«Где деньги, Зин?»

Наприкінці 1991 р, після проголошення Незалежності кошти українських вкладників Ощадбанку СРСР у сумі понад 80 млрд. рублів були звезені до Києва і напередодні 1992 р. були відправлені спецешелоном до Москви (цю подію у Москві вважають найуспішнішою операцією КГБ)…

Народний депутат України, голова Української народної партії Юрій КОСТЕНКО вважає, що Україна має відновити переговори з Російською Федерацією щодо правонаступництва боргів та активів СРСР.

Про це народний депутат заявив під час свого візиту до Харкова.

Причиною необхідності повернення до теми активів і пасивів СРСР Ю.КОСТЕНКО вважає невиконання Росією положень чинних міжнародних договорів щодо правонаступництва колишнього СРСР, - зокрема, Договору від 4 грудня 1991 р. про принципи розподілу спадщини СРСР, згідно з якими Україна претендувала на 16,37% боргів та активів колишнього Союзу.

За даними народного депутата, «це приблизно 100 мільярдів доларів США, які Україна фактично подарувала Росії».

У зв’язку з цим народні депутати від УНП Ю.КОСТЕНКО, Іван ЗАЄЦЬ та Ярослав ДЖОДЖИК зареєстрували у Верховній Раді дві постанови, що передбачають проведення парламентських слухань з питань правонаступництва боргів та активів Союзу РСР та ухвалення Верховною Радою постанови «Про визнання зобов’язань колишнього Ощадного банку СРСР перед громадянами України боргом Російської Федерації».

Ю.КОСТЕНКО вважає, що ця постанова може бути реальним механізмом повернення українським громадянам їхніх заощаджень у повному обсязі. Документом передбачено, зокрема, «визнати заборгованістю Російської Федерації зобов`язання колишнього Ощадного банку СРСР перед громадянами Україні в розмірі 84,3 млрд. руб., що були за станом на 1 січня 1991 року акумульовані в Ощадному банку СРСР і є власністю громадян України», а також «Кабінету міністрів України протягом трьох місяців розглянути питання щодо погашення заборгованості Ощадбанку СРСР перед громадянами України за рахунок стягнення державного боргу Російської Федерації».

При цьому Ю.КОСТЕНКО представив журналістам відповідні документальні дані та висновки фахівців.

Так, згідно з Договором про розподіл майна СРСР за кордоном від 1992 р., частка української сторони була прийнята за 16,37%.

Згідно з угодою про т.зв. «нульовий варіант», республіки СРСР відмовлялись від своєї частки в активах в обмін на обов’язки РФ погашати всі борги за пасивами СРСР.

Постановою від 1997 р. ВР України відклала ратифікацію угоди, посилаючись на двосторонню угоду, підписану з Росією в 1992 р. в Дагомисі, згідно з якою РФ зобов’язувалася передати Україні окремі будинки та споруди за кордоном для розвитку зовнішньополітичної інфраструктури.

За наданими Росією даними, станом на кінець 1991 р. пасиви СРСР оцінювались у 93,7 млрд. дол., а активи – в 110,1 млрд. дол.

Українська сторона не визнавала зазначену суму активів СРСР повною і вичерпною, оскільки російська сторона так і не надала повного списку об’єктів власності колишнього СРСР за кордоном.

За оцінками української сторони, які базуються на неофіційний інформації з джерел в Росії, випливає, що вартість одного лише майна колишнього СРСР за кордоном становить (за різними джерелами) від 300 до понад 400 млрд. дол., близько третини активів – вартість нерухомості.

З понад 4 тис. об’єктів нерухомості, побудованих СРСР за кордоном у 120 країнах, Україна претендувала всього на 36 споруд у 12 країнах.

Колишній посол України у Великій Британії Ігор МІТЮКОВ попереджає, що Україні варто готуватись до судових процесів, які не є безнадійними, і наводить приклад, коли близько 5-6 років тому в Лондоні знайшли 17 будинків колишнього СРСР, які вже були переоформлені на Росію. Після звернення до місцевого суду той заборонив продавати чи здавати в оренду цю нерухомість, і подібні рішення судів на користь української сторони були в Данії та Японії.

Для того, щоб остаточно переоформити на себе майно колишнього СРСР, Росія погодилась погасити перед частиною країн – колишніх кредиторів частину царських боргів, при цьому виторгувала для себе надзвичайно пільгові умови виплат: так, згідно з домовленість із Францією, тій країні було виплачено загалом 400 млн. дол. вісьмома траншами по 50 млн., ця сума становить близько 2% всіх боргів царської Росії перед Францією. Подібна ситуація відбувається із боргами Великої Британії та Бельгії.

При розподілі майна СРСР, військові частини, які знаходились на території України, переходили у власність України. Водночас Чорноморський флот, який повністю базувався на території України, був майже повністю переведений у відання Росії, так само, як і всі інші флоти, хоча Україна мала б розраховувати не менш як на 16% його складу.

Наприкінці грудня 1991 року, після проголошення Незалежності та затвердження її на референдумі, з відома і за сприяння чинної тоді в Україні влади, кошти українських вкладників Ощадбанку СРСР у сумі понад 80 млрд. радянських рублів були централізовано звезені до Києва, і напередодні Нового, 1992 р. були відправлені спецешелоном до Москви (цю подію в Москві вважають найбільш успішною операцією КДБ).

УНІАН в Google News