Віхи тижня. Парадоксальний Азаров, срібний Тігіпко і безцінний Цушко

Перебування глави РПЦ в Україні УТ-1 висвітлює настільки детально і улесливо, що мимоволі задумаєшся, чи не відмінили ще  норму про відділення церкви від держави...

Українські політики зменшили активність на період відпусток, залишивши «чергових по країні». До них приєднався і Патріарх Московський і Всієї Русі Кирил, який вже другий рік поспіль у липневу спеку здійснює пастирський візит до України.

Патріарх Кирил, Віктор Янукович

Перебування глави РПЦ в Україні державне телебачення освітлює настільки детально й улесливо, що мимоволі задумаєшся, чи не відмінили ще конституційну норму про відділення церкви від держави. Але потім згадуєш, що влада реагує мовчанням на прохання предстоятеля УПЦ Філарета відпустити до суду Анатолія Макаренка й Ігоря Діденка (число затриманих у справі про розмитнення газу, що належав RosUkrEnergo, тільки збільшується), і розумієш – усе гаразд. Просто всього за рік Україна відкрилася концепції «русского міра», яку активно пропагує серед пастви патріарх Кирил.

Тим часом на підвідомчих Головному управлінню справами (у просторіччі – ДУСі) пляжах ніжаться  представники влади й опозиційні депутати – відпочинок і тих, і інших щедро оплачують українські платники податків. Прем`єр-міністр Микола Азаров пообіцяв, що масового виходу чиновників у відпустку не буде, і уряд продовжить контролювати ситуацію в країні з невсипущою пильністю. Микола Янович продовжує нарікати на важкий спадок, залишений попередниками, і обіцяє, що підвищення цін на газ більшість українців не помітять завдяки субсидіям від держави. Важко не погодитися зі словами прем`єра «Країна знекровлена популізмом», але й нова владна команда ніяк не може «показати клас» у справі підвищення добробуту українців.

Микола Азаров

Зате політичні заяви лідера Партії регіонів дають необхідний резонанс: Азаров однозначно дав зрозуміти, що є прихильником президентської республіки. Навряд чи Микола Янович переконаний у непохитності своїх позицій біля урядового штурвалу, скоріше, гору взяла партійна дисципліна. Плюс технологічна реакція на чутки, які продовжують поширюватися, про осіннє звільнення Азарова або його переведення на роботу в Національний банк. Прем`єр, ясна річ, у відставку не збирається, але після низки показово-раптових голосувань коаліції з кадрових питань зарікатися не варто. До того ж програму дій уряду, що гарантує йому імунітет від відставки, Верховна Рада досі не прийняла.

Підливає олії у вогонь віце-спікер Микола Томенко, який пригадав ремесло політолога. Микола Володимирович стверджує, що Кабмін роздирають суперечки, а тому восени в ньому варто чекати масштабних ротацій. Що стосується ситуації в парламенті, то Томенко побоюється, що комуністам і литвинівцям запропонують хабар за відміну політичної реформи у вигляді пролонгації повноважень парламенту шостого скликання до 2015 року. Пропозиція принадна на перший погляд, але малоймовірна унаслідок значної дискредитації депутатського корпусу і негативної реакції Європи на подібний варіант конституційної контрреформи.  Своїм однопартійцям найбільш високопоставлений представник «Батьківщини» у владі обіцяє проведення чисток партійних лав після місцевих виборів, коли слабкі місця стануть очевидними.

Сергій Тігіпко

Готуються до запланованих на 31 жовтня виборів у місцеві ради і представники інших політичних сил. Сергій Тігіпко, наприклад, переконаний, що «Сильна Україна» зможе зайняти друге місце по країні, і без її представників складно буде сформувати більшість у місцевих радах. Партію Сергій Леонідович будує з комсомольським завзяттям, прагнучи не озиратися на ситуативних партнерів з «регіонального» середовища. Через те з вуст віце-прем`єра і вириваються сентенції про брак політичної волі для ефективного реформування, що нагадують важкий камінь у президентський город. З боку здається, що Тігіпко грамотно підставляється під звільнення, щоб стати вождем третьої сили без віце-прем`єрського портфеля. Але Віктор Янукович поки утримується від спокуси продемонструвати країні, хто тут більший реформатор.

Мороз, Цушко

Змінили свого багаторічного вождя і соціалісти, причому Олександр Мороз, який став почесним головою СПУ, охоче анонсував обрання свого наступника. У лоно соціалізму повернувся працювати вождем Василь Цушко, історія стосунків якого з Віктором Януковичем дозволяє соціалістам сподіватися на успішний виступ на місцевих виборах. Валентина Семенюк-Самсоненко, яка стала жертвою чоловічого політичного шовінізму, була засмучена, але протистояти поверненню Цушка не змогла – не та сьогодні в СПУ ситуація, щоб керівними кадрами розкидатися.

Євген Магда