Зеленський відзначив, що потенціал річкових перевезень в Україні практично не реалізований / фото УНІАН, Олександр Прилепа

Шанс на відродження річкового транспорту в Україні: які стимули галузі дає новий закон

12:21, 07.12.2020
9 хв.

Україна починає відроджувати річкове судноплавство. Верховна Рада прийняла базовий закон для внутрішнього водного транспорту, який має задати курс стратегічного розвитку галузі. Проте, існуючий гнітючий стан річкового судноплавства робить відродження національної річкової економіки важкою справою.

На початку грудня Верховна Рада прийняла важливий для розвитку національної галузі річкового судноплавства закон - «Про внутрішній водний транспорт». Ще з часів здобуття Україною незалежності ціла галузь економіки не мала базового закону, а спроби врегулювати сферу тривали десятки років без жодних вагомих успіхів. 

Очевидно, що така ситуація не могла вплинути позитивно на розвиток річкового судноплавства. Зокрема, президент Володимир Зеленський відзначив, що потенціал річкових перевезень в Україні практично не реалізований. 

«Величезна галузь просто роками йшла на дно. Лише один відсоток перевезень (вантажних – УНІАН)  здійснювався річкою», - заявив голова держави.

Відео дня

Ідеолог і один із авторів законопроекту голова підкомітету з питань річкового транспорту парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Артем Ковальов в коментарі УНІАН також відзначив плачевний інфраструктурний стан українських річок. 

«Сьогодні ми маємо зруйновану річкову інфраструктуру, шлюзи в аварійному стані, зменшення вантажоперевезень до 10 мільйонів тонн на рік, хоча при Союзі було 60 мільйонів тонн щорічно», - повідомив він. 

Автор законопроекту відмітив, що річкова інфраструктура в Україні на сьогоднішній день зношена більше ніж на 75 відсотків. 

За словами Ковальова, ненормальність такої ситуації ще й в тому, що річковий транспорт є найдешевшим і нейекологічнішим видом транспорту в  усьому світі, що апріорі мало б робити його розвиток пріоритетом державної політики.

Негативно оцінює нинішній стан галузі і бізнес. Зокрема, опитування Європейської Бізнес Асоціації показало, що жоден представник бізнесу не оцінив стан річкового транспорту в країні позитивно. Жоден з інших видів транспорту не отримував такої нищівної оцінки.

Річкова інфраструктура в Україні на сьогоднішній день зношена більше ніж на 75% / фото fbc.ua

Законодавчі новації

За словами міністра інфраструктури Владислава Криклія, закон про водний транспорт дає старт реформі річкових перевезень.

«Завдяки реалізації цього закону ми зможемо відродити найдешевший і найекологічніший спосіб доставки вантажів - річкові перевезення і створити ефективну річкову логістику», - сказав він. 

Окрім цього, міністр відзначив, що закон включає імплементаційні норми 5 основних європейських директив і покликаний привести українське законодавство у відповідність з європейським.

Автор законопроекту Артем Ковальов повідомив УНІАН, що закон покликаний створити основу для подальшого формування в Україні ринку перевезень по воді. 

«Фактично цим законопроектом ми хочемо дати старт реформі річкових перевезень і зробити перший крок до відкритого ринку вантажних і пасажирських перевезень», - заявив він. 

За його словами, такі цілі стають здійсненними завдяки тому, що прийнятий закон охоплює всі сфери діяльності водного транспорту.

Однією з найважливіших і найбільш обговорюваних новацій документу став допуск суден під іноземним прапором в українські річки. Ковальов пояснив, що це рішення потрібне в зв’язку зі слабкою транспортною готовністю українського бізнесу до стрімкого росту перевезень. 

«Зараз така ситуація, що для того, щоб задовольнити попит з одного боку, а з іншого,  - збільшити вантажоперевезення річками до 30 мільйонів тонн на рік, як ми плануємо, нам треба побудувати 250-300 нових суден. Ми розуміємо, що зараз за короткий час зробити це нереально, тому, в принципі, ми домовились дозволити суднам під іноземним прапором працювати на наших внутрішніх водних шляхах», - сказав він.

Ковальов наголосив, що законом встановлюються жорсткі умови до їх технічного стану. 

Експерт з питань транспорту та інфраструктури, президент Центру аграрної логістики та інфраструктури Владислав Белах погоджується з логікою законодавців, але наголошує на важливості розвитку вітчизняного суднобудування. 

«Інвестування в будівництво барж, наприклад, – це досить довготривалий процес. Наразі, якщо ми кажемо, що очікуємо зростання вантажоперевезень на річці, то було б справді доцільним на певний період дозволити використовувати флот під іноземним прапором, але паралельно треба розробляти якісь міри стимулювання українського флоту», - сказав він.

