Олександр Попов: Янукович постійно цікавиться проблемами Києва

З бюджету ми не будемо робити секрет... Поетапна здача об’єктів є правильною і жодною мірою не свідчить про популізм з боку влади... Інтерв`ю

У середині листопада Віктор Янукович таки звільнив Леоніда Черновецького з посади голови КМДА, призначивши на це місце екс-міністра ЖКГ Олександра Попова, який з червня де-юре значився першим заступником голови Київської міськдержадміністрації, але де-факто вже став керманичем Києва.  Він не просто відсунув на другий план все ще мера Черновецького. З приходом Попова Черновецький просто щез,  а Попов натомість - скрізь. Він підписує накази, видає розпорядження, проводить наради, разом з Януковичем чи Азаровим відкриває станції метро, естакади, мости  (часом не повністю добудовані), запалює ялинку  і зустрічає московських гостей. У своєму насиченому графіку Олександр Попов знайшов час для інтерв’ю УНІАН.

Діяльність КМДА у період 2008-2010 років призвела до втрат матеріальних і фінансових ресурсів міста на суму в 392 млн. грн. Це офіційна інформація ГоловКРУ. З перших днів на посаді ви говорили про кадрові “чистки” і боротьбу з корупцією. Чи ви можете сьогодні сказати, що столична влада очистилася від корупції і вже не становить небезпеки для громади?

Я дуже розраховую, що так сталося.  Я ставлю завдання перед правоохоронним органами – попереджати мене про будь-які, навіть, натяки на корупційні порушення в КМДА. Я готовий негайно реагувати. Останнім часом таких сигналів не надходить.

У цивілізованих країнах прийнято, що інформація про всі витрати містом бюджетних коштів доступна для всіх громадян. Вони можуть дізнатися про всі тендери, конкурси, ціни, пропозиції.. Те саме стосується обігу документів. У нас дуже часто ці питання - за сімома печатками. Коли столична влада звітуватиме перед киянами за кожну витрачену копійку з бюджету?

Я мрію, щоб у наступному році ми реалізували проект, який дозволив би нам в електронному вигляді вести документообіг. І, безумовно, щоб всі кияни могли ознайомитись із документами. В Європі на сьогодні це поширена практика.

Що стосується бюджетних витрат. Реформа бюджетної політики пов’язана з впровадженням програми цільової моделі використання коштів. Відповідно до неї кожна копійка буде розписана за програмами, які матимуть конкретні показники результативності. До цих програм кияни зможуть вносити свої пропозиції та долучитися до контролю за  використанням коштів.

З бюджету ми не будемо робити секрет.

Олександре Павловичу, останнім часом у Києві відкриваються мости, нові станції метро, лікарні. Але після урочистого відкриття і розрізання першими особами стрічок перед камерами об’єкти закриваються, щоб потім відкритися ще раз. Спочатку три нові станції метро відкрив і випробував президент, згодом ви ті самі станції урочисто відкривали з прем’єром. Швидкісний трамвай був відкритий у жовтні, зупинки будують досі... Ви можете прокоментувати цю "моду"?

5 листопада у напрямку трьох нових станцій метро було здійснено технічний проїзд локомотиву, після якого відповідні служби приступають до налагоджувальних робіт. Власне це одна із вимог техніки безпеки. Хочу зазначити, що Президент постійно цікавиться проблемами міста. На цьому заході він перевірив стан робіт, дав відповідні доручення, після яких було виділене додаткове фінансування. Метрополітен – це стратегічний об’єкт, до нього була прикута увага Президента. До того ж, метрополітенівцям самим хотілося, що в день 50-річчя було запущено експериментальний технічний локомотив. Це було великою перемогою. Адже ці три станції будуються 6 років - з серпня 2004 року. Їх вартість 2 мільярди 100 мільйонів гривень. І за 8 останніх місяців профінансована і виконана третина усіх робіт. Метробудівці працювали у цілодобовому режимі.

