Кендзьор: У позиції Тарасюка йдеться про політичний бартер, а не про ідеологію Руху

Тарасюк знову міністр в уряді Тимошенко? Я голосно сміюся з цієї обіцянки... Юлія побула серед червоно-голубих і хоче назад – у сім’ю... Інтерв`ю

"Тарасюк знову міністр в уряді Тимошенко? Я голосно сміюся з цієї обіцянки... Юлія побула в червоно-голубому борделі і хоче назад – у сім’ю... Проект Конституції Тимошенко – “Регіонів” ми бачили першими..." 

Конфлікт між головою Народного руху України Борисом Тарасюком і головами трьох найбільших крайових організацій (Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської) минулого тижня став публічним.

Ми поставили запитання одному з учасників конфлікту, членові політради, голові Львівської крайової організації НРУ Ярославу Кендзьору...

ЩОБ ПЕРЕКОНАТИ НАС СТВОРИТИ КОАЛІЦІЮ З ПР, ТАРАСЮК ВОЗИВ НАС У ГУТУ

Ярославе Михайловичу, для чого Ви і ваші колеги голови з Івано-Франківської та Тернопільської організацій НРУ зустрічалися в п’ятницю із Президентом? Про що ви говорили? 

Чогось надзвичайного в цій розмові не було. Віктор Андрійович поділився своїми міркуваннями, що твориться в Україні. Була дуже серйозна і ґрунтовна розмова про наступні парламентські вибори. Він сказав, що формуватиме блок національно-демократичних державницьких сил свого імені, що в цей блок увійдуть партія “Наша Україна”, що він дуже хотів би, аби туди ввійшла Українська народна партія і Народний рух України. Коротко ми торкнулися проблеми, які зараз обговорюються в середовищі Руху. І мушу чесно сказати, що Віктор Андрійович дуже швидко припинив цю розмову, сказавши: панове рухівці, це ваші проблеми і спробуйте вирішити їх самостійно. Він поцікавився настроями мешканців Львівщини, Тернопільщини, Франківщини. Ось і все... Ця зустріч тривала максимум двадцять п’ять – тридцять хвилин.

Чи обговорювали місця в майбутньому партійному списку блоку Ющенка?

Борони Боже. Жодної розмови про якісь номери в майбутньому списку не було.

У чому причина конфлікту в Народному русі України?

Конфлікт триває давно, з весни цього року. Але він не виходив за межі НРУ. У нас постійно були якісь проблеми, пов’язані з позицією Бориса Івановича Тарасюка. Вони полягали в дивовижній непослідовності Бориса Івановича.

Два роки тому Борис Іванович як голова НРУ – не знаю, хто йому нашептав на вухо, – але він нас, депутатську групу НРУ, політраду, центральний провід з притаманною йому здатністю переконувати переконував, що нам треба йти заради України в широку коаліцію з “Регіонами”. Щоб переконати нас, він у 2006 році до перших дострокових виборів возив нас у Гуту, щоби у такій неформальній обстановці знайти порозуміння. Ми жили у відпочинковому комплексі, і три дні говорили на цю тему. Борис Іванович влаштував великий круглий стіл. Він кожного піднімав (а там було двадцять голів крайових організацій, заступники), аби той висловився. На великому ватмані він накреслив колонки. У першій (ті, хто за широку коаліцію) ставили хрестик, у другій – ті, хто проти. У колонці за широку коаліцію хрестів назбиралося, як на цвинтарі.

Я кажу, Борисе Івановичу, оці хрестики – як на цвинтарі Народного руху України. І саме позиція наших трьох організацій дала змогу не зробити цієї кардинальної помилки, яка б знищила Рух.

ТИМОШЕНКО КАЖЕ: ТРИСТА ГОЛОСІВ ЗА КОНСТИТУЦІЮ Є, БО Я ДОМОВИЛАСЯ З ВІКТОРОМ ФЕДОРОВИЧЕМ

Далі про “послідовність” нашого голови.

