Смерть коаліції: Марчук не може працювати, Матвієнко кається, Скрипка пропонує не паритися

"Нам треба зводити будинки, виховувати дітей, заробляти гроші і плювати на цих політиків, бо вони на нас плювали", - вважає Поярков...

Сьогодні відбувся остаточний розвал коаліції , політична ситуація стала ще більш напруженою, країна перебуває в очікуванні – що далі – вибори чи нова коаліція? УНІАН запитав у представників української інтелігенції, що вони думають про все це і який, на їхню думку, був би раціональний вихід з кризової ситуації?

Іван Марчук, художник, геній  :

ЦЕ НЕ ЖИТТЯ КРАЇНИ, ЦЕ ТРУП, ЯКИЙ ВЖЕ РОЗКЛАДАЄТЬСЯ

Як на мене, обидва варіанти погані… Що переформатування коаліції, що нові вибори – це все одно! Бо і в одному, і другому випадку братимуть участь одні й ті самі персони. Не треба себе тішити, що щось буде інше з перевиборами. Бо прийдуть ті ж самі рєбята, а вони зв’язані залізним ланцюгом між собою.

Влада і народ – це два антагоністичні класи. Абсолютно! Вони ніколи не любитимуть одне одного. Розумієте, то є дві колії, які ніколи не перетинаються, між ними ніколи не буде зіткнення.

Для мене розвал коаліції був прогнозований… Це таке дитя, яке народжувалося у страшенних муках і народилося мертве. Тобто коаліція й так була мертва.

Інакше й не могло бути, бо не можуть примиритися люди, які називаються українцями. У кожній партії є по сотні гетьманів, кожен хоче бути на виду, ніхто не хоче працювати, а хоче бути тільки на виду, аби про нього писали й писали…

Але це все не життя країни, це такий собі труп, який вже розкладається.

Ну який то український народ?! Якщо буде гайдамаччина на Україні, тоді з’явиться народ.

Влада – це є замкнене коло своїх друзєй, які покривають один одного на кожному кроці: ти мій, а я твій. І все!

Цей замкнений цикл ніколи не виступатиме на світовій арені, бо з такими не рахуються, їх не вважають за щось таке, з ким можна взагалі спілкуватися.

У світі, у нормальних країнах люди не знаються на політиці, владі, бо вона їм не потрібна. Тому що влада дала їм можливість нормально жити.

Наш народ переймається так політикою, бо люди погано живуть.

Нормальна держава зацікавлена в тому, аби люди добре заробляли. А ви скажіть мені, хто в нас у цьому зацікавлений? Та ніхто!

У нас будуть постійні сварки, сваритимуться до третього пришестя.

Щодо коаліції між БЮТ і Партією регіонів… Це, як кажуть, "вынужденная сделка".

Мені все дуже-дуже неприємно… Я навіть уже не можу в Україні працювати. Думаю, куди б-то поїхати.

Розумієте, ми не вміємо панувати в раю!

Олег Скрипка, лідер гурту ВВ:

РАДЖУ ГРОМАДЯНАМ УКРАЇНИ НЕ ПАРИТИСЯ

Тим, що сьогодні відбувається у політичному житті країни, я взагалі не переймаюся, тобто це не моя справа. Громадянам України я б теж не радив паритися з цього приводу. Хай вони там самі собі розбираються.

Нас хочуть втягнути в якісь чергові політичні шоу. Гадаю, що нам пора вже зупинитися і не концентруватися на цьому.

Мене та моїх знайомих це вже перестало якось цікавити і збуджувати.

Брати Капранови, письменники, книговидавці:

ПЕРЕВИБОРИ ЗМОЖУТЬ ВИШТОВХАТИ АМОРАЛЬНІСТЬ ТА ІМПОТЕНЦІЮ ЗА МЕЖІ ВЛАДИ

Я б сказав, що ситуація в парламенті медична. У кожній медичній ситуації є криза хвороби, тобто коли хвороба максимальна. Після максиму вже відмирають хворі частини. А те, що залишилося живим – розквітає.

Ось у такому розумінні медичному, то, звичайно, вибори будуть шансом на те, що ця аморальність та імпотенція, яку демонструють усі без виключення сьогоднішні політики, буде виштовхнута за межі управління сьогоднішньої держави.

Ніна Матвієнко, Народна артистка України:

Я КАЮСЯ, БО МАЛО ЗА НИХ МОЛИЛАСЯ

А якщо це сталося, то глави всіх фракцій ітимуть у президенти, а їм буде ж незручно перед Президентом. Правда ж? Гадаю, що так би мало бути.

Знаєте, це якась така гра, уже й не дитяча…

Я саме ж за цю коаліцію голосувала, я всі ці роки їздила на вибори саме заради неї.

