Dornier Do 228 є однією з найвідоміших європейських турбогвинтових платформ останніх десятиліть.
2 травня з аеродрому в німецькому Оберпфаффенхофені здійснив перший політ оновлений Do228 NXT (Next Generation). Про це повідомило Aviation Week.
Розробкою літака займається компанія General Atomics AeroTec Systems. Це німецька авіабудівна компанія, яка є підрозділом американської корпорації General Atomics.
Перший політ Do228 NXT став знаковим поверненням однієї з найвідоміших європейських турбогвинтових платформ у сегменті малої та регіональної авіації.
Оригінальний Do 228 здійснив перший політ у 1981 році, а експлуатувати його почали у 1982-му.
Літаки цієї серії зарекомендували себе як універсальні та надійні машини, придатні для різних завдань – від пасажирських перевезень до спеціалізованих місій. Особливою перевагою Do 228 є здатність працювати з коротких і погано підготовлених злітно-посадкових смуг.
Оновлена версія поєднує перевірену часом конструкцію з сучасними технологічними рішеннями, зокрема новою авіонікою та модернізованою кабіною пілотів.
Завдяки цьому літак отримав покращені експлуатаційні характеристики та ширші можливості застосування.
Серед головних переваг новинки – низькі експлуатаційні витрати. Дальність польоту Do228 NXT становить 2500 км, а крейсерська швидкість досягає 445 км/год. На борту літака можуть розташуватися 19 пасажирів.
Минулого року європейська компанія Leonardo здійснила перший політ демонстратора конвертоплана нового покоління Next Generation Civil Tiltrotor – Technology Demonstrator (NGCTR-TD).
Апарат був створений у межах програми Clean Sky 2, спрямованої на посилення промислової бази Європи. Очікується, що технології, протестовані на демонстраторі, будуть застосовані в наступних поколіннях високошвидкісних цивільних конвертопланів великої дальності.
Нагадаємо також, що цього року Airbus Helicopters представила свої концептуальні напрацювання в межах програми NATO NGRC (Next Generation Rotorcraft Capability), яка передбачає розробку середнього багатоцільового вертольота з орієнтовним введенням у експлуатацію у 2035–2040 роках.