млрд євро або 212 млрд доларів США.
Структура державного боргу станом на 30 квітня 2026 року
У відомстві наголошують, що у структурі кредиторів державного та гарантованого державою боргу переважають пільгові позики, отримані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав – їхня частка складає 65,8%, з яких 38,77% припадає на ЄС.
Ще 21,4% - це державні боргові папери, розміщені на внутрішньому ринку (ОВДП, військові облігації), та 8,8% - ті, що розміщені на зовнішніх ринках. Позики від комерційних банків та інших фінансових установ склали близько 3,9%.
Порівняно з показниками на кінець березня 2026 року, обсяг державного та гарантованого державою боргу у гривні зріс на 112,5 млрд грн. Але у євро та доларі скоротився – на 190 млн та 1,3 млрд відповідно.
Як стверджує відомство, збільшення боргу у квітні в гривневому вимірі було зумовлене "ефектом курсової переоцінки зовнішніх зобов’язань". Але ж сам Мінфін заявляє у заголовку, що держборг знизився. То – реально, а не номінально – державний борг зростає чи зменшується?
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що динаміка пов’язана з маніпуляціями курсом гривні.
"По факту, відбулася переоцінка гривневого боргу. Саме внутрішнього боргу, номінованого у ОВДП. Відповідно, через девальвацію гривні внутрішній борг у інших валютах став меншим. Саме завдяки цій переоцінці держборг нібито знизився приблизно на мільярд", - вважає фахівець.
За перші чотири місяці 2026 року гривня послабилась на 4,68% щодо долара, через що навіть увійшла до антирейтингу світових валют, розташувавшись поруч із філіппінським песо та індійською рупією. І це, у свою чергу, вплинуло і на вартість боргу.
Тобто, якщо гривню далі знецінювати, то й борг у валюті буде зменшуватися? Виглядає як "лайфхак". Але "побічкою" буде прискорення інфляції та зростання цін, разом зі зменшенням реальної зарплатні українців.
"Буде й далі відбуватися переоцінка. І не лише у гривні, бо відбувається також зміна курсу євро до долара. Євро у портфелі займає значну частку – 44,6%. З початку року євро знизився до долара на 2,2%. Це достатньо помітно. Відповідно, відбулася й доларова переоцінка боргу, - продовжує експерт. – У різних валютах динаміка держборгу є різною, але саме у гривні борг продовжує нарощуватись. І він буде ще більше нарощуватись, коли надійдуть нові зобов’язання".
Говорячи про нові зобов’язання, аналітик, перш за все, має на увазі кредит від ЄС на 90 мільярдів євро. І хоча за його умовами Україна буде ці кошти виплачувати лише "якщо РФ виплатить репарації" (хтось вірить у те, що Кремль це добровільно зробить?), це все одно нам запишуть як державний борг.
"Так, ці 90 мільярдів євро - це буде "квазіборг", бо по меморандуму ми не повинні його сплачувати, поки не отримаємо репарації від РФ. Але цей кредит все одно буде зафіксований у наших зобов’язаннях, - каже пан Шевчишин. – Крім того, зараз начебто вже закінчуються перемовини з МВФ, де нібито домовилися відкласти складні голосування, а тому цей кредит теж може зайти. Звісно ж – теж у загальний державний борг".
Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи, також звертає увагу на ключовий фактор формування боргу – зовнішню підтримку.
"Так, без зовнішньої допомоги в нас була б катастрофа. Але логіка подій інша, бо на перше місце виходить фактор безпеки. Не лише нашої – їхньої безпеки, європейської. Саме тому вони нас підтримують, бо відчувають загрозу від РФ. Ми і вони зараз разом. Навіть членам союзу ЄС не надає такого рівня підтримки, як нам. З точки зору фінансової системи Євросоюзу нас вже розглядають як членів ЄС", - зауважує економічний експерт.