За кого ж я йтиму на наступних виборах?! Проголосую за одних, то інші мене не зрозуміють…

Це для мене якийсь шок… Гадала, що все якось минеться і цього не станеться…

Зателефонуйте мені через кілька хвилин, бо мене аж голова розболілася…

Через кілька хвилин.

…Раніше діти слухали свого батька. Для них було дуже важливим його слово. Якось я повторила це була, коли помер В’ячеслав Чорновіл, я сказала, що сьогодні ми не слухаємо старших людей. Наша молода держава не тримається купи тільки тому, що до влади прийшли діти від різних батьків, вони не хочуть слухати старших.

Дехто каже, що все, що сьогодні відбувається, то все на краще.

Я оце трошки заспокоїлася і думаю, що нам не треба цим сильно перейматися, бо народ залишається на своїх місцях, на своїй землі і колись прийде такий час, що влада стоятиме у поклоні до нас.

Завжди був хтось, хто щось розвалював у нашій країні. Коли прийшли помаранчеві, то я подумала: «Ну нарешті вже так не буде». Була така солідна коаліція (!), таких цікавих людей…

Але, як кажуть, не без миші, обов’язково хтось десь дірочку прогризе.

Я каюся… Каюся, бо мало за них молилася, треба було частіше ставити за них свічку.

Олег Пінчук, скульптор:

АБИ ПОЯСНИТИ СЬОГОДНІШНЮ ПОЛІТИЧНУ СИТУАЦІЇ, МОЄЇ УЯВИ ХУДОЖНИКА НЕ ВИСТАЧАЄ

Те, що сьогодні відбувається в нашій політиці, мені важко пояснити і важко логічно зрозуміти, бо це якийсь театр абсурду.

Я мало вірю, що щось зміниться з перевиборами, якщо вони будуть. Треба міняти політичну еліту. А як це зробити? Я не знаю!

Я не можу зрозуміти логіку їхніх дій. Я не можу коментувати того, у чому не розбираюся. Моєї уяви художника для цього не вистачає. Вони виявилися з більшою уявою, ніж я.

Олександр Афонін, голова Асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів України:

ВИБОРИ ОПУСТЯТЬ ЛЮДЕЙ ДО НИЖНЬОЇ ЛАНКИ ДЕПРЕСИВНОГО СТАНУ

Будь-які чергові вибори, на жаль, не додадуть нових облич і свіжих думок, бо нема з кого вибирати. Залишиться цей же конгломерат, з цих же людей. Тому розумнішим було б зберегти все-таки життєдіяльність Верховної Ради.

Їм видніше, яким чином, бо навряд чи вони дослухаються до наших порад.

Тобто сьогодні Україні потрібна радше стабільність, ніж чергові вибори, які заберуть кошти і людей опустять до нижньої ланки депресивного стану.

Я ніяку не хотів би коаліцію з нині діючих політичних сил, а бачив би зовсім іншу. Та, на жаль, її не буде.

Сергій Поярков, художник:

РАДЖУ ВСЬОМУ ПОЛІТИЧНОМУ БОМОНДУ ЗВЕРНУТИСЯ ЗА МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ

Гадаю, що зараз стало дуже добре… Давно не було настільки добре, тобто тепер всі ми маємо нагоду остаточно зрозуміти, що політики і політика пересічним українцям повинні бути байдужі.

У нас є своє життя і нам потрібно ним займатися: будувати будинки, виховувати дітей, заробляти гроші і плювати на цих політиків. Тобто брати з них приклад, бо вони на нас плювали.

Бачите, як чудово розпалася коаліція!..

Мене запитують: «Що було б краще – перевибори чи коаліція БЮТ і Партії регіонів?» А я завжди кажу: «Люди добрі, слухайте класиків марксизму-лелінізму». Коли до товариша Сталіна прийшли і запитали: «Какой уклон в партии хуже – левый или правый?» Цей мудрий вождь комуністичного руху сказав класичну фразу: «Оба хуже!»

Скажіть мені, яка нам має бути різниця, що вони там роблять?! У яку б конфігурацію лебедя і щуку раком не ставили, – нам це, пересічним громадянам, усе до сраки.

Єдине що хочу сказати, що в нашого політичного і бізнес- бомонду є відчуття безнаказаного комфорту. Це саме те відчуття, яке з’явилося у французької аристократії перед тим, як французький народ почав рубати їм голови гільйотиною. Це відчуття з’являється в людини перед повною жопою.

Гадаю, що тим людям, яких це відчуття відвідало, потрібно порадитися з лікарями. Можливо, воно лікується медикаментозно, а не хірургічним втручанням у справи всієї країни.

Відчуття комфортної безнаказаності в психічно здорової людини має викликати відчуття настороженості за своє майбутнє. Проте цього, як ми бачимо, немає. Це відчуття оволоділо усім нашим політичним бомондом.

Опитувала Ксеня Лесів

УНІАН в Google News