Цікава метаморфоза відбулася з Борисом Івановичем. Навесні цього року, коли на нараді нашої політичної групи, де ми зібралися на прохання голови партії, Борис Іванович ні з того ні з сього сказав: шановні колеги, нас за сорок хвилин чекає в партійному офісі прем’єр-міністр Юлія Володимирівна. Я здивувався й кажу: а чого це раптом така несподівана зустріч? Про що ми будемо з Юлією Володимирівною говорити? А тоді дуже активно мусувалася тема змін до Конституції, тоді над цим усі працювали. Була створена й Національна конституційна рада, “Регіони” працювали і команда БЮТ працювала. Тож я тоді навіть запротестував – для чого йти, бо я не маю про що з Юлією Володимирівною розмовляти. Але хлопці, мої колеги кажуть: нам корона з голови не впаде – підемо, послухаємо. Прийшли ми в цей розкішний офіс БЮТ на Подолі. Юлії Володимирівни ще не було. Борис Іванович демонстративно зателефонував їй, щоб ми побачили наскільки просто зв’язатися з прем’єр-міністром. Потім вимкнув телефон і запитав: бачте, а до Президента ви ось так зателефонуєте просто? Мовляв, такий штрих простий, наш прем’єр-міністр – як сама правда. Задзвонив їй, сказавши: Юліє Володимирівно, команда в зборі, команда чекає на вас.

Юлія Володимирівна сказала, що за сорок хвилин буде, прийшла майже точно. І що найцікавіше, нам, присутнім, в очікуванні прем’єр-міністра десь із сейфу витягнули зшиті проекти Конституції і перед кожним поклали. Цього проекту, окрім Юлі, її розробників і нас, мабуть, ще ніхто не бачив. Вона довірила нам таку велику таємницю. До її приходу ми ознайомилися з текстом. Коли я подивився розділи “повноваження прем’єр-міністра”, “повноваження Президента”, “виборча система”, я жахнувся. І кажу Борису Івановичу і своїм колегам: ми що, годимося на цей варіант? Це є повна руйнація України. Це трансформування України в парламентську республіку – повний крах України. Я можу уявити парламентську республіку, коли Луганську, Донецьку Харкову з відвертими антиукраїнськими місцевими радами дати право формувати ще й виконавчий комітет. Це окремі держави, це повна фінансова і політична влада. Це – розвал України.

Коли прийшла Юлія Володимирівна, я кажу: для того, щоб прийняти цей фоліант, потрібно триста голосів. Звідки їх взяти? Юлія Володимирівна сказала: голоси є, я домовилася з Віктором Федоровичем. Тоді ходила ця інформація – що вони готують спільний проект, а координатором варіанта БЮТ і “Регіонів”, був Віктор Медведчук. Віктор Медведчук – член команди БЮТ. Ви дивилися у неділю інтерв’ю із Юлією Володимирівною на Інтері? Коли її спитали про Медведчука, відповідь Юлії Тимошенко була красномовна: інтерв’ю завершене, до побачення, у мене нема часу.

2 вересня фракція БЮТ починає розвертатися на 180 градусів, і під аплодування лідера приймає цілу систему змін та доповнень, абсолютно синхронних до тої Конституції, що в шухляді Юлії Володимирівни чекає свого часу. Ми три тижні спостерігали цей політичний оргазм БЮТ із комуністами та “Регіонами”.

Юлія Володимирівна потусувалася в червоно-голубому борделі і почала просити повернутися в рідну сім’ю, у демкоаліцію...

А народ зрозумів суть проектів 2 вересня?

Безумовно. І тому тягнути НРУ у блок з БЮТ – це знищити Народний рух.

Борис Тарасюк зробив заяву, що на вас тисне Секретаріат. На його прес-конференції були присутні також голови крайових організацій...

