Пенсійні новації: які виплати чекати українцям у 2023 році та чи відбудеться пенсійна реформа
09:11, 12.11.2022
12 хв.
Кривава війна Росії проти нашої країни призвела до зростання цін з одночасним падінням доходів громадян та, зокрема, рівня життя пенсіонерів. УНІАН розбирався, які пенсійні зміни зараз впроваджуються в державі та чи варто очікувати зростання пенсій у 2023 році.
- Невелике зростання пенсійних виплат
- Приховане збільшення пенсійного віку
- Більше можливостей для молоді
- Пенсійна реформа знову відкладається
В Україні вже дев’ятий місяць триває повномасштабна війна, яка завдає руйнівних наслідків як нашій економіці в цілому, так і тисне на платоспроможність усіх громадян. За оцінками Міністерства економіки та Національного банку, цього року ВВП держави скоротиться на близько 33 відсотки, а інфляція наблизиться до позначки в 30 відсотків.
Найбільше страждають від таких економічних потрясінь ті, хто залежить від отримання державних виплат. У тому числі, це люди пенсійного віку.
На жаль, через те, що за останні три десятиліття влада не змогла побудувати в Україні накопичувальну пенсійну систему, мільйони українських пенсіонерів зараз залежать від рішень народних депутатів і урядовців щодо рівня свого грошового забезпечення.
Відео дня
Ще у відносно мирні роки підвищення пенсій було складним питанням, оскільки в умовах солідарної пенсійної системи, яка зараз є основною в нашій державі, виплати пенсіонерам здійснюються за рахунок внесків працюючих громадян. Але їх не вистачало навіть для фінансування діючого рівня пенсій, тому дефіцит покривався за рахунок державного бюджету. Зараз в умовах війни ця проблема ще більше загострилася.
За даними експертів, до початку повномасштабного вторгнення російської орди на нашу землю на одного працюючого в Україні приходився один пенсіонер, а зараз цей показник наближається до майже двох пенсіонерів на одного працюючого. Це закономірний наслідок того, що мільйони працездатних українців біженцями виїхали в інші країни, але пенсії ж потрібно все одно продовжувати виплачувати.
Тому це додаткове навантаження перекладається на державний бюджет, який і без того має багатомільярдний дефіцит через значні видатки на героїчну армію, оборону держави та безліч інших першочергових потреб.
Однак попри усі виклики у наступному році планується певне зростання пенсійних виплат, запроваджується декілька пенсійних новацій для молоді та буде тривати дискусія експертного середовища та представників влади щодо запровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи, яка би в довгостроковій перспективі дозволила значно підвищити рівень пенсій та зменшити фінансування пенсійних видатків з держбюджету.
Невелике зростання пенсійних виплат
У наступному році Пенсійному фонду України на фінансування пенсій необхідно буде близько 590 млрд гривень. Самостійно профінансувати фонд зможе лише 357 млрд гривень, а 233 млрд гривень доведеться взяти з державного бюджету.
Це складе близько третини усіх запланованих соціальних видатків бюджету, що є суттєвим навантаження на державні фінанси. Але попри складнощі підвищення рівня пенсійного забезпечення відбувається як цього року, так і передбачається у 2023 році.
"Ми розуміємо, в яких умовах живе країна і в яких умовах формується бюджет на наступний рік. Торік ми планували декілька етапів підвищення пенсійного забезпечення, на це закладалися кошти", – розповів заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.
Зокрема, з 1 жовтня 2022 року відбувся перерахунок пенсій у зв’язку зі зростанням мінімальної заробітної плати. Мінімальна пенсія за віком для людей непрацюючих, які досягли 65 років, мають повний страховий стаж зросла на 80 гривень до 2680 гривень.
З 1 грудня також передбачається збільшення мінімальної пенсії для тих, у кого не вистачає страхового стажу на 66 гривень - до 2093 гривень. Це пов’язано з тим, що відбудеться зростання прожиткового мінімуму на 3,5 відсотки – до 2684 гривень.
