Мінфін РФ визнав, що без підвищення податків не зведе бюджет-2026, адже "резерви державних фінансів вичерпані". Експерти кажуть, що "на болотах" дійсно вже "немає гарних новин", проте – як довго ще Кремль зможе фінансувати війну? Думки розділилися.
У Мінфіні РФ повідомили, що без збільшення податків та зборів вони бюджет не зведуть, адже "резерви вичерпані". Тому буде збільшення ПДВ, утилізаційного, екологічного та інших зборів. У країні вранішнього похмілля все, що повинно рости – падає, а все що повинно падати – зростає. Принаймні, якщо мова про фінанси та економіку.
Місцеві бюджети б’ють на сполох через дефіцити та борги, Фонд національного добробуту вже майже вичерпано, а замість нього ЦБ РФ посилює схему з прихованим друком рублів, які не просто викидає на ринок, а віддає державним банкам в обмін на державні облігації. І такого там все більше.
Це все цікаво читати, проте як це реально вплине на російську спроможність вести війну? Думки опитаних УНІАН експертів розділилися.
Давайте просто переглянемо російські економічні новини за останні два дні, 24 і 25 листопада. У понеділок заступник міністра фінансів РФ Владимир Количєв повідомив (а у вівторок повідомили ЗМІ), що видатки країни-агресорки останні 6 років зросли і сягнули 19,7% ВВП, а прибутки, навпаки, впали і сягають зараз 17,1% ВВП. Є розрив.
В результаті, ці дві "криві" потреб та спроможностей російського бюджету перетинаються все частіше, що впливає на всю економіку. Адже на тлі спустошення резервів відбувається перехід на "підніжне харчування" - податки. Податкова служба одночасно посилює перевірки.
А 56 регіонів рапортують про дефіцити місцевих бюджетів та збільшення боргів (які має покривати бюджет федеральний, в якому "вичерпані резерви"). Через це, наприклад, Бєлгородська область може скоротити "видатки на національну оборону" у 12 разів – до 70 мільйонів рублів. Скорочуються регіональні виплати по контрактах для найманців, а невиплати зростають.
Зростає значними темпами й корпоративний борг – одна лише "РЖД" заборгувала вже 4 трильйони рублів. Рятувати компанію планують, зокрема, за рахунок підвищення тарифів, субсидії і конвертації частини боргу у цінні папери. І це на тлі "інвестиційної паузи", коли бізнес виводить кошти (переважно в ОАЕ – більше трильйону рублів за рік), а не вкладає їх у виробництво. У ВПК у тому числі, яке вже зупинило зростання.
Пересічні росіяни теж виводять кошти з рахунків, але з іншої причини – через блокування мобільного інтернету часто не працюють термінали та банкомати, а тому "глибинне населення" знов переходить на готівку. Щоб як у СРСР – все як вони люблять.
У РФ падають продажі смартфонів, ноутбуків та інших гаджетів на 9% порівняно з минулим роком, бо в росіян все менше вільних коштів. А там ще планується "технологічний збір", який призведе до зростання цін.
Російські автовиробники та продавці теж "б’ють тривогу", бо росіяни не хочуть купувати "Ладу" - продажі впали на 40%. Навіть примусове переведення сервісів таксі на ці автівки не принесло результату – замість того, щоб купувати "Ладу", таксисти просто перестали купувати будь-які авто, і у РФ сталася "криза таксі".
Причому падають продажі всіх автомобілів, а не лише російських - у тому числі й з Китаю. Бо грошей у населення все менше.
Та й навіщо взагалі ті авто купляти, якщо уряд вже "розглядає зупинку компенсацій для АЗС". За утримання низьких цін заправки отримують дотації з бюджету, але грошей на це вже теж немає. Авто - знов розкіш, а не засіб для пересування.
У цей же час стало відомо, що з 2021 по 2024 рік китайські постачальники збільшили ціни на товари подвійного призначення на 87% для покупців з РФ, у той час як для всіх інших – лише на 9%.
Одночасно Ігор Сечін, очільник підсанкційної з недавнього часу "Роснефти", прямо заявляє під час російсько-китайської конференції, що РФ воліє бути ресурсною базою для "соціалістичної супердержави". Росія хоче стати сировинним придатком, але не може – бо залізнична інфраструктура у Азії недостатня, адже раніше основний потік йшов у Європу, а грошей на будівництво колій теж вже бракує.