Хто свідомо, хто схилений батогом, хто пряником вийшов на це стидобище, на прес-конференцію... Мені було соромно, бо ніхто з них не згадав, а яка ж ідея у Народного руху України. Хто очолював Рух довгі роки? В’ячеслав Чорновіл, якби був живий і очолював Рух, невже повів би Рух до цієї абсолютно далекої від національних цінностей політичної сили? Ніколи. Я, знавши близько В’ячеслава Чорновола, насмілююся і беру на себе відвагу сказати: Чорновіл був би найзапеклішим опонентом БЮТ як політичної сили, яка спочатку декларувала національні інтереси, а потім відверто зрадила.

Борис Іванович каже, що три керівники хочуть розколоти Рух... Але тоді поясність, що саме спонукало їх зайняти таку позицію. Нас спонукало рішення партійних конференцій. У нас є тридцять три районні організації. Жодна з них, проводячи конференції, не прийняла рішення щодо блокування з БЮТ. Десять тисяч рухівців висловилися категорично проти.

Ще трішечки, і ті, хто пішов кланятися Юлії Володимирівні, будуть гірко розчаровані. 156 мандатів Юлія Володимирівна у наступній Верховній Раді мати не буде. Якщо вона приведе десь в межах 130 депутатів у сесійну залу, – це золота ціна цій політичній силі. А сьогодні є 156 депутатів, які зубами вигризатимуть своє місце в першій сотні, плюс добрих тридцять персоналій з Кабінету міністрів, із комітетів, які є членами БЮТ і які мають підстави претендувати на гарантовану частину списку. Плюс тридцятка тих, хто відійшов з фракції НУ–НС – це ж понад двісті чоловік.

ПРП – ПАТРІОТИЧНА НІБИТО ПАРТІЯ У БЮТ, АЛЕ ЇЇ ПЕЧАТКА В СЕЙФІ ТИМОШЕНКО

17 жовтня в Тернополі на конференції Руху було порушено питання про недовіру голові партії. Чи звучало таке питання на партійній конференції у Львові?

У нас на нашій конференції, яка відбулася 5 жовтня, у виступах голів проводів з районів часто лунало, що Борис Іванович ніколи не був і не буде істинним рухівцем.

А те, куди він веде Народний рух, це його величезна вина, це злочин проти Руху. Бо Рух розчиниться в БЮТ і ніхто його не знайде. Аргументи Бориса Івановича: БЮТ сильний, Юля обіцяє кількість мандатів, посад, ми там будемо реалізовувати програму Руху. А я запитую: ви справді такі наївні? Сьогодні у фракції БЮТ є велика група партії “Реформи і Порядок”. Патріотична нібито партія. Вона впливає на щось? Чи вона зуміла переконати, щоб не було 2 вересня? Ні. Бо печатка і реєстраційне свідоцтво партії в сейфі Юлії Володимирівни. Ви чули, щоб ПРП прийняла зараз якесь своє рішення, свої відозви, скріпила її печаткою?

У середовищі БЮТ є такі свідомі націонал-демократи: Косів, Мовчан, Яворівський, Терен. Чи вдалося їм запобігти тому, щоб не було 2 вересня? Вдалося їм переконати Юлії Володимирівну, аби вона чітко висловилася щодо агресії Москви проти Грузії? Чи вдалося їм переконати фракцію не голосувати за закон про держслужбовця, яким реалізується друга державна мова?

У позиції Тарасюка та його прихильників ідеться про елементарний політичний бартер, а не про ідеологію Руху. Які інтереси поєднали керівництво Руху та БЮТ? Керівництву Руху з БЮТ поєднали обіцянки кількох мандатів, міністерських посад та посад губернаторів. Для БЮТ, щоб облагородити свою підмочену репутацію, Рух потрібний як фіговий листок, бренд. Ось і все...

