Віртуальна халява, або Фейлетоном по телевізору

Слово «халява – інтернаціональне. Воно зрозуміле всім у пострадянському світі, як, скажімо, російський мат. Дискурс «яка нація халявніша» важливий для минулого. Сьогодні, коли перемогла глобальна халява…

Ми такий народ, що без халяви – ну ніяк. Можливо, це трапляється через те, що слова «халява» і «халва» звучать майже однаково солодко. Може, саме тому без цієї халяви нікуди ні кроку: ні президента собі не можемо обрати, ні народного депутата, ні мера... Точніше, з мерами дещо складніше: деяким містам України їх присилають з космосу, декому й справді, як нам таке круглоко вирячене щастя дісталося на халяву. Згадайте хоча б передвиборні обіцянки-цяцянки... Добре, що секретарів міськрад призначають, щоб керували вони всім, як заманеться. А інакше б і секретарів обирали за обіцяну халяву.

Слово «халява – інтернаціональне. Воно зрозуміле всім у пострадянському світі, як, скажімо, російський мат. До речі, про Росію. Раніше на це слово ловили російських шпигунів, яких до нас засилали через прозорі кордони. Робили це так: брали ялового чобота, добре змащеного дьогтем, показували на верхню його частину й запитували: «Це що?» Коли чоловік відповідав «халява», то це був щирий українець, а коли, не дай Боже, «голенище», то ніяких сумнівів не залишалося – шпигун.

Сьогодні ж слово «халява» вірно служить справі примирення двох дуже братніх народів. Адже і в Києві, і в Москві, і навіть у «первой столице», коли звучить це слово, то мають на увазі, перш за все, «надурику», тобто задарма, а не те, що взувають, коли десь на Немишлі, Сортувальній чи в Зачепілівці йде надокучливий дощ і доводиться брести, грузнучи по халяви в багнюці.

Етимологічно, тобто за походженням, «халява» – поняття суто російське. Згадайте хоча б казки про Івана-дурника, якому усе діставалося «нахаляву»: чоботи-скороходи, скатерка-самобранка, піч, щоб їздити в гості, не злізаючи з черені, і навіть царівна-жаба. Щоправда, деякі патрітично налаштовані українці стверджують, що у нас це поняття виникло раніше, ніж було збудовано Москву на болотах. Як доказ, наводять казку про Василя, котрий усе багатство дістав з вуха корови. Вліз в одне вухо голий і босий, а виліз з іншого – красень красенем, та ще із нареченою, чарівнішою за Вєрку Сердючку.

Утім, дискурс «яка нація халявніша», важливий для минулих часів. Сьогодні, коли перемогла глобальна халява, ставши рушієм прогресу, він втратив актуальність. Допомагає цьому передача Шавіка Шустрика «Свобода халяві», де кожного дня головний апологет «дурики» Нестор Базікало розповідає казки, як добре буде багатостраждальному народу України, щойно його партії знову віддадуть урядове кермо, а йому повернуть посаду Міністра Незвичайних Ситуацій.

− Мабуть, тому причмеленому Базікалу щось на голову впало, – слушно каже баба Галя, перемикаючи телевізор на інший канал, але це не допомагає, бо там подібна передача з тими ж героями.

Її рятує лише те, що на хуторі під Зачепилівкою раптом гасне світло. Кажуть, чи то буря цьому виною, чи електричні запобіжники перегоріли від сорому. На хуторі стає тихо. Лише якийсь час несамовито брешуть собаки, роздратовані словами Нестора. Коли вони затихають, баба Галя пригадує наболіле.

− Колись, – каже, – нам обіцяли «покращення життя вже сьогодні», тобто халяву. А вийшло...

Баба Галя по-селянськи соромиться говорити про секс, який їм з дідом обіцяв повернути Нестор, лише зітхає:

− Забрав, Боже, сили, забери й думки...

А мені саме думки й лізуть в голову. Ні, не про секс, а про халяву, хоча між цими поняттями можна знайти багато спільного. Скажімо, і те, й інше буває – як віртуальне, так і насправді. Віртуальна халява, тобто обіцянки, уявний секс – це для баби Галі, а реальні багатства, посади – для базікалів.

Окрім того, як в одному, так і в іншому випадку важливий не результат, а процес. Про секс говорити не буду, ви й самі знаєте, як це буває. А от халява сьогодні «у повному процесі» – і в житті, і на екрані.

Увага на екран. Там два персонажі говорять про світову кризу. Нестора ви вже знаєте, з іншого боку сидить жінка на прізвище Підкована. Вона з партії добре битих жінок, але насправді видно, що ця дама, навпаки, добре викохана. Співбесідники з різних, навіть ворожих партій, але готові злитися в коаліційному екстазі задля великої мети – світлого майбутнього баби Галі. Від такого милосердя бабу аж на сльозу пробило.

... Лише хитрий Шустрик чомусь лукаво посміхається.

Остап ЧЕРЕШНЯ

УНІАН в Google News