Віхи тижня. Янукович промовчав на хамство росіян, парламент схвалив Пшонку, вибори майже прояснилися

Російське керівництво за допомогою телебачення продемонструвало всю глибину братської любові до Януковича. Новим генеральним прокурором став кум і тезко Януковича Віктор Пшонка.

Російське керівництво за допомогою телебачення продемонструвало всю глибину братської любові до Віктора Януковича. Новим генеральним прокурором став кум і тезко Януковича Віктор Пшонка. На місцях продовжується підбиття підсумків виборів.

З братським привітом

Російське телебачення давно нічого не показує випадково. Ось і сюжет в гумористичній програмі «Большая разница», де Віктор Янукович з`явився перед глядачами як Віктор Всемогутній, може бути тільки прелюдією масштабної інформаційної війни. У Москві звикли не церемонитися навіть зі своїми колись вірними союзниками. Хто не вірить – хай запитає у Олександра Лукашенка. Українська влада вважала за краще зробити вигляд, ніби нічого екстраординарного не трапилося, благо канал ICTV вирізав сюжет з Януковичем з трансляції на Україну.

Мабуть, варто нагадати тим, хто сидить на Банковій і сьогодні нагадує трьох мавп – нічого не бачу, нічого не чую, нікому нічого не скажу, – що Лукашенко використовував інформаційну атаку з боку Москви для зміцнення власної влади. Якщо офіційний Київ здатний тільки втиратися, то навздогін він одержить ще витонченіше «розважальне відео». «Віктор Всемогутній», судячи з усього, став реакцією на угоду про транспортування венесуельської нафти по українській території. Цікаво, що нам покажуть, якщо Янукович і Азаров навідріз відмовляться передавати ГТС під контроль Росії?

Парламент нагодували Пшонкою

Давно вже в Україні так швидко не міняли генерального прокурора. З одного боку, в Олександра Медведька закінчився рекордно-конституційний термін повноважень – він пробув біля штурвала ГПУ довгих 5 років, лавіруючи між Ющенком і Тимошенко. Але Олександр Іванович до останнього часу був зовсім не проти продовжити служіння Феміді. Мабуть, знайшлися ті, хто шепнув йому «заповітне слово». Тому Медведько попросився у відставку, а Віктор Янукович вніс на затвердження парламентом кандидатуру Віктора Пшонки.

Фактично це була перша реальна проба розширених після відміни політичної реформи президентських повноважень, і пройшла вона як по маслу. Річ навіть не в тому, що за Пшонку проголосували 292 парламентарії, а в тому, наскільки єлейно-пафосними були виступи деяких опозиційних депутатів, які з парламентської трибуни висловлювали упевненість, що Віктор Павлович – це і є втілення законності і порядку на українській землі. Пшонка невдовзі не забув відзначити, що є членом президентської команди. Не виключено, що в цьому належить переконатися багатьом опозиціонерам.

Литвин проти виборів

Цікаво, що спікер парламенту в загальний хор голосів вписався без звичного вже ентузіазму. У Володимира Литвина сьогодні інша турбота – не допустити проведення парламентських виборів в березні 2011 року. Цього кроку Володимир Михайлович боїться, схоже, більше, ніж оприлюднення повного архіву записів з кабінету Леоніда Кучми. Після місцевих виборів стало зрозуміло, що Литвину особливо ловити нічого – його народники опинилися настільки далекі від виборців, що впору їх називати декабристами. Або октябристами – за термінами проведення місцевої кампанії. Спікер, звичайно, бадьориться і не подає вигляду, навіть виступає за мажоритарну систему голосування, але за цими заявами ховається страх втратити крісло – реальний вплив на події в країні втрачений і без того.

Драми на місцях

Партія регіонів помітно підбадьорена результатом, показаним на місцевих виборах. У міру підрахунку голосів стає зрозумілим, що соратники Азарова – Януковича зможуть сформувати більшість в багатьох обласних радах за допомогою своїх мажоритарників, не звертаючи уваги на потенційних союзників. Крим, Луганська і Донецька області стали прикладами практично 100-процентної монополізації влади однією політичною силою, що обіцяла поліпшення життя вже сьогодні. Втім, саме в електоральному заповіднику «регіоналів» багато виборців проголосували «проти всіх».

Часто члени Партії регіонів діють з поспішністю, несолідною для влади. Наприклад, Олексій Костусєв поспішив прийняти присягу одеського градоначальника, не дозволивши Едуардові Гурвіцу оскаржити підсумки виборів. Упевнений у своїй перемозі і Геннадій Кернес, який зумів, за даними ТВК, обійти свого конкурента Арсена Авакова на виборах харківського мера всього на 0,63% голосів виборців. Своєрідний рекорд поставив Сергій Кравченко: його перевага на виборах луганського мера над головним конкурентом – комуністом Спиридоном Кілінкаровим – становила всього 21 голос. У комуністів росте невдоволення, а риторика все частіше віддає опозиційністю. Але «регіонали» відступати не збираються – вони налаштовані дістати більшість в максимальній кількості обласних і міських рад, підгрібаючи тих, що сумніваються, переманюючи опонентів і вербуючи мажоритарників. Напевно, їм незнайомі закони фізики про те, що кожна дія народжує протидію, а тому клапан суспільного розчарування і незадоволеності не можна тримати наглухо задраєним.

Втім, Партію регіонів порадували не тільки результати «Свободи», яка потіснила «Батьківщину» в західних областях, але і заочна сварка між Юлією Тимошенко і Арсенієм Яценюком. Екс-прем`єр, яка не з`являлася на публіці через хворобу, але тим не менше відправилася на ділову вечерю з делегацією Європарламенту, розгледіла серед відвідувачів ресторану Арсенія Яценюка, котрий задушевно розмовляє з Януковичем-молодшим. Головний «фронтовик» країни запевняє, що в цей час тягав залізо у спортзалі, але осад, як мовиться, залишився. Тому «Фронту змін» і «Батьківщині» буде непросто домовлятися про співпрацю на місцях.

Євген Магда