На його думку, борг приблизно у 212 мільярдів доларів станом на останні дані за квітень (а це біля 100% ВВП) означало б перехід до "червоній зони". Бо з економію, що росте лише десь на 2% щороку, це вимагало б видатків на обслуговування боргу десь у 20-25% держбюджету, через що потрібно було б оголошувати дефолт й починати перемовини про реструктуризацію.
"Але ми не самі. Ми працюємо з партнерами. Тому 88% держборгу це саме зовнішній, пільговий. Для нас все зводиться до готовності партнерів надавати нам нові ресурси на всі наші потреби – оборона, соціалка, все інше, включно з виплатами по старих боргах. Буде чи не буде дефолт, "страшний чи не страшний" в нас відсоток держборгу до ВВП – це все зараз неважливо. А важливо, що в нас є "багатий дядько за кордоном", який надає нам приблизно по 60 мільярдів доларів щороку. І 2026 та 2027-й роки, з урахуванням того ресурсу, який нам надають партнери, ми точно протягнемо", - додає пан Романчук.
Втім, у такого стану справ є й суттєві "побічки".
"Для нас головні ризики це не дефолт, а "моральна загроза", коли ти розкидаєшся грошима направо і наліво, вважаючи, що за тебе все одно заплатить хтось інший. Береш борги, не дивлячись на ставки. І боїшся лише, що колись тобі гроші давати перестануть, - наголошує економіст. – Ще один ризик – такий великий потік валюти дорівнює шаленому збільшенню експорту. Але насправді експорт не зростає. Через що зростає частка імпорту, торговий і платіжний баланс стає викривленим, а це тисне на курс гривні та прискорює інфляцію в Україні. Оскільки фінансова підтримка зростатиме, то ці ризики зростатимуть теж".
Загалом, Ярослав Романчук каже, що тимчасове весняне скорочення держборгу є лише "паузою", перед подальшим зростанням.
"Борг спочатку року досяг 215 млрд доларів, потім скоротився навесні десь до 210 млрд, але вже встиг "відскочити" від дна приблизно до 212 мільярдів доларів. Так відбувається, коли ти погашаєш старі борги, а гроші по нових ще не прийшли. Це несуттєва динаміка. Якби була зміна хоча б у 10-15 мільярдів, то було б про що говорити. А таке "зниження" це просто поточна бухгалтерія – тимчасовий "розрив", а не новий тренд. Держборг, безумовно, буде зростати й надалі, відповідно до надходжень від партнерів.
Іван Ус, головний консультант центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, погоджується, що державний борг стабілізувався лише тимчасово.
"Так, держборг зазвичай зростає, а тут таке... Незвично. Але це лише тому, що нових грошей поки фізично немає. Мова про оті про 90 мільярдів євро. Тому, з точки зору держборгу, зараз певна "пауза". Але важливо, що держава зараз має ресурси і не бере поки нові зобов’язання, що є позитивним моментом… Щойно ми отримаємо кошти від МВФ та особливо від ЄС, то загальний державний борг почне знов зростати", - вважає експерт.
Водночас він зазначає, що із отриманням зазначених 90 млрд євро від ЄС можуть виникнути проблеми. Адже вони прив’язані до реформ, а як народні обранці голосують подібні законопроєкти - ми вже дуже добре знаємо.
"Якщо будемо виконувати вимоги МВФ та ЄС і отримуватимемо "в обмін" за реформи нові кредитні кошти, то нас чекатиме нове нарощування держборгу. Але ці гроші нам дуже потрібні. Зокрема й для того, щоб виконувати соціальні зобов’язання", - додає пан Ус.
Але й це не всі фактори, які впливають на платіжний баланс України у контексті боргів. Адже важливий не лише загальний обсяг боргу, але й вартість його постійного утримання.
Вартість обслуговування боргу – це ще один "фронт" цієї "боргової боротьби". Всі знають найяскравіші світові приклади – США та Китай. У Штатів найбільший у світі державний та гарантований борг, але з відносно низьким обслуговуванням через низькі ставки. А ось у Китаю державний борг менший, проте гарантований борг дорожчий у обслуговуванні, через що фахівці вважають саме ситуацію у КНР більш загрозливою, ніж у США.