Закон про водний транспорт дає старт реформі річкових перевезень / фото УНІАН

Компроміс з бізнесом 

За словами автора законопроекту Артема Ковальова, між першим і другим читаннями депутати внесли в текст документу зміни, які є результатом компромісу законодавців і підприємців.

«Якщо говорити по правкам, які ми врахували між першим і другим читаннями, то фактично ми по багатьом моментам пішли на компроміс з бізнесом. Ці правки, в основному, були подані депутатами або як додаткова стимуляція для бізнесу, або як спрощення бюрократичної системи, яка існувала до прийняття цього законопроекту», - зазначив Ковальов. 

Зокрема, законодавці залишили ліцензування тільки для пасажирських перевезень та перевезень небезпечних вантажів, пропрацювали механізм скидання стічних вод, а також зобов’язали іноземні компанії зареєструвати український суб’єкт господарювання і сплачувати податки в Україні, якщо такі компанії хочуть працювати на українських річках. 

Крім цього, Ковальов відзначив, що в прийнятій Радою редакції закону річковим портам дозволено надавати послуги суднам, посадка яких перевищує 4,5 метри, чого не було в редакції законопроекту прийнятого в першому читанні. 

«Ці послуги порт може надавати за умови, що вони сплатили передбачені збори в найближчому морському порту», - підсумував він.

В Раді уже зареєстрований законопроект, який передбачає створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів / фото УНІАН

Розвиток галузі і додаткові фінансові надходження

Після прийняття закону законодавча робота щодо внутрішнього водного транспорту не закінчується. Зокрема, Ковальов повідомив, що в Раді уже зареєстрований законопроект, який передбачає створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів. 

«Ми уже зареєстрували законопроект. Це зміни до Бюджетного кодексу, де ми створюємо спеціальний фонд для розвитку внутрішніх водних шляхів зі зрозумілими джерелами надходження. Якщо ми створимо цей захищений фонд, ми зможемо відремонтувати та модернізувати річкову інфраструктуру», - сказав він. 

Джералами надходження цього фонду передбачені: 1 відсоток з акцизу на вироблене в Украні пальне, 3 відсотки від митних платежів, що сплачуються при переміщенні суден під іноземним прапором в національний митний режим, і 45 відсотків, отриманих в якості рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики.

Експерт в сфері транспорту Белах відзначив, що в майбутньому кошти цього фонду можна було б спрямувати на розвиток вітчизняного суднобудівництва. 

«Якщо поліпшення в модернізації річкової інфраструктури відбудуться, то, звичайно, його б можна було використати як фонд по сприянню суднобудівництва і допомагати вантажоперевізникам чи замінювати старий флот на новий, чи створювати новий», - повідомив він УНІАН.

Белах наголосив, що для загального розвитку річкового транспорту потужним стимулом могло б стати створення своєрідного річкового аналогу проекту «Велике будівництво».

«Серйозний поштовх розвитку – це, в першу чергу, комплексна робота. Є проект «Велике будівництво», який стосується доріг, в першу чергу. Успішний проект, адже ми бачимо результати. Повинен бути схожий проект на річках», - сказав він. 

Експерт підкреслив, що державно-приватне партнерство могло б стати ефективною формою співпраці в рамках реалізації такого проекту. 

Що ж до економічного ефекту реалізації положень закону, то автор законопроекту Ковальов очікує, що він принесе державі мільярди гривень. 

«Ми бачимо національний інтерес, щоб річка принесла прибуток для економіки. Економічний ефект може складати 13-16 мільярдів гривень, непрямий – ще десь 15-17 мільярдів від супутніх галузей», - сказав він. 

Народний депутат, член парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури Юлія Клименко повідомила, що реалізація положень закону зможе також дати стимул розвитку ринку праці в Україні. 

«Ми розраховуємо, що з’явиться 10 тисяч додаткових робочих місць після того як цей закон запрацює», - сказала вона.

Міністр інфраструктури Криклій переконаний, що завантаження українських річок дозволить суттєво розвантажити наші автомобільні дороги. 

«Перехід частини вантажу з автодоріг на річку допоможе значно розвантажити дороги і зменшити витрати на їх ремонт. Наприклад, 1 мільйонів тонн вантажів, що перевозяться по річці і перенаправлені з наземного транспорту, зменшує витрати на ремонт доріг на 1 мільярд гривень протягом 4 років», - заявив міністр. 

Всі ці економічні вигоди стали набагато реалістичнішими після прийняття Верховною Радою базового закону. Проте, будь який закон – це завжди тільки про можливості, і тепер перед урядом та учасниками ринку стоїть завдання нарешті зробити українські річки не тільки гордістю країни, але й важливим національним економічним активом. 

Павло Степанець

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся