Віхи тижня: Луценко завис, Чехов став поетом, Литвин переметнувся

Литвин вважає себе гарантом недопущення дострокових парламентських виборів. Литвинівці і комуністи не горять бажанням перевіряти рівень симпатій виборців...

Луценко з легкої руки ситуативної парламентської більшості остаточно потрапив у залежність від Тимошенко. Литвин вважає себе ключем до переобрання Верховної Ради. Ющенко вирішив розрахуватися за націонал-демократичними векселями. Янукович «відібрав» у Росії і «перелицював» Антона Чехова.

Карикатура Йолкіна. Полит. Ру

Невблаганна логіка президентської кампанії примушує її фіналістів працювати як проклятим і припускатися помилок. Віктор Янукович показав себе справжнім джентльменом, подарувавши штабу Юлії Тимошенко характеристику Антона Чехова як «великого українського поета». Схоже, радники Віктора Федоровича у вітчизняних школах не вчилися і підвели свого патрона під монастир. Порівняння з Джорджем Бушем молодшим, який також перекручував слова і поняття, навряд чи стануть у пригоді – дуже велика різниця політичних потенціалів 43-го президента США і потенційного лідера України.

Юлія Тимошенко відзначилася трохи менше, зопалу запропонувавши президентське крісло Сергію Тігіпку. Втім, лідер БЮТ настільки енергійно обходить учорашніх конкурентів Тігіпка і Яценюка, що напередодні дня голосування вона їм і зірку з неба пообіцяє в обмін на підтримку їх електорату.

Ще одна мета Тимошенко – заманити Януковича на телевізійні дебати. Юлія Володимирівна не без підстав вважає, що публічна телевізійна дискусія з головним «регіоналом» додасть їй очків, а популярність Віктора Федоровича, навпаки, зменшиться. Але Януковича на полові не проведеш: він стоїчно зносить звинувачення в боязтві, відмовляючись грати на полі лідера БЮТ. Навіть під час телемоста під час Українського ланча в рамках Світового економічного форуму в Давосі фіналісти президентських перегонів переважно не відповідали на запитання присутніх, а відпрацьовували власні домашні заготовки, що активно транслюються на українських телеканалах. Юлія Тимошенко обіцяє мало не першим президентським указом відмінити вето на Бюджетний кодекс і прийняти бюджет-2010, а Віктор Янукович обіцяє реанімацію ідеї газотранспортного консорціуму за участю ЄС і Росії.

Для «внутрішнього використання» штаби Януковича і Тимошенко запропонували менш цивілізовані технології. Чого варте хоч би протистояння навколо поліграфкомбінату з показовою назвою «Україна». Прагнення Міністерства фінансів змінити директора режимного підприємства, яке друкує виборчі бюлетені, за два тижні до другого туру виборів і завести його на робоче місце до світанку у понеділок логічному поясненню не піддається. На місці виконавців волі Мінфіну зустріли з десяток депутатов-«регионалов» у супроводі охоронців. Запеклий штурм зустрів не менш наполегливий опір, і «Україна» встояла. Події навколо неї спровокували позачергове засідання РНБО, обіцянку Віктора Ющенка не допустити силового протистояння і друк бюлетенів під перехресним контролем.

Юрій Луценко

Події на «Україні» прямим наведенням вдарили по Юрієві Луценку. Представники Партії регіонів вирішили провести показову екзекуцію міністра, який втратив відчуття політичної міри. Установку соратникам давав особисто Віктор Янукович, який безпосередньо в екзекуції участі не приймав (та певно, його картка проголосувала як треба). Юрій Віталійович, очевидно, вирішив керуватися правилом «у гурті й смерть не страшна» і вів дискусію з депутатським корпусом у форматі взаємних звинувачень. Чим, на думку спікера Литвина, і спровокував результативне голосування за свою відставку. 231 депутат (включаючи комуністів, представників «Єдиного центру» і Блоку Литвина за винятком спікера) проголосував за звільнення Юрія Віталійовича, який оперативно був призначений в.о. міністра внутрішніх справ. Втім, це слабка втіха для лідера «самбістів»: «регіонали» в судах зацькують свого супротивника, якому вже не залишається інших варіантів, окрім кар`єри ад`ютанта її превосходительства лідера БЮТ.

Антилуценківська більшість потішила «регіоналів» і примусила соратників Володимира Литвина бігати від журналістів, які жваво цікавилися причинами політичного кульбіту. Втім, сам Володимир Михайлович нагадав про давнє прагнення добитися деполітизування силових структур. Себе Литвин вважає гарантом недопущення дострокових парламентських виборів. Зрозуміло, що литвинівці і комуністи зовсім не горять бажанням перевіряти рівень симпатій виборців. Цікаво, що й Тимошенко, і Янукович називають 9 лютого як вирішальну дату для проведення переговорів про переформатування або зміцнення парламентської коаліції.

Сергій Тігіпко

Сергію Тігіпку, який опинився в центрі прем`єрської уваги саме час брати обітницю мовчання. Все одно Юлія Тимошенко озвучує пропозиції лідерові «Сильної України» і сама коментує його відповіді, які не на жарт вражають Сергія Леонідовича. Тігіпко куди більше зацікавлений не в обіцянках своєї землячки, а в достроковому переформатуванні парламенту, або в отриманні на додаток до прем`єрської посади портфелів економічного блоку уряду. Інакше йому вигідніше залишатися в опозиції і будувати «Сильну Україну». До речі, конкуруючи в ніші «третьої сили» з Арсенієм Яценюком, якому, судячи з фінансового стану «Фронту змін», скоро доведеться змінити цивільний костюм на ватник і вушанку.

Залишається вірним собі Віктор Ющенко. Президент, який залишає свій пост, втратив інтерес до політичної боротьби в сьогоденні, але присоїв лідерові ОУН Степану Бандері звання Героя України. Вкупі з президентським визнанням воїнів ОУН–УПА «борцями за незалежність України» цей крок дає підставу припустити, що Віктор Андрійович планує почати боротьбу за свій ядерний електорат на заході країни. Ющенко так само зацікавлений у дострокових парламентських виборах.

Михайло Зурабов

Україна нарешті дочекалася російського посла – Михайло Зурабов не лише прибув до Києва, але й вручив шефові вітчизняного МЩС Петрові Порошенку копії вірчих грамот, адресованих Вікторові Ющенку. Практично паралельно із Зурабовим до Києва прибув Віктор Черномирдін: політичному важковаговику належить «хазяйським оком» проаналізувати ситуацію і доповісти в Кремлі про перспективи відновлення співпраці. Завдання Віктора Степанович полегшується тим, що і Тимошенко, і Янукович для Москви цілком прийнятні, і російському керівництву залишається тільки не поспішати з привітаннями новообраному Президентові України. Щоб не наврочити.

 

Євген Магда