Більшість мов у світі читаються і пишуться зліва направо: саме під такий формат відтворення тексту підлаштовані вебсайти, книги, субтитри у фільмах тощо. Більше того, чимало неєвропейських мов у певний історичний період були змушені підпорядкуватися цій тенденції – найчастіше задля спрощення інтеграції мови до друку та цифрової техніки. Втім, існують і винятки, найпомітнішим з яких є безумовно – арабська мова.
Доцент кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Науково-навчального інституту філології КНУ Іван Сівков пояснив у коментарі УНІАН, в яких країнах пишуть справа наліво та з чим це пов'язано.
- Чому арабською мовою пишуть справа наліво – історичне підґрунтя
- Яка мова пишеться справа наліво – поширення та різноманітність
- Хто пише справа наліво у світі сьогодні – особливості і сучасний вплив
Чому арабською мовою пишуть справа наліво – історичне підґрунтя
Спершу експерт розказав, як формувалася арабська писемність та з якими мовами вона була історично пов’язана, а також прокоментував поширені гіпотези щодо того, чому вона пишеться справа наліво.
Так, за словами Сівкова, арабське письмо походить від набатейського різновиду арамейського письма, яке, своєю чергою, бере початок від фінікійського. З цього приводу він зазначив:
"Одним з перших варіантів абеткового письма вважається саме фінікійське, і оскільки воно виконувалося справа наліво, то, відповідно, усі похідні від нього мають такий самий напрям".
Тобто коректніше питати не чому в арабській мові пишуть справа наліво, а чому саме такий напрям письма був властивий фінікійцям та іншим давнім семітським народам.
Виходячи з цього, гіпотеза про зв’язок напрямку письма з тим, що перші писарі нібито були шульгами, не має достатніх підстав. Як пояснив дослідник, арабська графіка вже на етапі свого зародження була структурно пристосована до письма справа наліво:
"Недарма арабське письмо називають "арабською в’яззю": частина його літер ніби "зв’язується" одна з одною - саме справа наліво".
Інакше кажучи, незалежно від того, яка рука була домінуючою у перших арабських писарів, сама форма літер вже передбачала письмо справа наліво.
Також науковець зауважив, що напрям в цьому випадку, всупереч окремим припущенням, не має жодного релігійного підтексту:
"Хоч і переважну більшість арабів складають мусульмани, але є і чимало християн, і вони пишуть тим самим арабським письмом, яке, як ми знаємо, виконується справа наліво".
Він додав, що у фінікійців, від яких походить ця традиція, взагалі були політеїстичні вірування, тож навряд чи якась конкретна релігія могла стати визначальним чинником у цьому питанні.
Яка мова пишеться справа наліво – поширення та різноманітність
Далі експерт пояснив, як арабське письмо поширювалося світом і змінювалося з плином часу, окремо виділивши його різновиди та каліграфічні традиції.
З огляду на історію, Сівков зазначив, що семітські мови є дуже давніми та мали значний вплив на Близькому Сході, зокрема функціонуючи як офіційні мови в Новоассирійському та Нововавилонському царствах, а також в Ахеменідській імперії.
При цьому частина цієї традиції збереглася у вигляді новоарамейських мов – ними й зараз користуються ассирійці-християни, хто читає і пише справа наліво. Щодо цього мовознавець навів цікавий приклад із сучасної культури:
"У відомому фільмі "Страсті Христові" Мела Гібсона діалоги повністю ведуться реконструйованою арамейською мовою та латиною".
А ось формування саме арабської графіки, за його словами, відбулося приблизно у VI столітті нашої ери на основі набатейського письма. І хоча проміжні етапи збереглися фрагментарно й погано піддаються реконструкції, усі вони писалися саме справа наліво.
Втім, він уточнив, що навіть серед семітських писемностей існують окремі винятки. Зокрема, він згадав ефіопське письмо, яке пишеться зліва направо, а також південноаравійське (воно взагалі, ймовірно, використовувало бустрофедон – систему, за якої напрям рядків чергується).
Також в різних регіонах, де використовувалося арабське письмо, існували свої локальні "стилі" його написання. Зокрема, арабіст навів приклад з країнами Магрибу:
"Там сформувався окремий магрибський варіант письма, який відрізняється більш округлими, широкими формами літер і дещо іншим розташуванням крапок".
Крім того, в Османській імперії, за його словами, також сформувалася власна каліграфічна традиція – османська в’язь, яка мала свої художні особливості і частково базувалася на арабо-перському письмі.
Мовознавець додав, що арабське письмо свого часу було запозичене персами, які доповнили його чотирма літерами для позначення суто перських звуків, відсутніх в арабській мові. А згодом саме перський варіант став основою для низки інших писемностей:
"З перського варіанта арабського письма виникли писемності інших мов: турецько-османської, курдської, уйгурської, а також мови народів Афганістану та Пакистану".
Усе це свідчить про значний культурний і мовний вплив арабської графіки.
Хто пише справа наліво у світі сьогодні – особливості і сучасний вплив
Наприкінці експерт пояснив, який вплив арабське письмо мало в історії та має сьогодні, відзначивши його значення для мистецтва, освіти та інших мов, зокрема української.
Спершу він розповів, як арабська в’язь стала елементом мистецтва. За його словами, в ісламській культурі існували обмеження на зображення живих істот, особливо в релігійному контексті. Через це текст і письмо поступово перетворилися на провідний декоративний елемент:
"Саме тому арабське письмо набуло великої кількості художніх форм, стилів і "розчерків", які використовувалися для прикрашання мечетей, палаців та інших важливих споруд".
Далі, пояснюючи, який вплив мова має на внутрішню культуру, зокрема на процес навчання, він зазначив, що в арабських країнах опанування письма через його складність відбувається інакше, ніж у нас.
Починається воно з базового почерку "рук‘а", після чого учні переходять до складніших каліграфічних стилів – подібно до того, як це відбувається у Китаї та Японії:
"Складніші стилі вимагають спеціального навчання, точності у формах літер, пропорціях, ритмі написання та навіть кількості елементів у кожному знаку".
Водночас Сівков спростував припущення, що напрям письма впливає на структуру речення в усному мовленні. На його думку, синтаксис арабської мови є відносно вільним, хоча типовими залишаються дві моделі: дієслівна (VSO – дієслово, підмет, додаток) та іменна (SVO – підмет, дієслово, додаток).
Тобто народи з тих, хто читає і пише справа наліво, можуть мати будь-які синтаксичні моделі мовлення.
Окремо фахівець звернув увагу на запозичення. Зокрема, в українській мові, за його словами, існує низка слів арабського походження, що потрапили до неї через посередництво тюркських мов.
"Наприклад, слово майдан має перське походження, далі воно потрапило в арабську, а звідти - в тюркські мови й вже потім в українську".
Схожа історія, за його словами, і зі словом "мечеть", що походить від арабського "масджид" (від дієслова "саджада" – "поклонятися").
Як підкреслив Сівков, подібні запозичення зазвичай виникають у тих випадках, коли в мові відсутні власні відповідники для позначення певних понять.
Раніше ми писали, яка найскладніша мова у світі та чому.
У колі інтересів загальні проблеми історії арабської мови та формування її лексикону, історія країн арабського світу.
Також вивчає історію арабського та мусульманського права.
