Іноді жінка не озвучує свого обурення просто тому, що втомилася повторювати одне й те саме. Вона не хоче знову повертатися до теми, яку вже розбирала десятки разів, і виглядати тією, хто тягне розмову вперед.
Як йдеться у статті City Magazine, настає момент, коли жінці більше нічого не залишається, окрім як вийти з розмови. Не тому, що їй нічого сказати, а тому, що вона більше не хоче витрачати енергію на процес, який щоразу закінчується однаково.
Вона йде, бо не хоче знову доводити, що не перебільшує, та чути "я не це мав на увазі", коли результат від сказаного один і той самий. Бо в неї немає сил щоразу пояснювати основи: що болить, чому болить, і чому неприємно залишатися наодинці з усім емоційним тягарем у стосунках.
Вона сердита, але ще більше - розчарована. Це саме те тихе почуття, яке часто залишають без уваги. Це момент, коли розумієш, що людина, яка мала би бути твоїм притулком і безпекою, не бачить або не хоче бачити твоїх кордонів. І це болить набагато сильніше, ніж будь-які жорсткі слова.
У статті зазначається, що таке мовчання - це не маніпуляція, ігнорування чи пасивна агресія, а спосіб захистити себе від розмови, де доведеться вибачатися за свої почуття або слухати, що ти занадто все ускладнюєш. І хоча з боку здається, що жінка просто нічого не каже, насправді всередині відбувається багато:
- вона думає, чи варта ситуація її зусиль;
- наскільки ще можна вкладатися, не втрачаючи себе;
- чи взагалі має сенс говорити, і які слова нарешті будуть почуті.
Коли вона повертається після мовчання, це не тому, що забула або передумала. Просто вона знайшла в собі достатньо сил, щоб сказати те, що хоче, аби було почуто по-справжньому. Тому варто пам’ятати, що іноді мовчання - це не порожнеча, а наслідок занадто довгих розмов, надто довгих пояснень і надії, що одного разу буде достатньо.
Нагадаємо, раніше у мережі зібрали список найжорсткіших уроків, які люди виносять зі стосунків.