Тому Кремль пропонує китайцям побудувати у Туві залізничну колію за схемою "інфраструктура в обмін на ресурси", пропонуючи бартер рідкісноземельними металами. Китайці поки думають, але на кордоні з Монголією вони вже так співпрацюють – а хто контролює інфраструктуру, той контролює і регіон. А колись КВЖД (Китайсько-східна залізниця) у Кореї та Китаї була символом домінування Російської Імперії над Китаєм…
Довгий, але далеко не повний перелік поганих новин – ще раз – лише за останні дві доби. І ця "чорна полоса" триває в Росії вже якийсь час. Одне те, що "Газпром" почав розпродаж своїх нафтохімічних заводів, багато про що свідчить – "Газпром нефтехим Салават" у Башкірії купує "Росхим" близького друга Путіна Аркадія Ротенберга. Очікується також розпродаж закордонних активів приватного "Лукойла" та державної "Роснефти" на тлі санкцій США та ЄС.
Отже, виглядає все так, що ця осінь та зима стануть для РФ переломними з точку зору їхніх фінансів. Але що думають про це економічні експерти?
Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), вважає, що зарано "ховати" російську економіку, але кризові наслідки вже неможливо приховувати. Каталізатором цих кризових явищ стали нові санкції, світова кон’юнктура та українські удари.
"Bloomberg писав про падіння цін до $36,6 за барель на URALS. Хоча загалом дисконт по російській нафті тримається на рівні $19 від світової ціни (вартість марки Brent складає близько $62 дол. на момент публікації, - УНІАН), що формує середню ціну близько $40. Росія змушена йти на такі дисконти, якщо хоче, щоб її нафту купували, - каже експерт. – Ще один важливий параметр – собівартість. У РФ вважається, що рівень собівартості це 45 доларів за барель, з податками. Все, що нижче собівартості, не дає їм заробити. Єдиний варіант – не оподатковувати продажі нафти. Але тоді не буде податків до бюджету. А оподаткування нафтових прибутків там відіграє ключову роль для фінансування всіх секторів економіки".
Саме тому, як вважає пан Ус, у РФ є проблеми як у нафтогазовому, так і у ненафтогазовому секторі, які пов’язані. Проте головним каменем спотикання саме ненафтогазової сфери є те, що динаміка доходів там негативна навіть без врахування інфляції.
"Якщо раніше ненафтогазові прибутки бюджету зростали (хоча там ще потрібно було їх дисконтувати на розмір інфляції), то у жовтні вперше почали падати – мінус 4%. Якщо додати рівень реальної інфляції, то цей мінус буде значно-значно відчутнішим, - продовжує він. – Самі ж росіяни кажуть про дві головні проблеми. Перша – це ЦБ та Набіуліна, якій закидають, що облікова ставка занадто висока. Герман Греф, очільник "Сбербанку", каже, що для нормальної роботи їхньої економіки ставка має бути не вищою за 12%, а в них 16,5%. Друга проблема – міцний рубль".
Іван Ус пояснює, що на початку 2025 року курс складав 100 рублів за долар, а зараз – 80.
"Хтось скаже, що це "сила держави", якщо у вас міцна валюта, але для експортерів це дуже погана новина. Їм просто не вигідно вже займатися експортом у деяких сферах. Шевельов, очільник "Сєвєрсталі" - найбільшої металургійної компанії РФ, вже говорить, що очікується закриття металургійних підприємств, бо такий експорт просто перестає бути вигідним. Він стає збитковим. Але ми ще розмовляємо у листопаді. А головне – як РФ пройде грудень. Ми про це дізнаємось лише у січні. Важко навіть уявити, що ми у цих даних побачимо", - розповідає нам фахівець.
А яка ситуація з дефіцитом бюджету РФ? Бо ми часто чуємо про нього, як і про проблеми з ліквідністю у Фонді національного добробуту.
"Станом на 1 листопада дефіцит бюджету РФ становить 4,2 трильйона рублів. Це так нервує російських спостерігачів, бо покривати його повинен Фонд національного добробуту. Але коли ми дивимось на ліквідну частину фонду, то там зараз лише 4,1 трильйона рублів., - пояснює експерт. – І це при тому, що сам російський Мінфін очікує на кінець року 5,8 трильйона рублів дефіциту. Російські ж спостерігачі очікують дефіцит у 8 трильйонів. А це вже вдвічі більше, ніж є у Фонді".
Проте у РФ є "неприємні альтернативи" – це, передусім, податки та збори.
"Росіяни вже жартують, що будуть обкладати податком повітря. Жарти жартами, але там обговорюють екологічний збір, що й є податком на повітря. Буде суттєво підвищений утилізаційний збір. Громадянам там буде жити все важче, - каже пан Ус. – Вже протести почалися саме проти утилізаційного збору. Бо всі купують автівки. А якщо ви купуєте авто, то одразу повинні сплатити державі за її утилізацію. Але ж ви не будете її одразу утилізувати? А гроші заплатіть одразу. Хотіли з 1 листопада запровадити, але через протести відтермінували на 1 грудня. А тут і з зарплатнею не все гаразд у багатьох, бо все більше підприємств переходять на неповний робочий тиждень".
