Столичний бюджет-2009: фінансовий план чи окозамилювання?

Оптимальний і антикризовий... Фантастика і просто красиві цифри... Декілька статей бюджету дають 2 мільярди дефіциту...

З двомісячною затримкою депутати Київської міської ради нарешті затвердили столичний бюджет на 2009 рік з обсягом надходжень та видатків – 18 млрд. 163, 4 млн. грн. Олесь Довгий оптимістично назвав його “бюджетом для людей, а не для чиновників та політиків”. Наскільки реалістичні показники, закладені в київський бюджет-2009, і які соціальні виплати у ньому збереглися ми поцікавилися в столичних депутатів і експертів.

Денис Комарницький, голова фракції Блоку Леоніда Черновецького в Київраді:

ОПТИМАЛЬНИЙ І АНТИКРИЗОВИЙ

Вважаю ухвалений столичний бюджет-2009 одним з найоптимальніших варіантів за нинішніх умов, коли в країні дуже тяжка економічна ситуація, яка негативно позначається на фінансовому становищі всіх без винятку населених пунктів та регіонів столиці. Через кризовий стан надходження до бюджетів усіх рівнів – від державного бюджету до бюджетів найменших населених пунктів – зменшилися, і ця тривожна тенденція зберігається і надалі. До того ж у Києві є ще така болюча проблема, як рекордне вилучення коштів до держбюджету у розмірі близько 7,5 мільярда гривень, що значно звужує бюджетні можливості столиці. Таке колосальне вилучення фактично позбавило київську владу можливості спрямувати ці гроші на реалізацію вже існуючих соціальних програм і програм розвитку, а тим більше на започаткування нових програм. До того ж Кабмін не компенсує витрати столичного муніципального транспорту на перевезення громадян загальнодержавних пільгових категорій, як це передбачено законом, та не виконує свої зобов’язання по інших програмах – таких, як субвенції на виконання функцій столиці та підготовку до Євро-2012. І це ще більше ускладнює стан справ.

Необхідно розуміти, що, на жаль, зараз ніхто не знає, чи поліпшиться ситуація в економіці через півроку, рік. Якщо в країні криза й надалі поглиблюватиметься, об’єктивно спостерігатиметься тінізація економіки, перехід на “зарплати у конвертах”, надходження прибуткового податку до місцевих бюджетів і надалі скорочуватимуться. Є, звичайно, інші джерела наповнення бюджету: пайові внески забудовників на розвиток соціальної інфраструктури, реалізація та здача в оренду комунального майна. Але й вони в цих умовах вичерпуються, а отже, всі місцеві бюджети втрачають потенційні надходження.

Тому в ми намагалися максимально врахувати вплив всіх чинників, які можна спрогнозувати, і в кінцевому підсумку ухвалили антикризовий бюджет Києва та антикризову програму соціально-економічного розвитку. Увагу було зосереджено на задоволенні першочергових потреб міста та забезпеченні соціальних гарантій киянам. Передбачено достатні бюджетні асигнування заробітну плату працівникам бюджетної сфери міста, харчування у лікарнях та школах. Вдалося віднайти кошти і на соціальні програми – зберегти муніципальні пенсії, надбавки для вчителів і медиків у розмірі 20%. Тобто виконання всіх життєво важливих функцій міста, включаючи житлово-комунальне господарство (утримання житлового фонду, вивезення сміття тощо) фінансово забезпечене.

Бюджетом передбачено також фінансування життєво важливих інфраструктурних проектів, таких, як Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, транспортна розв’язка на Московській площі, будівництво метрополітену, функціонування громадського транспорту. Причому з метою максимально ефективного використання коштів як пріоритетні визначені, перш за все, об’єкти, які вже добудовуються або реконструкція яких вже завершується.

Що стосується перспектив виконання ухваленого бюджету-2009, багато залежатиме від того, чи вдасться нам добитися перегляду загальнонаціонального бюджету й скорочення вилучень із вищезгаданих 7,5 мільярда гривень хоча б удвічі. Та домогтися, щоб Київ одержав всі належні йому за законам субвенції (цільове фінансування певних програм). Лише тоді матимемо кошти, необхідні для повноцінної реалізації програм виплати муніципальних надбавок до пенсій та зарплат лікарів та вчителів, ремонту житлово-комунального господарства, будівництва метрополітену й соціального житла. Прийняття бюджету-2009 – це завершення бюджетного процесу, але одночасно початок не менш напруженої роботи з його виконання.

Роман Ярошенко, голова постійної комісії Київради з питань бюджету і соціально-економічного розвитку:

ЗА ДВА МІСЯЦІ МАЄМО СТОВІДСОТКОВЕ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ

Бюджет – це фінансовий план столиці. Показники цілком реалістичні. Будемо намагатися його виконати. Ми заклали 20% надбавки вчителям, медикам. Взагалі основні направлення київського бюджету – соціальний захист, освіта, медицина. На ці три галузі виділено найбільше коштів.

За два місяці у нас іде стовідсоткове виконання бюджету, і збираємо ми податків не менше, ніж торік.

Збільшити столичний бюджет вдалося за рахунок оптимізації всіх інших видатків, які в нас були і за рахунок збільшення планових показників надходження до бюджету міста Києва.

Дмитро Андрієвський, Блок Віталія Кличка:

ДЕКІЛЬКА СТАТЕЙ БЮДЖЕТУ ДАЮТЬ 2 МІЛЬЯРДИ ДЕФІЦИТУ

Я оцінюю бюджет-2009 як передвиборчий кошторис пана Черновецького. Він дійсно заклав туди достатньо багато речей, які він фінансуватиме, а решту справді важливих для міста питань він повністю не профінансує.

