Тимошенко? - Ні… Янукович? - Ні… А хто?

Черга на посаду прем’єр-міністра росте щодня. Кожна серйозна політична сила сподівається бачити на цій посаді свою людину...  Майбутній прем’єр буде продуктом домовленості парламентсько-урядової коаліції, яку має освятити Президент.

Майбутній прем’єр буде продуктом домовленості парламентсько-урядової коаліції, яку має освятити Президент. Сам Віктор Ющенко неодноразово заявляв, що виключає будь-яку можливість висування кандидатури прем`єр-міністра від антипрезидентських сил у новій Верховній Раді. Чільник провладної партії «Наша Україна» Роман Безсмертний вбачає єдину альтернативу «помаранчевому» прем’єру: розпуск парламенту. Навряд чи така перспектива влаштує будь-кого з парламентаріїв, незалежно від партійних кольорів. Власне, і більшість прогнозів щодо складу майбутнього парламенту зводяться до того, що коаліцію новообрані депутати таки формуватимуть на базі пропрезидентської «Нашої України».

Віктор Янукович

Розуміє це і лідер Партії регіонів Віктор Янукович, який неодноразово подавав сигнали про готовність конструктивно співпрацювати з деякими представниками помаранчевих. Утім, навіть цей реверанс, як і численна фракція за спиною, навряд чи дадуть Вікторові Федоровичу змогу ще раз очолити уряд. Важко уявити, щоб Віктор Ющенко погодився, аби його «Десять кроків назустріч людям» здійснював найзапекліший опонент на минулих президентських виборах. Для Ющенка це був би величезний крок назад, який він точно не зробить.

Окрім цього, сама фігура Януковича за час двох кампаній – президентської і парламентської – зусиллями як самого Віктора Федоровича, так і його численних  опонентів, набула чітких ознак одіозності. З таким баластом залишається лише мріяти про прем’єрське крісло. Та й на підтримку некоронованого короля Донбасу, раціонального і тверезомислячого Рината Ахметова розраховувати, судячи з усього, вже не доводиться.

Юлія Тимошенко

Першим номером у прем’єрському лоті, безумовно, бачить себе Юлія Тимошенко. Невипадково лідерка БЮТ навіть парламентські вибори всю кампанію виставляла як „вибори народного прем’єр-міністра”. Звісно, що ним у тяжкій борні з Віктором Януковичем мала стати сама Юлія Володимирівна. Попри таку самовпевненість, мусимо визнати, що в неї практично немає шансів очолити уряд. 

По-перше, сподівання лідерки БЮТ набрати найбільше голосів у парламенті сьогодні виглядають, м’яко кажучи, нереальними.

По-друге,  «донецька» бізнес-еліта, яка густо представлена в депутатському корпусі Партії регіонів, давно вже не приховує своїх «особливих» почуттів до екс-прем’єрки і  нізащо не захоче разом з нею вдруге ввійти в ту ж саму річку. Попередня річка після скасування вільних економічних зон і так вимила з авуарів експортнооорієнтованих „донів” сотні мільйонів, якщо не мільярди, доларів.

По-третє, колишні союзники Тимошенко по Майдану досі не можуть вибачити їй розвалу помаранчевої команди, який був замішаний на прем’єрських амбіціях Юлії Володимирівни.

По-четверте, Юлія Володимирівна мала необережність чітко заявити, що новим прем’єром стане представник тієї сили, яка здобуде найвищий результат з-поміж помаранчевих сил. Заяву було зроблено в ті золоті для БЮТ часи, коли тимошенківці йшли на рівні з НУ. Але після того, як західноукраїнський народ пожалів відставленого спільними зусиллям блоку ТЛЯ  (Тимошенко – Литвин – Янукович) Єханурова, „Наша Україна” впевнено випередила колишніх соратників.

Гайдук, Азаров

На думку аналітиків, у разі можливого компромісу між "Нашою Україною" і Партією регіонів кандидатом у прем`єри може стати людина, яка наближена до чинної влади й водночас має нормальні робочі відносини з теперішньою опозицією в особі Партії регіонів. Такою фігурою називають колишнього віце-прем’єра з питань ПЕК Віталія Гайдука. Високу місію «прем’єрського» містка між НУ і “Регіонами” дехто пророкує і Миколі Азарову, який був єдиним з високопосадовців старої влади, хто зважився з’явитися на Майдані.  Обидва могли б бути цілком прохідними кандидатурами, але тільки за формальними ознаками. При кадрових призначеннях багато значить „бізнес-історія”. Навряд чи чиновницьке коріння кучмівської команди дасть змогу і Гайдуку, і Азарову злетіти в прем’єрське крісло.

Луценко, Яценюк, Кінах, Порошенко

Деякі надії на отримання посади прем’єра плекають і чинні посадовці. Наприклад, Юрій Луценко. Соціалісти і раніше анонсували його як імовірного кандидата в прем’єр-міністри. Однак Луценку, як і ще одному гіпотетичному пошукачеві портфеля прем’єра Арсенію Яценюку, може завадити брак не тільки досвіду, а й політичної підтримки найвпливовіших політсил. Особливо це стосується нинішнього міністра внутрішніх справ, якому “Регіони” досі «шиють» справу Колесникова і яким дуже незадоволена Юлія Тимошенко.

За прем’єрське крісло могли б поборотися такі «зубри» вітчизняного політикуму, як Анатолій Кінах і Петро Порошенко (колишній посадовець). У Кінаха є багатий досвід «технічного» прем’єрства за часів Леоніда Кучми. Але навряд чи він буде корисним у нинішній ситуації, коли від уряду чекають рішучих кроків. Порошенко, який уже був кандидатом №1 на посаду прем’єра, усі сили й реноме віддав боротьбі з Тимошенко за повернення цього статусу, але свій шанс втратив.  

Сергій Тигіпко

Існує версія, що на посаду прем`єра буде запропоновано фігуру, яка не має чіткого політичного кольору. У цьому зв’язку називають прізвище Сергія Тигіпка, колишнього віце-прем’єра, екс-керівника виборчого штабу Віктора Януковича, який зі скандалом полишив свого патрона після першого туру президентських виборів. В Інтернеті з’явилася інформація, що вже відбулися конфіденційні переговори на тему прем’єрства між Тигіпком і Ринатом Ахметовим. Але перш ніж покликати на прем’єрство таку суперечливу фігуру, парламентській більшості доведеться продемонструвати буквально чудеса політичного компромісу. У що дуже мало віриться.

Юрій Єхануров

Припускаємо, що в пошуках кандидатури, яка б влаштувала політичні сили, Президент і парламентська більшість зупинять вибір на особі, яка вже сьогодні успішно справляється з цими  функціями. В.о. прем’єр-міністра Юрій Єхануров не втомлюється повторювати, що він є членом команди Ющенка. То кому ж, як не йому, і надалі виконувати програму реформ самого Президента?

Попри помаранчеву партійну приналежність, Єхануров залишається чистим технократом, прагматиком, який керується насамперед законами економіки. На відміну від своєї попередниці, він не грішив надмірним адмініструванням і нікому особливо не наступав на бізнесові мозолі. Зрештою, Ющенко вже неодноразово заявляв про те, що після виборів саме Юрія Івановича висуватиме на пост глави уряду.

Хоча і в кращі для президента часи підтримка гаранта нікому й нічого не гарантувала...

УНІАН в Google News