У наступному році планується березнева індексація пенсій, яка за словами Музиченка, складе близько 5,4 відсотка.
"На наступний рік бюджет передбачає в першу чергу фінансування армії, безпеки і оборони – це пріоритет номер один. Пріоритет номер два - це соціальні виплати", – повідомив заступник міністра.
Безумовно, п’ятивідсоткове зростання пенсійних виплат наступного року не покриває ні інфляційних, ні девальваційних втрат, які зазнали громадян цього року. До того ж, зростання цін і, ймовірно, певне послаблення гривні щодо долара може продовжитися і наступного року.
"Станом на жовтень інфляція вже перевищила 26 відсотків у річному виражені. Девальвація гривні з початку року склала близько 50 відсотків. І наступного року прогнози, на жаль, не такі оптимістичні, як би цього хотілося. Гривня може ослабнути ще на 10-15 відсотків, а інфляція може перевищити 20 відсотків", - розповів УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов.
Приховане збільшення пенсійного віку
Разом з невеликим зростанням рівня пенсійних виплат передбачається і зростання мінімально необхідного обсягу трудового страхового стажу для права виходу на пенсію.
Зараз для того, щоб вийти на пенсію в 60 років, жителі України повинні мати в своєму активі як мінімум 29 років страхового стажу.За умови, якщо стаж людини становить від 19 до 29 років, то він буде мати можливість вийти на пенсію в 63 роки. Якщо ж стаж людини становить від 15 до 19 років, то він почне отримувати пенсію в 65 років.
Щоб вийти на пенсію в 2023 році, людина, якій виповнилося 60 років, повинна мати за спиною не менше 30 років стажу. Такі зміни відбудуться через те, що тепер в Україні протягом п'яти років аж до 2028-го щороку на один рік буде підвищуватися необхідний для отримання виплат страховий стаж.
"Це можна називати прихованим підвищенням пенсійного віку, адже потрібно більше часу працювати, щоб отримати право на пенсію. Однак в умовах тієї економічної і фінансової ситуації, в якій знаходиться наша держава, такі кроки є виправданими. Оскільки вони дають можливість збалансувати платоспроможність фонду", - сказав експерт Костянтинов.
При цьому у наступному році ті, у кого після досягнення 60 років немає достатнього страхового стажу (як мінімум 30 років), матимуть право на пенсії в 63 роки при наявності стажу не менше 20 років.
Також громадяни, які накопичили від 15 до 20 років страхового стажу, при досягнені віку у 65 років почнуть у 2023 році отримувати пенсійні виплати. Якщо ж у людини менше 15 років стажу, то коли їй виповниться 65 років, замість пенсійних виплат вона буде мати право на отримання державної соціальної допомоги.
Більше можливостей для молоді
Поряд із зростанням мінімального страхового стажу для отримання пенсії Верховна Рада дозволила молодим українцям з 16 років вже починати працювати офіційно та сплачувати при цьому пенсійні внески. Іншими словами, чим раніше почнеш працювати, тим швидше зможеш вийти на пенсію.
"Договір про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування можна буде укласти в електронній формі через Портал "Дія", використовуючи мобільний додаток "Дія", або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України", - розповіла ініціатор закону, народна депутатка Леся Забуранна.
"До того ж, особа має право самостійно визначити розмір страхових внесків, періодичність і строки їх сплати", - додала вона.
При цьому громадяни мають можливість не лише сплачувати єдиний соціальний внесок, але і визначати, куди 70 відсотків з нього буде витрачатися.
Наприклад, можна написати заяву та направити кошти на додаткові виплати конкретному пенсіонеру (бабусі, мамі, родичам тощо), а 30 відсотків буде спрямовуватися безпосередньо на загальне фінансування пенсій фондом.
За словами експертів, запропонований механізм виглядає привабливо, однак ще не зрозуміло, як він буде працювати на практиці та як це вплине на фінансові можливості Пенсійного фонду, якщо багато громадян будуть мати бажання спрямувати частину своїх внесків на додаткові виплати своїм рідним та знайомим.