Бюджет у тому вигляді, у якому він на сьогодні існує, не може бути виконаний щонайменше на 2,5–3 мільярди гривень. Більше як на мільярд гривень, порівняно з 2008 роком, закладено податок на прибуток громадян, більше як на півмільярда – збільшення плати за землю і більш як на півмільярда збільшено пайову участь інвесторів. А в умовах сьогоднішньої кризи зібрати таку суму буде дуже-дуже важко. Тільки ці статті вже дають два мільярди дефіциту. Я думаю, що інші статті теж роздуті. І за такий популізм Черновецького треба буде розраховуватися найближчим часом.

Щодо соціальних виплат. У чотирьох районах (Солом’янський, Дарницький, Шевченківський і Святошинський) взагалі жодної копійки з муніципальних доплат у бюджет не закладено. Це саме ті райони, які виступали категорично проти політики знищення Києва, яку останнім часом проводив пан Черновецький. І він “відзначив” активність цих районів, не заклавши жодної копійки щодо муніципальних виплат.

Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста”:

ФАНТАСТИКА І ПРОСТО КРАСИВІ ЦИФРИ

Почнемо з загальних показників. Усім відомо, що ситуація 2009 року буде набагато гірша, ніж торік. Водночас у затвердженому бюджеті загальний обсяг надходжень збільшено на 1,4 мільярда порівняно з виконанням минулого року. Основними джерелом надходжень у бюджеті є податок на доходи фізичних осіб. Однак число робочих місць у Києві різко скоротилося. На це вказують два фактори. Скоротилися надходження з цього податку і зменшилися перевезення в метрополітені. Я посилаюся на цю цифру, бо вона дуже точно обліковується. Порівнюючи з січнем минулого року, перевезення в метро впали на 25%. А метро користуються ті люди, які “не їздять на таксі в булочну”, – робітники. За оцінками Інституту міста, число робочих місць Києва скоротилося приблизно на 200 тисяч. Отже, нема чого чекати великих надходжень від податку на доходи фізичних осіб, який становив основу бюджету торік.

Те, що намалювали в бюджеті цього року, – фантастика. Незважаючи на погіршення економічної ситуації, загальний обсяг надходжень збільшено майже на 1,4 мільярда. Аналогічно зростають обсяги витрат. Не так сильно, як загальний обсяг надходжень, але на 687 мільйонів гривень – порівняно з минулим роком. Ці показники занадто оптимістичні.

Що заплановано в видатки? Порівняно з проектом, що був поданий, на охорону здоров’я збільшено видатки майже на 114 мільйонів гривень, на соціальне забезпечення – на 534 мільйони, на житлово-комунальне господарство – на 568 мільйонів. Можна сказати, що депутати чудово попрацювали й збільшили надходження, знайшли якісь додаткові кошти. Ще можна назвати цільові фонди – там майже 500 мільйонів збільшення. Але виникає запитання, звідки міська влада візьме ці кошти?

Найбільше зростання позначилося в “інших надходженнях”. Що то за надходження – нікому не відомо. А зростання просто колосальне – 1 мільярд 158 мільйонів гривень. Бюджет приймається не перший рік, і навіть не перше десятиліття, усі джерела надходжень у принципі відомі, і раптом вискакують якісь “інші надходження”, які дають понад мільярд додаткових доходів. Це виглядає приблизно так: якби ви планували бюджет сім’ї і вирішили наступного місяця купити автомобіль, бо знайдете на вулиці 10 тисяч доларів. Я можу запланувати що знайду 10 копійок, але запланувати 10 тисяч доларів – повна фантастика, хвора маячня. Те саме робиться в бюджеті.

Різко зростають надходження від продажу землі – на 552 мільйони гривень, порівняно з первісним проектом бюджету. (Від первісного проекту бюджету можна відштовхувався, бо він прив’язувався до показників виконання минулого року). Що значить отримати такі кошти? Якщо в нас зараз погана кон’юнктура ринку, значить, нам треба всі муніципальні землі виставити на продаж, щоб зібрати таку велику суму. Адже земля зараз дуже подешевшала. Будівельна галузь стоїть.

Так само зростають у бюджеті пайові кошти інвесторів. Це ті кошти, які вносять забудовники на розвиток інженерно-транспортної та системної інфраструктури. Вони підскочили на 414 мільйонів гривень. Хоча статистка чітко показує, що обсяги будівництва вже в січні впали в три рази. По-перше, половина підприємств галузі зупинилася. По-друге, ті що працюють, завантажені на 70%. У результаті маємо падіння в галузі будівництва в три рази. А наша “розумна влада” сподівається, що будівельники активно розвиватимуть будівництво й збільшать надходження. Це повністю алогічно і не відповідає економічним реаліям.

Є в затвердженому бюджеті така цікава стаття – гранти фізичних та юридичних осіб. Зростання, порівняно з початковим варіантом, – на 100 мільйонів гривень (спочатку було закладено 25 мільйонів, а в прийнятому бюджеті – 125). Що це з гранти? Це славнозвісні обіди з мером та його заступником – так звані платні консультації в Києві, коли можна за великі кошти отримати “консультацію” від посадових осіб. Виникає велике питання, наскільки це законно. Але навіть за умов, що такі консультації будуть, малоймовірно зібрати 125 мільйонів.

Порівняно з попереднім варіантом проекту бюджету затверджений бюджет збільшено на 2,5 мільярда – і надходжень, і видатків. Це шоста частина від первинних 15 мільярдів. Якщо міська влада знайшла на свої кожні п’ять гривень додаткову шосту – це означає, що вона або неякісно складала початковий варіант, або просто намалювала красиві цифри, які неможливо реалізувати.

Опитувала Анна Ященко

УНІАН в Google News