Навіть €210 млрд заморожених активів Москви, які зберігаються у Брюсселі, буде недостатньо для покриття витрат.
Прем’єр-міністр Естонії Крістан Міхал запропонував фінансувати відбудову України за рахунок мит на російський імпорт та закликав посилити візові обмеження для росіян, причетних до війни.
В інтерв’ю Politico Міхал заявив, що вартість відновлення зруйнованої інфраструктури та знищених міст України обчислюється сотнями мільярдів євро.
Зазначається, що Європа вже запровадила санкції, заборонила багато російських товарів і ввела мита на зерно та добрива. Водночас вона не підвищувала ставки на дозволені до імпорту товари з чіткою метою допомоги Україні, а сама ідея використання торговельної політики для безпекових цілей залишається суперечливою в ЄС.
"Нам потрібно обкласти митом російські товари, щоб компенсувати завдані збитки. Про це говорять у різних колах і на різних зустрічах: різні види мита на російські товари могли б фінансувати відбудову України", – сказав естонський прем’єр.
Сім країн, зокрема Естонія, ще в листопаді закликали запровадити мита на російську продукцію – таку, як сталь і добрива, – однак ця ініціатива загальмувала і не увійшла до 20-го пакета санкцій ЄС, погодженого цього тижня.
Міхал наголосив, що навіть €210 млрд заморожених активів Москви, які зберігаються у фінансовому депозитарії в Брюсселі, буде недостатньо, щоб покрити колосальні витрати. Повну фінансову ціну чотирирічного вторгнення Росії в Україну, яке призвело до загибелі або поранення сотень тисяч українців, змусило мільйони покинути домівки та зруйнувало міста, точно оцінити складно.
Втім, дослідження, замовлене урядом України, ООН, Єврокомісією та Світовим банком і оприлюднене в лютому минулого року, показало, що відбудова України коштуватиме €500 млрд протягом десятиліття. Також встановлено, що за перші три роки війни було знищено 13% житлового фонду країни.
"Вони мають нести відповідальність. Бо якщо цього не станеться, це повториться. У нас, в Естонії, довша історія з Росією. Ми знаємо, що це за держава. Ми здобули незалежність не так давно", – сказав Міхал.
Він також повторив заклик оновити візові правила ЄС, щоб заборонити в’їзд до блоку російським військовим. За його словами, після завершення війни вони можуть масово приїжджати до Європи і створювати загрози безпеці.
"Це злочинці, і вони шукатимуть роботу в приватних арміях чи в інших місцях. Тож це питання нашої внутрішньої безпеки… Якщо ви причетні до такої агресії проти України – залишайтеся в Росії", - наголосив прем’єр Естонії.
За словами Міхала, Таллінн сподівається, що Єврокомісія очолить масштабну логістичну операцію зі створення "чорного списку" для понад мільйона росіян. Він зазначив, що " Кая Каллас уже працює над цим".
Раніше УНІАН писав, що Європейський Союз схвалив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації. Під обмеження, зокрема, потрапили сім російських нафтопереробних заводів: Туапсе, Комсомольськ, Ангарськ, Ачинськ, Рязань, Афіпський та підприємство "Лукойлу" в Усинську. Також до списку внесено два російських виробника нафти "Башнефть" і "Славнефть", а також фірми в ОАЕ, пов’язані з "тіньовим флотом" і дочірніми структурами "Роснефти" та "Газпрому".
Також Євросоюз у рамках 20-го пакета антиросійських санкцій заборонив певний експорт до Киргизстану, оскільки існує ризик, що товари, експортовані до цієї країни, можуть потрапити до Росії. Зокрема, заборонено експорт до Киргизстану будь-яких верстатів з числовим програмним керуванням.