Що стосується швидкісного трамваю. Це була моя ініціатива вводити в експлуатацію цей об’єкт. І я вважаю, що я вчинив правильно і це підтвердила практика. За один день швидкісний трамвай перевозить 120-140 тисяч людей.

Коли я приїхав на об’єкт після свого призначення, це був початок серпня цього року, і подивився на стан справ, то одразу зрозумів, що все треба буде переробляти. Ми демонтували біля 7 кілометрів колій, замінили 93 тисячі кріплень. Якби розпочали будівництво з нуля - було б простіше. У тій ситуації я прийняв рішення, виходячи, насамперед, із інтересів киян, якомога швидше завершити здачу частину об‘єкту, а вже потім добудовувати іншу.

Я переконав прем’єр-міністра, що треба вводити частину об‘єкту і продовжувати реконструкцію решти станцій. Ми зараз забезпечуємо нормальний доступ до трамваю з точки зору безпеки. Так, звісно, немає сучасного вигляду... Але все працює, люди користуються, дякують за цей об’єкт. Я вважаю, що ми зробили правильно.

Якщо будуть і на інших об’єктах такі спірні питання: чи вводити першу чергу чи чекати завершення будівництва, я за те, щоб вводити і паралельно вести роботи із добудови.

Щодо Московської площі. Президент іще у 2004 році ініціював будівництво цієї розв‘язки. У жовтні ж він відкривав її основну частину – естакаду. Ми не стали чекати завершення будівництва усього комплексу, адже було зрозуміло, що нова естакада значно розвантажить Московську площу. А в цілому відкриття розв‘язки відбулось 15 грудня.

Залізничний міст, як і метрополітен, дуже дорогий об’єкт. У цьому місяці ми запустили автомобільний рух з Лівого на Правий берег, завершили будівництво з’їзду на Дніпровську набережну. Але ми розуміємо, що це лише перша черга, треба завершити будівництво мосту у зворотному напрямі .

Я переконаний, що поетапна здача таких об’єктів є правильною і відповідає інтересам киян і жодною мірою не свідчить про популізм дій із боку влади.

Чи встановлені терміни, коли об’єкти будуть готові повністю? Той самий швидкісний трамвай...

На даний час ми профінансували всі борги, які були у нас перед будівельниками. З’явилась можливість більш активно будувати наступні зупинки. Зараз київська влада залучає частково і бізнес, той, який готовий бути нашим партнером. Я переконаний, що у березні ми здамо в експлуатацію увесь комплекс.              

А як Ви співпрацюєте з Леонідом Черновецьким, які у вас відносини? Його сьогодні не видно і не чутно, перед пресою і на публічних заходах у столиці з’являєтеся тільки ви...

Ми спілкуємося і вирішуємо робочі питання переважно у телефонному режимі. Можу сказати, що сьогодні я не відчуваю якихось протиріч, які заважають нам працювати. 

А яку саме роботу він виконує?

Гадаю, з цим питанням краще звернутись до нього особисто.

Патріарх Філарет направив Вам листа з проханням розібратися у ситуації з відстороненням священиків УПЦ КП від проведення поховань. А нещодавно Київрада виділила 11 мільйонів на побудову храму УПЦ МП на Московській площі. Чому міська влада надає преференція тільки одній конфесії, коли Україна є багатоконфесійною країною?

Київська влада не бере участі в будівництві релігійних споруд. Ми дотримуємось паритету і жодна з конфесій немає ніяких привілей. Моя позиція така: культові об’єкти в будь-якій країні є окрасою міста. Якщо вони виконані у відповідному архітектурному стилі і не порушують архітектуру міста, то місцева влада має сприяти конфесіям, які їх будують.

Що стосується 11 мільйонів, то вони були виділені на реконструкцію інженерних мереж у цьому районі. Їх там вже давно необхідно замінити, деякі добудувати, щоб забезпечити нормальне функціонування будинків, у тому числі і підключення кафедрального собору, який сьогодні будується у Києві.