Саме тому важливо придивитися до питання обслуговування боргу України, щоб з’ясувати, що тут до чого. Ярослав Романчук каже, що у нас скоріше "американський варіант" з боргом понад 100% ВВП, а відносно дешевим обслуговуванням. Але і з власною специфікою, яка робить нашу ситуацію унікальною.
"Так, ближче нам американський формат. Але лише тому, що в нас є "багатий родич закордоном", який за нас по поточних боргах сплачує і каже нам "розслабся, я сам всі питання закрию". Тобто у Китаї своя ситуація, у США – своя, в нас - своя. В нас, наприклад, вже фактично немає власної суверенної фінансової системи. Проте є "партнерка" з багатим і ресурсним "родичем", який завжди підставить плече. Але не просто так, а тому, що ти його захищаєш".
Ця наша "особлива ситуація" цікавим чином впливає на обслуговування нашого боргу та подальші боргові перспективи.
"У 2031-32 роках очікується пік виплат по держборгу. Але, на мій погляд, це передчасні очікування. Бо після війни на реальний графік виплат буде впливати дуже багато факторів, серед яких дуже ймовірне списання боргів. А також можливий європейський "План Маршала", репарації від РФ у тому чи іншому вигляді, інвестиції у відбудову та монетизація нашого безпекового досвіду й технологій, - продовжує він. – Кожен рік ситуація з боргом змінюється бо кожен рік нам дають додаткові фінансові ресурси. Власне, на це уряд зараз і орієнтується, через що занадто вільно поводиться з боргами і платіжним балансом. Ті 5% держбюджету, які ми витрачаємо на обслуговування боргу, просто "тонуть" у загальних витратах".
Тому, на його думку, обслуговування боргу для нас зараз "взагалі ніяк не тисне", бо нам дають все новій й нові гроші. Якщо нам дають "такі величезні кошти", то неважливо під які умови та відсотки ми беремо борги, бо ми точно зможемо по них розрахуватися.
Але ж не всі борги пільгові? Всі дуже добре пам’ятаємо так звані "варанти Яресько", реструктуризація по яких була вкрай важкою. Ярослав Романчук каже, що такого більше не повториться.
"Варанти Яресько" формувалися у зовсім інших умовах. І повторення цієї історії стовідсотково більше не буде. Бо заганяти нас у "боргову засідку" ринкових умов просто не має сенсу. Бо який сенс давати нам гроші і одночасно "левову частку" їх забирати? Тому будуть або спеціальні гранти для погашення наших старих боргів, або "довгі" пільгові кредити на 5+ років зі списанням 50-70% зовнішнього держборгу, - економіст зауважує, що ЄС вже так робив раніше. – У європейців є така практика підтримки. Вони і Афганістану після війни, і Іраку, і навіть СРСР багато боргів просто списали. Європейці хочуть побудувати єдину безпекову інфраструктуру у Європі, і "під цим соусом" нам борги й можуть списати".
Експерт вважає також, що, оскільки РФ після війни "навряд швидко розвалиться", то буде і надалі всім довкола погрожувати. Отже, попит на українські безпекові рішення залишиться й після війни. Розуміючи, такі перспективи списання зовнішнього боргу, Мінфін почав кампанію з поступового заміщення дорого внутрішнього боргу у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на більш дешеві у обслуговуванні зовнішні кредити від партнерів.
"Саме так, Мінфін веде цю роботу. Бо який сенс платити у гривні по 15% річних, якщо є значно дешевші гроші у валюті? Внутрішній ринок, до речі, теж трохи "припав" і ставки поступово знижуються. Взагалі, цю "халяву" потрібно скорочувати, бо всі власники ОВДП за останні 4 роки заробили просто непристойні гроші за неринковими ставками. Мінфін зараз намагається рефінансувати цей дорогий внутрішній борг зовнішніми кредитами. І це логічно", - додає пан президент МІС.
Те, що Мінфін почав "перекладатися" з більш дорогого внутрішнього боргу – з військових облігацій та облігацій внутрішньої державної позики – на більш дешеві зовнішні кредити фіксують й інші оглядачі.
