Напіввідставка Луценка – початок «коаліції чесних виборів»?

«Міліція виявила 6400 небіжчиків, які висловили бажання голосувати вдома.... На листівках написано «Стоп ЗЕК» – а хіба я винен, що ПР в кожному зекові бачить свого кандидата?»...

«Міліція виявила 6400 небіжчиків, які висловили бажання голосувати вдома. На листівках написано «Стоп ЗЕК» – а хіба я винен, що ПР в кожному зекові бачить свого кандидата?»...

Здавалося, сьогодні здійснилася давня біло-блакитна мрія щодо відставки  міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Але вранці, до того, як почалося обговорення питання, в кулуарах найпопулярнішою темою було, якою кількістю голосів знімуть міністра.

– Адаме Івановичу, фракція комуністів визначилася, як голосувати щодо відставки? – цікавилася я у Мартинюка.

– Буде видно після звіту Луценка, відповів комуніст.

Казали, що засідання фракції КПУ зранку не було, а це зазвичай означає, що питання вирішене наперед і що вони вже знають, чи підтримають вони голосування. При цьому найцитованішою фразою з цього приводу був давній вислів регіонала Бориса Колеснікова  про те, що кишені комуністів так забиті заробленим (за парламентські голосування. – Авт.), що їх вже потрібно вентилятором надувати. Другою політсилою, яку мали навернути до цього голосування, був Блок Литвина.

Напередодні будь-якого серйозного, вистражданого політиками голосування в парламенті завжди є якісь ознаки того, що рішення пройде. Ось, наприклад, порожні кулуари, повна відсутність представників окремих фракцій. Значить, їм важко пояснити журналістам, як саме вони голосують і чому саме так. Або дві перерви підряд, оголошених відразу після відкриття сесії. Зазвичай, ці перерви використовуються для мобілізації сил і можливостей, щоб гідно «організувати» рішення питання, дотиснути, допереконувати, достимулювати тих, хто сумнівається. На цей раз в кулуарах не було фракції Литвина і було оголошено дві перерви підряд. 

Ми просто підходили до всіх народних депутатів, хто з`являвся під куполом.

Ось з`явився «регіонал» Сергій Льовочкін.

Він без особливого ентузіазму розповідав про ті "неподобства", які творила міліція під керівництвом Луценка, випромінював упевненість, що голоси для його відставки знайдуться.

– Скажіть, Сергію Володимировичу а після того, як ви знімете Луценка, є гарантія, що донецька міліція не битиме грузинських спостерігачів в другому турі? Наскільки ми знаємо, у першому міліція забезпечувала їм охорону, – цікавимося ми.

– Хто вам сказав, що там були спостерігачі з Грузії? До України приїхали туристи, в картах (заповнюваних на кордоні? – Авт.) яких було написано, що вони приїхали для знайомства з українськими дівчатами. І я думаю, що Грузія зробить висновки з неприємного інциденту в першому турі.

Дивно... Виявляється, Грузія повинна зробити висновки. А не ЦВК, яка ганьбилася нереєстрацією грузинських колег. І не донецький окружком, порушенням на якому грузинські спостерігачі запобігли на виборах 2007 року.

Юрій Луценко і Анатолій Гриценко

Мені дуже хотілося почути хоч щось щире і здорове. І тут з`явився улюбленець парламентських журналістів Анатолій Гриценко. З ним завжди приємно поговорити – чи то шарм скривдженого демократа працює, чи то підкуповує його відчайдушна упевненість в своєму політичному майбутньому. 

– Що ви скажете, Анатолію Степановичу, про відставку Луценка?

– Вона відбудеться. І його є за що знімати, але я за цю відставку голосувати не буду, – сказав Гриценко. – Я б голосував «за», якби його знімали за те, що він не порушив справи за фактом зловживань при створенні Тендерної палати. Якби його звинуватили, що він не порушив справи проти чиновників НБУ за корупцію і відкати. Врешті-решт, якби його звинуватили в тому, що він не ініціював розслідувань за фактом діяльності «РосУкреЕерго». Це правильно і зрозуміло. Але зараз, перед другим туром виборів, його знімає політсила, не упевнена в своїй перемозі. І якщо вона цим просто намагається полегшити собі роботу з міліцією на місцях, то в такому я не беру участі. І очевидно, що Луценко вже не буде міністром ні при Януковичу, ні при Тимошенко.

