90 % дітей призначають ”дорослі” ліки

У розвинених країнах більш ніж в 50% випадків дітям призначають лікарські засоби у формах,  призначених для дорослих і, які не передбачають застосування малюками. У країнах, що ще розвиваються, ця проблема посилюється...

У Росії в 90% випадків дітям можуть призначати ліки, що не відповідають їхньому віку. Через недостатній об`єм досліджень дітям в Росії часто приписують препарати, які їм не підходять. Масштаби клінічних досліджень за участю дітей необхідно розширити. Про це заявляють експерти Російської академії медичних наук, коментуючи новий проект Всесвітньої організації охорони здоров`я (ВООЗ).

Всередині грудня ВООЗ оголосила про нову програму наукових досліджень і розробок, яка повинна стимулювати зусилля світової спільноти по забезпеченню кращого доступу до дитячих ліків. Програма стосується досліджень і виробництва медикаментів, включаючи антибіотики, препарати від астми і знеболювальні засоби, які повинні краще відповідати потребам дітей. 

ВООЗ закликає розробляти комбіновані препарати від ВІЛ/СНІДу, туберкульозу та малярії, а також дитячі терапевтичні засоби від деяких тропічних хвороб.

"Як у багатих, так і в бідних країнах спостерігається розрив між наявністю відповідних для дітей ліків і потребами в них, - заявила генеральний директор ВООЗ Маргарет Чен. - Здоров`я дітей повинне стати пріоритетом в боротьбі за справедливий доступ до наукових досягнень у галузі охорони здоров`я".

На початку 2008 року ВООЗ планує відкрити інтернет-портал, присвячений клінічним випробуванням на дітях. Організація випустила перший міжнародний перелік лікарських засобів, які вважаються безпечними для дітей. У список потрапили 206 ліків.

У розвинених країнах більш ніж в 50% випадків дітям призначають лікарські засоби у формах,  призначених для дорослих і, які не передбачають застосування малюками. У країнах, що розвиваються, ця проблема посилюється обмеженим доступом до лікарських засобів. У Росії, за даними доктора медичних наук, доцента кафедри клінічної фармакології факультету удосконалення лікарів РГМУ Сергія Зирянова, частка таких призначень сягає 70-90%. 

У разі прояву несподіваних наслідків педіатри вимушені запасатися висновками про життєву необхідність застосування цих ліків і комісійними рішеннями фахівців-медиків, щоб не піддаватися переслідуванням з боку прокуратури.

Щорічно близько 10 млн. дітей не доживають до свого п`ятого дня народження. Приблизно 6 млн. з цих малюків вмирають від виліковуваних захворювань, хоча їх можна було б врятувати, забезпечивши доступ до безпечних, ефективних і доступних за вартістю ліків, говорять у ВООЗ. За цими даними, одна тільки пневмонія щорічно стає причиною смерті 2 млн. дітей у віці до п`яти років, а від ВІЛ помирають 330 тисяч дітей у віці до 15 років. "Ці хвороби можна лікувати, але багато дітей позбавлено такої можливості, тому що або немає відповідних для їх віку ліків, або такі ліки недоступні або дуже дорогі - вони можуть бути в три рази дорожче за тих, що призначені для дорослих", - заявив Ховард Закер, помічник гендиректора ВООЗ.

«Росія вже декілька років б`є тривогу з приводу відсутності державної політики у галузі забезпечення дітей ліками, - розповів в інтерв`ю «Газеті» виконавчий секретар Формулярного комітету при РАМН, професор Павло Воробйов. - Велику роботу проводить асоціація педіатрів під керівництвом академіка РАМН Олександра Баранова, влаштовуючи суспільні слухання по цій темі. Формулярний комітет РАМН в 2006 році почав створювати педіатричний формуляр і випустив його в 2007 році. Проте залишилося багато невирішених питань. Практично не випускаються дитячі форми ліків - вони повинні бути для різних віків і маси тіла дитини. Дуже багато препаратів формально протипоказані дітям, хоча спеціальних досліджень вони не проходили. Є препарати, які абсолютно протипоказані дітям, але проте використовуються, оскільки ризик може бути істотно менше користі. Все це дуже складно і вимагає зваженого, строго наукового підходу».

Професор Воробйов розповів про публікацію аналізу окремих випадків терапії, коли діти одержували формально не дозволені препарати, і оцінці гострих наслідків такого лікування. 

Такий аналіз дозволить сказати, чи є реальна небезпека застосування ліків для дітей чи ні. Але окремих досліджень недостатньо для фіксації відстрочених побічних ефектів, потрібні інші, рандомізовані дослідження.

"У цивілізованих країнах розширюються клінічні дослідження за участю дітей, тому що їх вважають життєво необхідними, - прокоментувала для «Газети» інформацію ВООЗ директор науково-діагностичного центру Інституту здоров`я дітей РАМН, професор Лейла Намазова. - Дуже шкода, що через неоднозначне ставлення громадськості до цієї проблеми ми почали цей рух на 10 років пізніше».

ВООЗ продовжуватиме працювати з урядами країн світу над внесенням змін до правових і регуляторних вимог до ліків для дітей.

За матеріалами www.gazeta.ru

УНІАН в Google News