Шаг гривню береже. Навіщо "вбивати" копійки

Національний банк запропонував замінити російську назву монети "копійка" на споконвічно український "шаг". Однак ця ініціатива зустріла суперечливу реакцію суспільства. УНІАН розібрався, які передумови такого новаторства, та чи на часі "копійчана" реформа.

У день народження української гривні, 2 вересня, Національний банк виступив з досить неочікуваною ініціативою – перейменувати монету "копійка" на "шаг". Це досить незвичний термін для більшості пересічних українців, що ніколи не стикалися з таким позначенням розмінної монети (хоча це слово присутнє, зокрема, у творчості Тараса Шевченка, у широкому вжитку воно здебільшого не зустрічалося).

Чому ж виникла така пропозиція? Голова Нацбанку Андрій Пишний під час презентації ініціативи підкреслив, що це необхідно для відновлення історичної справедливості, сприяння дерусифікації та відродження національних традицій у грошовому обігу України.

"Дослідивши історію грошового обігу України, ми дійшли беззаперечного висновку, що така назва для розмінної монети як "копійка" фактично є символом московської окупації. Сьогодні український народ повертає собі все, що було несправедливо в нього вкрадене та понівечене кремлівськими наративами. Саме час відновити справедливість і для грошової системи, очистити монетарний суверенітет від щонайменшої спорідненості з будь-чим московським. Ми маємо своє, питомо українське, слово для визначення дрібних монет – це слово "шаг"", – сказав він.

Навряд чи хтось коли-небудь задумувався про етимологію такого звичного слова "копійка". Проте якщо відкрити Вікіпедію, перше, що кидається в очі – "копійка - розмінна монета України, Білорусі, Росії, раніше — Російської імперії, СРСР, також є розмінною монетою в невизнаній Придністровській Молдавській Республіці". Таке собі сусідство. Саме ж слово "копійка" походить від назви державної московської монети, на якій було зображено вершника зі списом (рос. - "копьё").

Чому на заміну московської копійки пропонується саме назва "шаг"? В НБУ зазначають, що відродження назви "шаг" поверне українським монетам власну ідентичність.

"Назва "шаг" уже використовувалася як на території України, так і в українській грошовій лічбі (з 16 по 17 сторіччя). Це унікальне найменування монети, якого не знають інші лінгвокультури. Воно широко вживається у класичній українській літературі, зокрема часто згадується у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших письменників", - йдеться у пояснення регулятора.  

Також зазначається, що у часи Української революції 1917–1921 років у реальний грошовий обіг були введені грошові знаки з назвою "шаг", що було закріплено на законодавчому рівні. Тому вiдродження такої практики обґрунтоване iсторичною та мовною традицiєю України, наголошує Андрій Пишний.

"Геть від Москви"

Зміна назви монет, на переконання регулятора, сприятиме дерусифікації та деколонізації – процесів, що розпочалися з розпадом СРСР, та пік яких припав на початок війни Росії проти України у 2014 році й активно триває донині.

Процес дерусифікації в нашій країні нерідко проходять досить болісно і зі скандалами. На жаль, частина українців досі тримається за минуле, пов’язане з країною-агресором і радянщиною та активно виступає проти перейменування вулиць та знесення пам’ятників російським радянським діячам. В Україні достатньо громадян, здебільшого старшого віку, які навіть досі називають гривні "рублями". 

Тому не дивно, що ініціатива Нацбанку спричинила палкі обговорення в соцмережах. Реакція співгромадян різна – від підтримки до: "не на часі", "чому зараз", "нема куди зайві гроші дівати під час війни", "зараз потрібно патрони штампувати, а не шаги".

В самому ж НБУ наполягають, що саме зараз влучний час для відновлення національних традицій у грошовому обігу.

"Сучасні соціологічні дослідження свідчать, що саме зараз переважна більшість українців цікавляться історією та культурою України, пишаються її державними символами, зокрема українською мовою та національною валютою. А гроші є важливим символом державності, який кожен українець щодня тримає в руках", - кажуть у регуляторі.

Слід зазначити, що зі здобуттям Україною незалежності у 1991 році постало питання впровадження власної грошової одиниці. За даними НБУ, жваву дискусію викликала потенційна назва для монет – пропонувалися різні назви, зокрема і "шаг" (зразки таких монет навіть були виготовлені Луганським верстатобудівним заводом у 1992 році). Натомість 2 березня 1992 року постановою Президії Верховної Ради України було затверджено назву "копійка".

"Заплати відьмакові карбованим шагом…"

Нацбанк в своїй ініціативі заручився підтримкою наукової спільноти. Так, заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Скопненко говорить, що найменування "шаг" для позначення дрібної монети в українській мові відоме з шістнадцятого сторіччя. 

"Це питома українська лексична одиниця. Повернення такої назви сучасній розмінній монеті України не лише б відродило національні традиції у номінації грошей, а й назавжди б розірвало зв'язок практики називання українських монет з колоніальною російською лінгвокультурою", - каже вчений.

Головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка в Києві Юлія Шиленко, у свою чергу, зазначає, що фахівці Національного музею Тараса Шевченка дослідили вживання назв грошових одиниць у творчості Кобзаря. 

"Ми виявили в його текстах 11 випадків використання слів "шаг", "шажок", що вживаються у значенні старовинної монети, півкопійки. Це дає нам уявлення про лексичний склад української мови другої половини дев’ятнадцятого століття та підтверджує існування такої грошової одиниці в тогочасних товарно-грошових відносинах", - зазначає експертка.

Доктор історичних наук Олександр Музичко наголосив, що процес деколонізації є ширшим, аніж умовно "знести пам’ятник Пушкіну" - це побудова української історичної і мовної ідентичності. 

"Головне – позбавлення української меншовартості. Тому в процесі деколонізації важливо, що ми ставимо замість російських символів, і мають значення навіть ті речі, які багатьом здаються не дуже важливими. Так само з цією ініціативою. Дехто її вже висміює, мовляв, ми уже звикли до копійки. Але дійсно, копійка – це те, з чим асоціюється "рускій мір", радянський. Найбільш поширена версія, що назва "копійка" пов’язано з Московським царством", - каже він. 

За словами Музичка, натомість "шаг" – це суто український еквівалент, і це поняття пов'язано з обігом монет і грошовою системою на території України, зокрема, в період УНР. 

"Цю реформу і перейменування варто сприймати в контексті деколонізації і ми далеко не все ще зробили у цьому плані. Я схвалюю ці ініціативи, вони дуже важливі і, я думаю, це ще не останні", - зауважив фахівець.

Проте дискусії щодо коректності обраного найменування монети "шаг" все ж ведуться навіть у історичних колах. Зокрема, деякі експерти вказують на те, що за часів існування УНР, коли шаги були введені у обіг на законодавчому рівні, вони оберталися саме як тимчасовий замінник грошей у вигляді марок. Через слабкий захист "купюр-марок" вони також стали символом підробки, що не сприяло авторитету влади УНР. Проіснували вони недовго - з квітня 1918 року до березня 1919-го, коли були скасовані радянською владою. А тому, на думку деяких фахівців, введення цієї назви у воюючій країні "має хибний символізм".

Однак більшість українських істориків не мають нічого проти назви "шаг". Куди запекліші баталії щодо доцільності запропонованої "монетної революції" йдуть у колах економічних.  

Ціна шагів

Інше питання, яке не на жарт схвилювало українців, - вартість заміни монет та доцільність таких витрат в умовах війни та хронічної нестачі бюджетних коштів. Проте і на цей рахунок "не все так однозначно" - думки фахівців розділилися.

Представник банківського сектору у розмові з УНІАН висловив думку, що навряд чи така заміна коштуватиме дорого, адже розрахунки в копійках майже на нулі. 

"Тобто формально копійки існують, але з монет в обігу в ряди-годи трапляється лише 50 копійок. Тобто "шаг" є, але його фізично практично не буде, лише безготівковий", - каже співрозмовник.

Тобто, на думку банкіра, якщо шагів майже ніхто не бачитиме – то і реформа ця носить, скоріше, символічний характер. Із цим погоджується економіст Олег Пендзин. 

"Чи багато сьогодні людей мають у гаманці копійки? З моєї точки зору, ідея цілком імовірно і гарна, але спочатку треба було провести деномінацію гривні. Ми на сьогодні маємо такий рівень номінації гривні, що вона вже замінила собою дрібні гроші. Тому, як на мене, це зараз чисто політичний захід", - сказав він у коментарі УНІАН.

Водночас, на думку економіста, така реформа потягне за собою певні витрати.

"Зараз буде розроблятися логотип, нові прес-форми для монет. Зараз буде купа зусиль з великим бюджетом за рахунок НБУ. Будь-яке перейменування потягне за собою витрати", - вважає Олег Пендзин.

У свою чергу, у Нацбанку запевняють – анонсована заміна копійок не спричинить додаткових витрат. Регулятор не планує спеціально, через зміну назви, вилучати з грошового обігу монети, номіновані в копійках, та обмінювати їх на шаги: старі і нові монети перебуватимуть в обігу паралельно. Громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну копійок на шаги. 