Юлія Володимирівна розумна жінка, і вона не може не розуміти, що навіть у разі прийняття рішення про блокування на з’їзді, львівські, франківські та тернопільські рухівців не збиратимуть голоси на користь цього блоку. Ні. Їх під автоматом не заженеш до БЮТ і ніякої допомоги в збиранні голосів для Юлі не дадуть. Але якщо Рух буде в складі БЮТ, Юлія Володимирівна з гордістю зможе сказати: ви бачите, яка наша авторитетна сила, що навіть легендарний Рух пішов не до Президента, а до нас.

Російські політики завжди казали, що ставити Тарасюка міністром закордонних справ – це все одно що призначити Рогозіна та Жириновського керівниками делегації Росія – НАТО. Скажіть, чи могла Юлія Тимошенко, враховуючи її добрі відносини з Москвою, пообіцяти посаду міністра Борису Івановичу? Адже в Кремля на нього така стійка алергія?

Я сам про це думав. І знаю, як Росія не любила Тарасюка. Але якщо Борис Іванович думає, що Юлія Володимирівна в разі свого наступного прем’єрства призначить його міністром, то я голосно з цієї обіцянки сміюся. Бо в Юлії Володимирівни достатньо своїх міжнародників. І навіть з міркувань позиції Москви... Юлія Володимирівна так заграє з Москвою, що, звичайно, ніколи не запропонує йому посаду міністра. Але, може, Борису Івановичу досить депутатського мандата.

Яким буде рішення з’їзду Народного руху України щодо блоку і коли відбудеться позачерговий з’їзд?

Остаточне рішення прийме з’їзд. Усі інші партії визначили дати проведення з’їздів і готуються до них. А Борис Іванович дуже щільно консультується з Юлією Володимирівною, яка заявила, що виборів БЮТ не допустить. І вони координують свої дії. Борис Іванович тому й не скликає політраду, щоб визначити дату проведення з’їзду. На з’їзді буде дуже гаряча дискусія. Якщо нам не вдасться переконати делегатів з’їзду про неможливість блокування з БЮТ, то це остаточна могила Народного руху.

Ті, хто не сприйме рішення, будуть у складній ситуації. Бо рішення з’їзду обов’язкові до виконання. Але не примушу я львівських рухівців агітувати за БЮТ. Вони будуть або пасивно спостерігати, або підтримувати Президента. Ну, хай виключають поодинці десять тисяч львівських рухівців, дев’ять тисяч тернопільських і вісім тисяч івано-франківських.

А у вас є діалог з крайовими організаціями інших регіонів?

Є. Але за ці останні тижні центральний апарат НРУ вжив колосальних заходів – пішли і пряник, і батіг, – щоб змусити людей підтримати Тарасюка. Єдність Руху можна зберегти, не тягнучи його в це політичне багно. Навесні ми затвердили величезний перелік заходів для святкування 20-річчя Руху, яке мало б відбутися наступного року. Ніхто про це не згадує, на всіх політрадах і засіданнях Центрального проводу домінує одна тема: до кого нам притулитися.

Мої намагання достукатися і зупинитися на ідеї нарощування сили Руху, його чисельності, розширення мережі – поки що марні.

На позачерговому з’їзді буде визначено, з ким Рух буде надалі. Питання номер один – не допустити блоку з БЮТ.

Я не вважаю, що справа програна. Можна пригодувати голів окремих крайових організацій. Але велика частина делегатів з усіх областей не піде на поводу голів, вони не кинуть у прірву ідею Чорновола.

Я б радив окремим керівникам обласних організацій перед майбутнім з’їздом зайти до Байкове кладовище, стати біля могили В’ячеслава Чорновола і просто помовчати. Може, хтось із них почує, що б підказав їм з цього приводу, світлої пам’яті, В’ячеслав Чорновіл. І з цього приводу виступить, я сподіваюсь, Атена Пашко, удова Чорновола, яка не може не розуміти куди ведуть партію, за яку віддав життя В’ячеслав Чорновіл.

Розмовляла Лана Самохвалова

УНІАН в Google News