Експерт зауважує, що "майже кожного тижня" якесь велике підприємство приймає рішення про перехід на скорочений тиждень або скорочення робітників. Почалося все з автовиробників, які перейшли на 4-денний тиждень, а потім був "Россельзозмаш" - найбільший виробник аграрної техніки, який перейшов взагалі на 3 робочих дні на тиждень.
"А ось на "Уралвагонзаводі" на 10% хочуть скоротити штат. А це найбільше військове виробництво у РФ, яке працює на державне замовлення. Про державне замовлення ми будемо дуже часто чути наприкінці року, бо там назріває криза неплатежів – замовлення є, а грошей вже нема. На початку наступного року замовчувати цю історію їм вже не вийде", - продовжує експерт.
Іван Ус зазначає, що одним з побічних ефектів такого стану справ стала залежність від Піднебесної.
"На тлі санкцій, РФ змушена шукати покупців серед країн "Глобального Півдня" - насамперед Китаю. Ця їх залежність призводить до монопсонії. Є монополія – це коли одна компанія контролює ринок. А є монопсонія – коли є лише один покупець, який визначає ціну продукту. Коли РФ щось хоче продати Китаю, то не росіяни ціну встановлюють, а китайці. Ситуація змушує РФ йти на знижки і для інших покупців регіону (Глобального Півдня, - УНІАН)", - стверджує експерт НІСД.
Це все є ознакою послаблення РФ. Збільшення видатків на тлі зменшення прибутків змушує Кремль звертатися до підходів, які використовувалися у 1990-ті – і які призвели до дефолту у 1997-98 роках. Мається на увазі "боргова піраміда".
У Кремлі, схоже, є політичне рішення за будь-яку ціну не "обнуляти" ФНБ повністю. Адже там вже зараз, коли він ще не спустошений, все активніше привертають кошти через схему з ОФЗ (облігаціями федеральної позики) та РЕПО (від англ. repurchase agreement, repo), продаючи державним банкам облігації за свіжонадруковані гроші.
Так, 25 листопада стало відомо, що лише за минулий тиждень ЦБ РФ продав через РЕПО 2,85 трлн рублів під ставку 16,5%. А також оголосив на середу 26 листопада аукціон ОФЗ – майже на 1,3 трильйона рублів (ставка стане відомою після аукціону). РЕПО це інструмент для банків, а ОФЗ – формально для всіх охочих, але реально теж для банків. Причому банків, передусім, державних.
"Так, в них є схема з облігаціями федеральної позики. Простими словами це працює так. Держава випускає боргові цінні папери і встановлює там відсоток прибутковості у 14-15% зазвичай. Сплата цих відсотків додатково до суми боргу називається "обслуговуванням боргу". Наступного року сума витрат на обслуговування держборгу буде вищою за витрати на охорону здоров’я та систему освіти, - вважає Іван Ус. – Якщо відсотки будуть меншими або ви не будете по них сплачувати, то ніхто ці облігації купувати у вас не буде. А відсоток саме такий, бо він повинен бути вищим за реальну інфляцію".
Офіційно ЦБ РФ каже про інфляцію у 8%, а ціль в них стабільна – 4%. Реальний же показник в них значно вищий за 8%. Деякі російські оглядачі кажуть про інфляцію суто по продовольчих товарах "у коридорі 28-32%". Але чи не нагадує це "боргову піраміду", яка була й тій же РФ до 1997 року?
"Так, безумовно. Рано чи пізно в них гроші закінчаться. Вони беруть гроші у населення, а віддають їм облігації. І настане момент, коли люди принесуть ці облігації, а держава скаже, що "вибачайте – грошей нема". І запропонує нові облігації. І не буде дурних, хто б їх взяв. Бо за облігації нічого не купиш", - вважає пан Ус.
Проте не усі фахівці поділяють такі оптимістичні погляди.
Ярослав Романчук, економічний експерт та президент Міжнародного інституту свободи, згоден з тим, що у РФ "немає гарних новин", але закликає не переоцінювати стан справ для Кремля, адже "їм дуже високо падати". Опонує він і тезі про "боргову піраміду".