До того ж зазначається, що поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці.

"Жодних додаткових витрат з державного бюджету не буде. На 2025 рік у нас заплановане карбування близько 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок на заміну тих, що в обігу. Якщо буде ухвалене відповідне рішення щодо шагів, то ми просто забезпечимо необхідні налаштування і станемо карбувати вже "50 шагів". Технологічно ми до цього готові", - сказав Андрій Пишний. 

За словами голови НБУ, зараз в обігу перебуває близько 1 мільярда 350 мільйонів розмінних монет номіналом 50 копійок, тому карбування 20 мільйонів штук на заміну частини з них не вплине на грошовий обіг.

Маленький шаг далеко не піде

Обговорюючи нову ініціативу Нацбанку, технічні спеціалісти та фінансисти пропонують і альтернативну думку – повністю відмовитися від дрібного номіналу.

Так, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич вважає, що з огляду на купівельну спроможність української валюти, цілком можна задовольнитися лише гривнями, без поділу дрібні монети.

"Як, наприклад, в Ісландії, де ісландська крона не має дрібніших одиниць (аурор), хоча раніше вони існували. У багатьох країнах дрібніші одиниці існують лише формально і фактично не використовуються. Це, до прикладу, Японія, де крім єни є дрібніші сени, які не використовуються. У Південній Кореї крім основної одиниці (вона) є дрібніша одиниця (чон), яка зараз не використовується", - розповів він УНІАН.

На думку Пероганича, відмова в Україні від дрібніших одиниць спростила б програми для обліку і звітності, звільнила б частку пам'яті в інформаційних системах та зекономила час продавців товарів і послуг, а також бухгалтерів.

Засновниця трейдингової компанії SpiceProp Наталія Бойко висловила думку, що наступним економічно виправданим кроком має бути повна відмова від металевих грошей на користь електронних, що є світовим трендом. 

"Тоді з витрат із заміни копійки на шаг можна викреслити все, що пов'язано з реальним випуском та обігом. Тобто, більшу частину витрат. Звичайно, доведеться почекати 3-5 років. Але саме так і чинять самодостатні країни - вони планують на довгий термін", - сказала експертка.

Навряд чи зараз варто очікувати кардинальних змін у системі грошового обігу в Україні, з огляду на озвучені ідеї. Проте голова Нацбанку Пишний згадав про те, що в Україні продовжується робота щодо потенційного випуску цифрових грошей – е-гривні.

За його словами, історія цифрової гривні починається ще з 2016 року, у 2018 році відбувся перший пілотний проєкт – він був закритим, з обмеженим обсягом емісії, кількістю споживачів та операцій. З урахуванням отриманих результатів регулятор продовжив дослідження та планує провести ще один пілот (відкрите тестування з реальними користувачами та учасниками ринку) для визначення доцільності широкомасштабного випуску е-гривні в Україні. 

"Найперше, де вона може використовуватися, – в роздрібних платежах, особливо тих, які пов’язані з програмованістю платіжних операцій. Маю запевнити, що е-гривня буде доповненням до готівкової та безготівкової форми гривні, а не їх заміною. Користувачі зможуть самостійно, без обмежень обирати, як здійснювати розрахунки: готівковою гривнею чи безготівковою, в тому числі цифровою", - зазначив Пишний.

За крок до шагу

Пропозиція щодо перейменування копійки поки що є лише ініціативою, щодо реалізації якої ведеться робота. Як повідомили у НБУ, регулятор запропонував необхідні законодавчі зміни. Зокрема, пропонується встановити, що співвідношення між "копійкою" та "шагом" дорівнюватиме 1:1, а Національний банк розроблятиме дизайн та визначатиме порядок введення в обіг "шагів", а також порядок і строки вилучення з обігу "копійок".

Розроблені законопроєкти після узгодження з зацікавленими державними органами Нацбанк направить для розгляду та схвалення до Верховної Ради. У разі ухвалення парламентом відповідних змін, регулятор зможе перейти до практичного втілення ініціативи – карбування та введення в обіг українських розмінних монет, номінованих у шагах. 

А значить палкі дискусії між прихильниками та опонентами перейменування копійок триватимуть і далі. Навряд чи усі українці легко замінять таку звичну назву в своєму лексиконі, зважаючи на застосування деякими співгромадянами "рублів" на позначення "гривень". Проте відновлення національної ідентичності важливе для виживання нинішнього покоління українців, які виборюють своє право на незалежність у кровопролитній війні з агресором, та майбутнього прийдешніх поколінь, тому, попри усі суперечки, нехтувати цим питанням не слід.

УНІАН в Google News