"Немає у публічному просторі прозорих розрахунків ухваленого рішення. Тому викликає багато питань щодо того, як фонду збалансувати свої доходи і видатки. Головне, щоб не призвело до необхідності збільшити фінансування пенсій з державного бюджету", - розповів економічний експерт Костянтинов.
Пенсійна реформа знову відкладається
До початку війни в Україні планували у 2022-2023 роках почати поступово впроваджувати накопичувальну пенсійну систему, щоб майбутні пенсіонери протягом свого трудового періоду самостійно створювали свої пенсійні заощадження і не залежали від депутатів, урядовців та державного бюджету.
Однак в умовах воєнної агресії Верховна Рада відклала розгляд цього питання на невизначений термін.
Попередньо урядовці та депутати планували, що на накопичення спрямують 5 відсотків з єдиного соціального внеску (сьогодні ЄСВ становить 22 відсотків від фонду оплати праці), а пенсійний внесок на накопичувальне страхування у перший рік становитиме 1 відсоток фонду оплати праці з подальшим підвищенням.
Зараз ці кошти спрямовуються до Пенсійного фонду України, а звідти – на виплати пенсій десяти мільйонам пенсіонерів в межах стандартної солідарної пенсійної системи.
Більшість представників експертного середовища вважають, що рішення відкласти запровадження пенсійної реформи в умовах війни є правильним, оскільки для запуску накопичувальної системи треба напрацювати вагому законодавчу базу, яка би допомогла захистити майбутніх пенсіонерів від різних ризиків.
"Будь-які кроки в межах пенсійної реформи потребують розрахунків на роки. Для цього обов’язково потрібне розуміння демографічної ситуації в країні. Сьогодні Україна стикнулась з величезними викликами, які серед іншого включають значний відтік населення за кордон. Це змінить демографічний портрет України, але поки що рано оцінювати, у який спосіб", - розповіла провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
"Крім того, війна призводить до високого безробіття, якого раніше не було в Україні, і який оцінюється на рівні 30 відсотків економічно активного населення, а також до бідності", - додала експерт.
За словами заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, сьогодні варто говорити передусім про зміну підходів до соціальної політики держави загалом та пенсійного забезпечення зокрема.
"Необхідно розробити нові підходи в широких реформах, а потім переходити на обговорення підходів до накопичувального пенсійного забезпечення", - зазначила Репко.
Суспільне обговорення запровадження накопичувального пенсійного забезпечення вже зараз стикається з різним баченням того, що має бути першим. Прихильники зміни пенсійної системи розглядають гроші платників внесків як важливе джерело довгострокових коштів, що сприятиме розвитку національної економіки та фондового ринку Україні. Натомість їх опоненти звертають увагу на те, що заощадженням українців треба гарантувати захист та приріст, що можливе лише у випадку вже наявних інструментів на фондовому ринку.
Сьогодні фондовий ринок в Україні не працює і не пропонує інструментів для інвестицій коштів, окрім і так доступних банківських депозитів та ОВДП. Не дарма ж недержавні пенсійні фонди здебільшого тримають кошти саме в цих інструментах. Отже, замість примусу, слід говорити про підвищення фінансової грамотності населення, яке зможе обрати підходи до заощадження коштів на старший вік.
Наразі в умовах складного економічного стану достатньо важко говорити про значне підвищення соціальних стандартів та пенсійного забезпечення зокрема. Однак в держбюджеті на наступний рік закладене невелике підвищення, яке, на жаль, не покриє усіх інфляційних та девальваційних ризиків, однак все ж таки частково зможе компенсувати втрати пенсіонерів. А для того, щоб суттєво переглядати рівень пенсій в Україні треба виграти війну, стабілізувати та вивести на траєкторію зростання національну економіку та, нарешті, запровадити накопичувальну пенсійну систему в Україні.
Богдан Слуцький
Новини партнерів