"Ситуація зовсім інша. В них у 1997 році був державний борг під 100% ВВП, а зараз - близько 20%. "Боргова піраміда" є, але вона має зовсім іншу конфігурацію. Якщо у вас борг лише 20%, то обслуговування цього боргу не може бути настільки важким, щоб блокувати всі інші процеси, - вважає експерт. – В них зростають видатки і на війну, і на обслуговування боргу, і на інше. В них взагалі немає жодної галузі, де було б покращення – всюди все погіршується. Але це не раптовий обвал, а повільне "повзуче" зростання витрат. І цю ціну Кремль готовий платити у сподіванні, що Україна разом з партнерами "захлинеться" і відмовиться від боротьби раніше".
Саму ж схему з розподілом грошей через цінні папери та найбільші банки Ярослав Романчук описує так:
"Це вже "друкарський станок". Але загальна грошова маса у РФ зростає десь на 15% за рік. Це нормальна ситуація. В нас теж грошова маса зростає. Банки та великі компанії успішно перекредитовуються. Якщо будуть вкрай погані справи у "Газпрому" чи "Роснефти", вони теж візьмуть собі облігацій", - каже економічний експерт.
При цьому він додає, що фінансова система там працює у ручному, а не ринковому режимі.
"Державні банки примушують купляти ОФЗ, хоча це порушення монетарної політики. При цьому на "цінники" облігацій ніхто не дивиться. Бо реальна інфляція там теж значно вища, ніж вони офіційно "малюють" - думаю, вона від 15% до 20% для споживача", - каже він.
Щодо ж вичерпання Фонду національного добробуту, для підтримки якого "друкарський станок" і вмикають, то експерт також досить скептичний – як і щодо впливу нових західних санкцій. Ні, він визнає, що ця "кубишка показує дно" - проте вважає, що це лише один з доступних Кремлю резервів. "Одна тумбочка з грошима з багатьох".
"ФНД це лише одне з багатьох джерел фінансування макроекономічної стабільності. Навіть якщо він спустошиться, це не буде якоюсь надзвичайною подією. Хоча, так, там ще з 2000-х років Кремль запасав ресурс під війну. Але є ще резерви ЦБ РФ, є надходження уряду, є депозити, є надходження від зовнішньоекономічних операцій. Той же експорт товарів у 2025 році, за прогнозами, очікується більш ніж у 400 мільярдів доларів, - стверджує пан Романчук. – Хоча динаміка ФНБ дійсно погана і, як кажуть, на кінець року ліквідних активів там вже не буде. Ну то й що? РФ вичерпала ресурси для зростання, але не для виживання".
Ярослав Романчук вважає, що всі санкції, крім повного ембарго, залишать РФ можливості для продовження війни.
"Санкції США вплинуть лише на логістичні схеми – змінять того, хто формально буде займатися постачанням нафти. У 1990-х "Лукойлу" не було, але нафту РФ продавала. Його можуть "поховати" або просто зробити ребрединг чи "розбити" на частини. Тут же справа не у конкретній компанії, а у спроможності РФ в принципі продавати нафту. Найкраща ж для нас новина у тому, що якщо нафта URALS коштуватиме менше 40 доларів за барель (а ще краще – 30 доларів), то санкції ніякі взагалі не будуть потрібні, бо РФ отримає збитки просто ринковим шляхом", - вважає фахівець.
З його слів, якщо не брати до уваги період штучного стимулювання економіки, то у РФ завжди було зростання ВВП біля 1% на рік – до чого вони й повертаються зараз. Раніше це їм не заважало готуватися до війни. Втім, раніше в них не було таких шалених видатків.
А як надовго Росії вистачить ресурсів для продовження війни? Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), зауважує, що прогнози робити складно, адже ситуація дуже динамічна. Дійсно, той же Дональд Трамп може у будь-який момент як посилити антиросійські санкції, так і скасувати їх. Проте за умови збереження поточної динаміки можна давати обережні оцінки.
"Багато хто говорить, що РФ буде вічно триматись, але я не думаю що це буде дуже довга історія. Найцікавіше буде з 1 січня 2026-го, коли набувають чинності нові санкції – закупівлі зрідженого газу Європа поступово зупиняє, а у 2027-му – трубопровідний газ "відміняють", з повною зупинкою контрактів 1 січня 2028 року. І це далеко не все".
Пан Ус заспокоює нас тим, що у Кремля "ще багато негативних новин попереду".
"Це як німці у Першу світову, які, як тоді жартували, вже бачили у біноклі Париж, але в цей момент в них закінчилися гроші. Ніхто не захоплював Берлін, але це змусило його капітулювати", - завершує він свою думку.
Але Ярослав Романчук вважає, що санкціями війну не виграти. Загалом його прогноз більш негативний.