Пролунав дзвінок, і я попрямувала в ложу преси слухати звіт Юрія Луценка.

Він виступав натхненно і відбивався від атак відчайдушно. На думку міністра, вибори пройшли згідно закону, були видані міліційні методички про те, як допомагати забезпеченню чесних і прозорих виборів. Біля всіх виборчих дільниць у момент підвезення бюлетенів чергували наряди міліції, охоронялися міжнародні спостерігачі. Органи попереджали районні виборчкоми про неприпустимість фальсифікацій, про необхідність виконання рішення судів, мітинги не розганялися, а опозиційні видання не закидалися димовими шашками.

І при цьому міністр запитував: що, міліції не звертати увагу на те, що ви хотіли схилити тисячі людей для голосування вдома тільки для того, щоб вони проголосували за одного кандидата?

Ситуацію на поліграфкомбінаті «Україна» Луценко теж змалював вичерпно.

– Ціна питання - 500 мільйонів гривень, які концерн ЄДАПС, представники якого сидять в Партії регіонів, заробляє, використовуючи своє монопольне положення. Оскільки поліграфкомбінат відмовився укладати договір безпосередньо з Міністерством внутрішніх справ, довелося змінити керівництво. А потім прийшло на комбінат двадцять чоловік, які представлялися охороною нардепів з Партії регіонів і не пускали новопризначене керівництво на комбінат. Коли міліція заарештувала їх, то група нардепів лягла перед автобусом, щоб їх не затримали.

Луценко запитав: чому сьогодні, коли почався друк бюлетенів, «регіонали» не виявили цікавості, не захотіли контролювати ситуацію на комбінаті? 

Також Луценко повідомив, що міліція виявила шість тисяч чотириста небіжчиків, які "виявили бажання" голосувати вдома. Вінцем виступу стало те, що він пригадав фільм «Холодне літо 53-го», коли банда рецидивістів зайшла в село. «Перше, що вони зробили – завалили мента. Банда в селі, подєльників прошу визначатися», – провів аналогію Луценко.

Потім настав час запитань. 

Із зручних для Луценка було тільки одне: яку агітацію у Народної самоборони вилучили в Житомирській області?

– Там було написано «Стоп ЗЕК». Хіба я винен, що «Регіони» в кожному зекові бачать свого кандидата?

Потім емоційно підключилася «регіоналка» Ганна Герман. Вона розповіла про вдову шахтаря, яку міліція нібито примушувала встати з ліжка, щоб переконатися, що вона не в змозі ходити, і та нібито померла. "Якщо вас судити за все, що ви зробили, ви б вже були двадцять разів ЗЕК", – удар у відповідь Юрієві Віталійовичу. 

– Якщо є такі випадки – пишіть заяви. А як ви організовуєте голосування шести тисяч небіжчиків? – цікавився у неї Луценко.

Потім слово узяв «регіонал» Віктор Корж, який став звинувачувати Луценка у затягуванні "справи педофілів" і фальсифікації справи адвоката.

Луценко огризнувся, що ви, мовляв, пане Корж, підіть на колишні об`єкти «Динамо», які ви розпродали, і покайтеся там.

Справа педофілів – справедливий докір Луценку. Та тільки у всій Верховній Раді майже не знайдеться людей, які могли б кинути камінь в Луценка. Тому що нічого ця сама слідча комісія з розслідування справи не зробила. Сам депутат Корж, голова слідчої комісії, з Оленою Полюхович зустрічався? Він хоч щось зробив? Окрім, зрозуміло, проведення демонстративної прес-конференції з цього приводу. 

Загалом міністр внутрішніх справ, на якому від його минулих «подвигів» клейма ставити ніде, виглядав сьогодні як абсолютно правий персонаж в цій історії.

