Комітет національного порятунку позбавив Параску слова і порадив кінахівцю застрелитися...

Юлія Тимошенко цього разу не звинувачувала помаранчевих союзників, мотивуючи тим, що "не час з`ясовувати, хто вийняв м`ясо з борщу"...

Бабі Парасці на Комітеті національного порятунку слова не дали. Слушно, до речі, зробили. Це б остаточно додало першим зборам Комітету вид націонал-демократичного шапіто. А так це виглядало принаймні, як слабка еманація зборів Комітету національного порятунку, створеного два роки тому. Я не знаю відповіді на запитання: чи варто було проводити цей захід, де спочатку разом з журналістами присутні людей пятьсот-шістсот, а під кінець – удвічі менше. Напевно, не встигли зібрати людей, напевно, організатори поспішали створити такий формальний осередок національно-визвольного руху, для якого масовість не була потрібна. Але солідності заходові додали хіба що лідери політичних сил Юлія Тимошенко, Вячеслав Кириленко, Юрій Луценко і ведучий зборів, координатор зібрання комітету, у минулому польовий командир Володимир Філенко.

Чим справді потішили лідери політсил і координатор комітету, то це образними (і доволі точними) порівняннями. Ну, наприклад, мені не спадало порівняти кінахівців «із стерв`ятниками, які пройшли до парламенту за списками однієї сили, а потім стали бігати по коритах». Автор цій політметафори Володимир Філенко, аналізуючи слова ще одного перебіжчика від УСПП в коаліцію, народного депутата, генерала Льва Гнатенка, взагалі сказав, що той козиряє своїм офіцерським званням, в той час, як справжні офіцери, потрапивши в полон, чинили зовсім по-іншому (вважаймо, він агітував не стільки пустити собі кулю в лоб, скільки здати мандат або залишитися в блоці). Кажучи про перебіжчика нардепа Ковтуненка, Філенко сказав, що його піддали найжорстокішим з тортурів: проводили шелестінням доларових купюр по нігтях. Дісталося і комуністам, які за словами Володимира Філенка, мов мальчиш-плохіш здали батьківщину клятим буржуїнам за банку варення. Загалом, після цього пан Філенко відкрив збори, оголосивши, що на них присутні представники 19 партій і 52 громадських організації.

Наступною на сцену вийшла Юлія Володимирівна. Вона спробувала воскресити події дворічної давності, мовляв, тут в Українському домі два роки тому була кухня Майдану, медпункт Майдану. І ось чудовисько, за словами лідера БЮТ, встає знову, і знову ми повинні дати йому останній бій. Юлія Тимошенко цього разу не звинувачувала помаранчевих союзників, мотивуючи тим, що «не час з`ясовувати, хто вийняв м`ясо з борщу». Взялася перерахувати погрози, які чаїть у собі злочинна влада. До списку потрапили активізація переговорів щодо ЄЕП («одного разу, друзі, ми встанемо, а всі протоколи по ЄЕП будуть підписані»), епідемія корупції, передача останніх енергетичних активів, переуступка російському бізнесові всього кримського узбережжя. Юлія Володимирівна розповіла залові, що за час злочинної влади величезна кількість бізнесменів «підірвана, відстріляна й полита кислотою. А тим часом наш Конституційний суд - слабкий залежний і недієвий - забився під камінь і не ухвалив жодного рішення». Далі Юлія Володимирівна пройшлася по пунктах, намагаючись переконати, що є всі підстави для розпуску парламентв і що в разі повторних виборів ми одержимо абсолютно новий парламент, тому що зрадники залишаться поза його стінами.

Юрій Луценко, лідер Народної Самоборони був короткий. Побіжно пригадав про обшук, і лише у зв`язку з тим, що колишній губернатор Сумщини Щербань повернувся до своїх мільйонів, а в нього удома шукали службовий комп`ютер. Сказав, що влада боїться ту Україну, яка два роки тому стояла на Майдані. Він теж закликав громадян самоорганізовуватися в рухи, але зробив це в стриманішій формі.  

Віктор Пінзеник, на жаль, зараз словом користується тільки для того, щоб пригадати про ті блага, якими Юлія Тимошенко нагородила народ за свого перебування прем`єром і його перебування міністром фінансів.

Натомість народний депутат Микола Катеринчук (ой не дарма підозрювали, що він приведе залишки «Нашої України» в БЮТ, ой не дарма), як юрист, який за його словами спеціалізується на конституційному праві, заявив, що є всі законні підстави для розпуску парламенту.

Лідер «Пори» Владислав Каськів взагалі сказав, що його політсила приєднується до Комітету Нацпорятунку і вірить, що за чотири місяці Юлія Тимошенко стане прем`єром.

Наступні промовці висловлювали свої думки в ключі, вже озвученому лідерами. Порівнювали політику з Окружною дорогою, говорили, що для нової влади існують тільки такі методи, як підкуп, підступність, зрада і шантаж.

Цікаво, що, відмовляючись аналізувати помилки і звинувачувати своїх нинішніх союзників за минулі помаранчеві розчарування, цього раз промовці заявляли, що якщо Президент – сильний політик, то він скористається останнім шансом. Хоч і в одиничних випадках, але лунали заклики вийти на вулицю, навіть якщо Віктор Ющенко відмовиться підписати указ про розпуск Верховної Ради.

За дві години Володимир Філенко заявив, що час вичерпаний, і, незважаючи на те, що баба Параска активно тягнула руку, посміхнувшись, лагідно сказав, що ні, мовляв, сьогодні слова вам не дадуть. Координатор комітету зачитав звернення політпартій і громадських організацій, які ввійшли до Комітету національного порятунку, до Президента України. Окрім заклику розпустити парламент і аналізу ситуації, там містився заклик почати роботу над новою редакцією Конституції. Напевно, учасники вважали, що нова Конституція також важлива для нацпорятунку України, як і дострокові вибори. Звернення було ухвалене.

Учасники зборів розходилися. На вулиці біля Українського дому проходив мітинг прихильників уряду. Великий мітинг зі сценою, з прапорами і біло-блакитною символікою.

Баба Параска, вийшовши з Українського дому, зупинилася послухати свого ідеологічного супротивника Нестора Шуфріча. Наступною мала виступати Лілія Підкопаєва.

Маша Міщенко

УНІАН в Google News