АнтиНАТО: про "розумницю Наталю", "дурних бабусь" і халявний відпочинок на морі

Вітренко годує людей "як ніколи"... Комуністи облаштували потьомкінське село... Море неподалік - купайся, засмагай... Репортаж

Поки проходять традиційні міжнародні військові навчання “Сі-Бриз”, українські ліві теж вже за традицією проводять свої акції протесту. УНІАН  відвідав наметове містечко лівих сил, розташоване біля селища Чорноморське під Одесою.

Виходжу на зупинці в Чорноморському, але наметів ніде не видно. Назустріч йдуть хлопець з дівчиною у футболках ПСПУ і їдять морозиво. На моє запитання відповідають, що до табору одна зупинка, але йти довго, краще почекати транспорт. 

Поки чекаємо автобус, зав`язується розмова. Ігор родом з Чернігова, працює в Києві на будівництві. У наметовому містечку живе з 9 липня. Спочатку завченими фразами розповідає, що приїхав сюди “за ідею”, грошей тут ніхто не платить. Але з часом “розколюється”:

- Ну, прийшов на мітинг, прапором помахав, покричав “Ура!”. Не зрозуміло, правда, за кого, -  сміється Ігор. - Яка ж це робота? Ми тут відпочиваємо.

Підходить автобус.

- Два п`ятдесят за одну зупинку треба платити, - з сумом говорить хлопець і знову із зітханням повторює – Два п`ятдесят!

Але все таки передає гроші за себе і за дівчину.

Видно, лівим тут і справді не платять. Хоча з іншого боку – море, відпочинок, та до того ж і годують три рази на день і все безплатно – чому ж не пожити.

Водій зупиняє прямо під наметовим містечком. Дерев`яний шлагбаум. Намет з охороною. Все під запис: хто коли пішов, коли прийшов. Мене теж вносять до “реєстру” і з посмішкою пропускають. Усюди красуються портрети Вітренко і антинатовські гасла. Завдяки своїй діяльності, ліві помалу вивчають англійську, всі ті ж заклики і протести, але вже “in English”: “Ukraine against NATO”, “NATO STOP”, “NATO OFF” і т.д.

- А у вас тут і комуністи поряд? – побачивши неподалік червону символіку КПУ, питаю у Ігоря.

- У нас найчисленніший табір і найдисциплінованіший, - гордо заявляє Ігор, проігнорувавши запитання про комуністів.

Лунає гучний сміх. Оглядаюся – троє дівчат у купальниках, жваво спілкуючись, залишають наметове містечко і йдуть на море. Воно тут неподалік - менше кілометра. Купайся, засмагай, відпочивай.

Відразу біля входу в табір гостей зустрічає польова кухня. Поряд стоїть новенький холодильник.

- Це нам дівчина привезла, бізнесменша, приблизно вашого віку, - розповідає депутат ПСПУ Петро Ксензицький, як він сам признався, “комендант наметового містечка поневолі”. 

Протестувальників годує майор запасу Володимир Іванович.

- Наш табір цього року харчується як ніколи, - розповідає шеф-кухар. - У порівнянні навіть з минулим роком – це небо і земля. Сьогодні на вечерю каша рисова, тушковане м`ясо і салат з помідорів і огірків. Вранці мед до чаю давали, це нам одна бабуся привезла, 83 роки. 

Про місцеву мешканку Ганну Михайлівну Ревенко з сусіднього села Фонтанки тут говорять не перестаючи. Це свого роду антинатовська баба Параска. Мало того, що вона постійно підгодовує жителів табору картопелькою з городу, квашеними огірочками, агрусом, тепер ось мед привезла, так вона ще і 1100 грн. своїх заощаджень віддала на потреби табору. Ось за рахунок таких бабусь і процвітають ліві. 

У табір заходить жінка і виймає з сумок пляшки з молоком.

- Це Віра Іванівна Єршова, теж мешканка села Фонтанки і теж нам допомагає, - розповідає Петро Іванович. 

- У мене велике господарство, 30 голів худоби, ніколи, звичайно, з прапорами ходити. А коли б не господарство, я була б правою рукою Вітренко, - гордо заявляє Віра Іванівна. 

Всі жителі наметового містечка, дізнавшись, що приїхала преса, тут же починають виливати свої думки про натовські жахи, про агресивний військовий блок, про долю українських солдатів, які стануть “гарматним м`ясом”, про помаранчеву чуму і розумницю Наталію – тут так всі величають Вітренко. Потім навперебій розповідають, як їх наметове містечко хотіли демонтувати, застосували силу.

- Нашу партію називають “дурні бабусі”. Ось ці “дурні бабусі” і кинулися на амбразуру – кидалися на машини, які хотіли змести наше майно. Тільки тому ми і відстояли табір, - гордо розповідає комендант. 

А демонтувати наметове містечко намагалися на цілком законних підставах. 3 липня Одеський окружний адміністративний суд заборонив проведення публічних акцій в підтримку чи проти міжнародних військових навчань “Сі-Бриз”.

Вітренківці заявляють, що стоятимуть, поки не виїдуть натовські війська. А пікети свої влаштовують там, де плануються скупчення американців. Стверджують, що діють мирно, в межах Конституції.

- Якщо вони зайдуть на межі, встановлені Верховною Радою, ми будемо жорсткіше їх блокувати, - погрожують вони. 

А ось зі своїми сусідами, теж лівими, стосунки не склалися.

- До комуністів в гості ходите? – питаю у коменданта.

- Хотілося б, щоб ви їх там знайшли. Я вважаю, що це муляжі, - заявив Петро Іванович.

Пікетники довго умовляли мене покуштувати свіжого борщу. Як не відмовлялася, але все таки чаєм з медом пригостили.

Далі шлях в сусідній лівий табір – представників партії “Русь”.

- Ми діємо з ПСПУ заодно, цілі однакові, але амбіції керівництва ПСПУ не дають нам взаємодіяти, дружити, - розповідає комендант табору партії “Русь” Віктор Глущенко. - Вони оточили себе сектантською бронею, до них в табір не можна зайти поговорити, вони нікуди не виходять.

А ось з сусідами-комуністами представники “Русі” дружать, тільки тих мало. Наметове містечко комуністів виявилося потьомкінським селом. А єдиний охоронець спав прямо на траві. 

Анна Ященко

Київ-Одеса-Київ

УНІАН в Google News