І виступ прокурора Олександра Медведька, якого підтягли для показового прочуха, тільки відтіняв підготовленість Луценка. Ну, висловила Генпрокуратура  протест на окремі дії міліції (з приводу перевірки МВС голосувань вдома), ну, перевіряє Генпрокуратура справи на поліграфкомбінаті, ну, порушила ще п`ять кримінальних справ з приводу перевищення службових повноважень. Але ж це все лірика, епізоди в порівнянні з бравим звітом Луценка про виконану в період кампанії роботу, за яку ОБСЄ йому ще і окрему подяку прислала.

Все ж зал проголосував за відставку Луценка - на табло висвітилося "231". У числі тих, що проголосували, значилася фракція Литвина. І журналісти вийшли з ложі преси, чекаючи пояснень і коментарів. 

Фракція Блоку Литвина віддала голоси за відставку міністра від коаліції, від якої і був обраний спікер. Сам Володимир Литвин особисто утримався від голосування – соромився. Він утримався і від коментарів: напевно, формує позицію.

Втім, соратники по коаліції вважають, що Литвин віддав «регіоналам» голос своєї фракції не за гроші, а за збереження себе на посту у разі переформатування коаліції після вірогідної перемоги Януковича. Хтось почав робити ставки, чи пройде блок Литвина у разі дострокових виборів або закінчить як Олександр Мороз, що переметнувся у 2006 році до «регіоналів». Які дострокові вибори? – сперечалися інші. Та хіба хлопці з крупного капіталу захочуть дострокових виборів? Вони бояться Яценюка, Тігіпка, Гриценка, Тягнибока – адже це не перевірені і надійні комуністи і литвинівці. 

«Регіонали» в кулуарах не приховували радості. Вони перераховували «послужний» список Луценка, розказуючи про те, наскільки перезріла його відставка.

Нестор Шуфрич після голосування за відставку Юрія Луценка у ВР. Київ, 28 січня

Я підійшла до «регіонала»-забіяки Нестора Шуфрича і запитала:

– А що тепер, після відставки Луценка всі шість тисяч небіжчиків проголосують за вашого кандидата?

Він сказав щось незрозуміле. Але мені відповів на це запитання його колега Ярослав Сухий:

– У країні щомісячно вмирає до п`яти тисяч людей. Хіба не зрозуміло, що іноді просто не встигають внести зміни до списків для голосування?! Навіщо на цьому спекулювати? У мене є списки людей, які вмирали по дорозі на дільницю, тому що їм ніде було за ніч узяти довідку.

Василь Грицак, нардеп, який так бойовито поводився на поліграфкомбінаті «Україна» і з яким пов`язують концерн ЄДАПС, розповідав, як йому соромно за міністра Луценка.

– А 500 мільйонів гривень за закордонні паспорти кишеню не тиснуть? – поцікавилася я.

– Він – брехун. Розумієте, брехун, – вибухнув генерал-лейтенант міліції Грицак. – Немає там п`ятсот мільйонів. Якщо ви серйозна людина, приходьте - подивимося бюджет разом. 

Головний в Партії регіонів після Януковича і Ахметова Борис Колесников розповідав справедливі речі про те, скільки разів і як ганьбився Юрій Віталійович, також він сказав, що в парламенті склалася коаліція «за чесні вибори, за спокій».

– Скажіть, а ви пробачили Луценку за те, що він тоді порушив проти вас справу і ви опинилися в СІЗО, чи спробуєте помститися йому тим же?

– Я не слідчий, щоб порушувати справи, визначати провину чи садити.

– Але особисто ви йому пробачили ?

– Я не Бог, щоб йому прощати.

...Сьогодні ж стало відомо, що Кабінет міністрів призначив Юрія Луценка першим заступником  – в.о. міністра внутрішніх справ.

Довідково. За  відставку Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ України проголосував 231 з 398 народних депутатів, зареєстрованих в сесійному залі.

Фракція ПР –171

Фракція БЮТ – 1

Фракція НУ–НС – 11

Фракція КПУ – 27

Фракція блоку Литвина – 19

Позафракційні – 2

Маша Міщенко

Фото Сергія Светлицького / УНІАН