Втім, точні відсотки пільгових кредитів зазвичай не оприлюднюються, через що їх складно точно порівняти зі ставками ОВДП. Але відомо, що минулого року ставка по кредитах МВФ становила 3,7%, у той час як Мінфін тоді продавав ОВДП з дохідністю понад 16%. Зараз він продає державні облігації менш ніж за 15%, але це все одно значно вище, ніж по кредитах від партнерів, де ставки також поступово зменшуються щороку.
"Структура наших боргів дещо змінюється. Ситуація покращується, і ми маємо змогу переходити на порівняно більш дешеві кредити. Ми поступово сплачуємо дорожчий внутрішній борг, використовуючи більш дешеві пільгові кредити від партнерів. Це нам у плюс. Це видно і по середньозваженій ставці боргу – вона скоротилася наче несуттєво, з 4,51% до 4,45% з початку року, але ж вона знизилася. А у квітні минулого року вона була 4,6%. Це все тренд, який свідчить про поступове поліпшення ситуації з обслуговуванням боргу", - наголошує Іван Ус з НІСД.
Масштаби такої рекапіталізації боргу не здатні радикально вплинути на ситуацію. Проте це дещо допомагає здешевити обслуговування цього тягаря, що важливо для втримання платіжного балансу під час війни.
Про це каже і фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, який надає багато цікавих цифр за цим питанням.
"Якщо є можливість отримати дешевший зовнішній ресурс, то варто цим користуватись. Авжеж, це буде знижувати тиск на обслуговування держборгу, але не думаю що суттєво. Нарощування боргу продовжиться. Просто зростання буде у іншому "стовпчику" підрахунків. Буде помітно це передусім у гривневій частині боргу, бо погашення, можливо, буде більшим, ніж залучення боргу", - пояснює фінансовий аналітик.
Мова про погашення за раніше виданими ОВДП та військовими облігаціями, ситуацію з якими УНІАН вже розбирав раніше. Власне, саме те, що внутрішній та зовнішній борг отримують протилежну динаміку й є головною новиною з нового звіту Мінфіну.
"Загалом, якщо дивитися окремо по державному та гарантованому боргу, то вийде, що він зріс з початку року. Саме державний борг з початку року зріс на 320 мільярдів, проте гарантований навпаки зменшився на 17%. Бо там були погашення по заборгованостях міжнародних організацій приблизно на 20 мільярдів гривень – це менше 600 мільйонів доларів", - звертає увагу експерт на різноспрямовані, але при цьому взаємопов’язані тренди.
Тож у підсумку – чи скорочується реально держборг? Фактично, відповідно до останніх даних Мінфіну, він залишається приблизно на тому ж рівні, а вся динаміка - через поступове знецінення гривні. Отака "перемога" з присмаком "зради".
Але у сучасному світі обслуговування боргу є важливішим за його загальний розмір. Адже більшість великих економік мають боргове навантаження вище або біля 100% ВВП, як і Україна. Саме "битва за обслуговування" зростаючого боргу є у фокусі всіх міністерств фінансів у світі, і наша держава не є тут виключенням. Однак наша ситуація "специфічна", бо ми можемо "обмінювати" борги на свої "послуги" з оборони Європи.
Очікування пільгових кредитів, які нам йдуть саме як підтримка під час війни, й дозволяє пом’якшити борговий тягар - навіть ще до фактичного отримання коштів. Хоча навіть пільговий борг лише перекладає вирішення проблеми на наших нащадків. Тобто, зараз в нас з держборгом ситуація "нормальна", як кажуть експерти.
Головне, однак, після війни не "програти мир" через невирішені боргові проблеми, які зараз не вирішуються, а відкладаються на потім. Втім, можливості "монетизації" все тих же наших "безпекових послуг" можуть нам допомогти й тут, щоб не повторити неприємний сценарій з "варантами Яресько". Подивимось як піде, але всі опитані експерти обережно оптимістичні.