Що стосується кладовищ. Люди дійсно повинні мати право на вибір. Католики – католицького священика, прихожани Київського патріархату – священика цього патріархату. Тут не може бути силових рішень.

Колишній мер Нью-Йорка, приїхавши до Києва, був здивований, що в центрі міста на Хрещатику тротуари вщент забиті машинами. Влада ще намагається підзаробити на цьому: тротуари розфарбовують “під парковки” і беруть з водіїв солідні гроші. Допоки пішоходи у столиці України на тротуарах мусять поступатися місцем автівкам?

Коли я почав працювати, теж був шокований масштабом цієї проблеми. Можна було б сказати: все, більше такого не буде, ми сьогодні всіх забираємо, відвозимо на штраф-майданчик...

Я сам водій, я дуже люблю їздити за кермом і мені, звісно, доводилося паркуватися, а умов міська влада для паркування не створила.

Моє рішення з цього питання таке: спочатку влада повинна збудувати у відповідних місцях підземні чи наземні паркінги або інші майданчики, а вже потім вдаватися до адміністрування та заборон, суттєво збільшувати штрафи.

І коли з’являться ці паркінги?

Питання парковок у Києві має бути вирішено у найближчі роки. Це наше стратегічне завдання. Ми вже маємо ряд підготовлених пропозицій для бізнесу і найближчим часом розпочнемо будівництво таких об’єктів.

У проекті Житлового кодексу прописана можливість за комунальні борги забирати квартири і суспільна потреба примусового виселення, що дозволить виселяти з помешкань будь-кого будь-куди. Як ви оцінюєте ці нововведення як колишній міністр ЖКГ? 

Нововведень немає. Виселення за борги – це абсолютно стара норма. І вона прописана не Житловим кодексом. Це інше законодавство, інші кодекси, які вже давно діють в Україні.

Що стосується суспільної потреби. Безумовно, таке рішення може прийматися у виключних випадках і за рішенням суду. Наприклад, є аварійний будинок, який якнайшвидше треба поставити на капітальний ремонт і готові це зробити, і кошти виділили, і знаємо, що за 3-4 місяці ми ліквідуємо аварійну ситуацію. Але людей треба переселити на цей час. 90% погоджуються і кажуть: немає проблем, ми переїжджаємо. А інші кажуть – ми цього робити не будемо. А якщо завтра виникне загроза їхньому життю? Якщо щось трапиться з їхнім здоров’ям – буде відповідати влада? Тому у влади повинен бути механізм у таких випадках, де йдеться про ліквідацію можливих надзвичайних ситуацій, вирішувати таким чином ці питання. Думаю, це абсолютно логічно. І ця норма діє практично у кожній країні світу.

Але ж через цю норму виникнуть спекуляції. Якомусь бізнесмену захочеться побудувати торговельний центр. Визначать, що він становить суспільну потребу...

Торговельний центр не може бути суспільною потребою.

Тоді державна установа. Людей просто виселять, мотивуючи суспільною потребою...

Не можна назвати все, що будується, суспільною потребою. Суспільна потреба – це будівництво, наприклад, стратегічно важливих транспортних комунікацій, а йому заважають адміністративні чи житлові будинки. Хоче одна людина чи не хоче, але не може все місто чи вся країна чекати, поки вона погодиться. Держава повинна мати такий важіль.

Мені навіть на думку не спадає, що це може бути використано бізнесом. Всі ці моменти законодавчо прописані. 

Яку б ви самі собі поставили оцінку за піврічний період фактичного керування Києвом?

Сказати, що я повністю задоволений, я не можу. Хотілося б зробити більше. Дійсно, за ці 6 місяців вдалося частково стабілізувати ситуацію. Що ж до конкретної оцінки нашої роботи, то її мають визначити кияни.

Розмовляла Анна Ященко

УНІАН в Google News