"Знайти 150 мільярдів доларів на рік задля повномасштабної війни проти України та гібридної війни проти Заходу росіяни ще цілком здатні. Тим паче, що ЄС з 2022 року купив різної продукції у РФ майже на 300 мільярдів євро, а допомоги Україні надали лише на 130 мільярдів євро, і ЄС продовжує купляти зріджений газ. Санкції та підтримка це добре, але замало", - вважає президент Міжнародного інституту свободи.
Не погоджується він і з паралеллю щодо Німеччини за часів Першої світової.
"У Німеччині тоді було просто кричуще нерозуміння теорії грошей і кредитів. У РФ, на жаль, фінансово-економічний блок уряду та навіть сам Путін є технократами. Людське життя для них нічого не варте – що українця, що росіянина. Вони не думають про майбутнє. Але прямо зараз вони виконують завдання мафіозно-олігархічного режиму, який обслуговують, щодо пошуку грошей", - розводить руками фахівець.
Як тоді оцінити ситуацію у бюджеті й економіці РФ загалом, з огляду на її спроможність вести війну?
"РФ входить у період низьких темпів економічного зростання з високими ризиками рецесії. Але це не означає, що вона впала у глибоку депресію зі значним падінням ВВП. Так, в неї було зростання ВВП понад 4%, що було зумовлене штучним стимулюванням інвестиційного та споживчого попиту. Цей ресурс тримався на зовнішніх продажах, ВПК та кредитній політиці. І цей ресурс на четвертий рік повномасштабної війни вже добігає кінця. Але він не обривається раптово. Він повільно "згасає"", - засмучує нас пан Романчук.
При цьому у Кремля залишається багато невикористаних інструментів для пошуку фінансового ресурсу для ведення війни, наголошує експерт.
"Він навіть не "вмикав" ще такі екстрені заходи як інфляційний податок, щоб перерозподілити ресурси на користь ВПК, або націоналізацію вкладів громадян. Є ще можливість націоналізації деяких компаній, зокрема нафтових. Найближчі 2-3 роки їм ще є чим воювати, - продовжує песимістичні прогнози фахівець. – Якби це була демократична країна, де важлива думка виборця, то ця ситуація у РФ дійсно створила б напругу у суспільстві. Але для Кремля росіяни це не громадяни, а лише "гарматне м’ясо". І їх самих цілком влаштовує те, що вони будуть жити гірше й бідніше. Тим паче, що вони поки що цього не дуже й відчувають. Там середній прибуток досі 900 доларів на місяць – є ще куди падати".
З його слів, причина у тому що це падіння "з досить високого рівня", яке поки що відчують хіба що "маргінальні групи та маргінальний бізнес" – тобто найбідніше населення, а також малий та мікробізнес. Та й зараз є зростання ВВ – лише на 1%, "але це зростання". А кремлівські "збройні барони", які стали "стовпом режиму", негативу поки що не відчувають, і їх все влаштовує. Навіть якщо почнуть скорочуватися робочі місця та зарплати (чого немає), то росіяни охоче підуть служити".
У Кремлі вважають, що саме вихід з війни для них буде вкрай важким. Тому росіяни й "заграють" з американцями, щоб при’язати завершення війни до зняття санкцій. Адже перевести економіку на "військові рейки" простіше, ніж повернути все назад на "цивільні рейки", коли в тебе "вимикаються" цілі галузі економіки. Ось тоді – після війни – в РФ і почнеться справжня рецесія, на думку Ярослава Романчука.
"Навіть якщо там почнеться масове закриття підприємств та падіння зарплат, то їм, навпаки, стане простіше вербувати бійців. Тим більше, що додрукувати рублі на це вони спокійно зможуть. Тобто санкції потрібні, будь-який тиск потрібен, але ця ситуація має вирішення виключно на полі бою. Лише військовий програш та капітуляція РФ є єдиним довгостроковим рішенням", - закликає Ярослав Романчук до підтримки військового спротиву - передусім західних партнерів.
В нас є дві, на перший погляд, протилежні позиції експертів, які, однак, кажуть про один і той же період у 2-3 роки, на які у Росії вистачить ресурсу вести повномасштабну війну. Але Іван Ус наголошує на тому, що ситуація для РФ почне прискорено погіршуватися у 2026 році на тлі нових санкцій, а Ярослав Романчук у санкції не вірить і вважає, що РФ буде "загнивати" повільно й довго.
Втім, гарних новин для росіян дійсно немає. І такі неприємні для РФ прогнози як від "скептиків", так і від "оптимістів" підкреслюють, що у цій війні переможе не той, хто більше захопить територій, а той – хто довше встоїть.