Об’єднання націонал-демократів - інстинкт самозбереження чи жертва заради захисту країни?

Яценюку це не потрібно, бо він буде лише локомотивом... Знаючи амбіції політиків, вірогідність об`єднання дуже мала... Можливо, нарешті хоч якесь об`єднання таки вдасться...

Українська народна партія розпочала переговори про об`єднання із «Нашою Україною», «За Україну!», Народним рухом України та іншими правими партіями. Про об`єднання в одну політичну силу заявили й лідери партій "Фронт змін", "Громадянська позиція", Європейська партія України й "Собор".

Що стоїть за такими деклараціями - самозбереження на великій політичній сцені чи спроби консолідуватися у протистоянні хибним крокам влади? Чи здатні лідери цих партій поступитися власними амбіціями і на яких засадах можливе реальне об`єднання націонал-демократів?

Інтернет-видання "Політична думка" опитала експертів.

Олексій Гарань, професор політології

Ідея про об`єднання в цих політичних умовах є дуже доброю. Але оскільки ми про це чуємо з часів розколу РУХу, потім з часу створення «Нашої України», але реально маємо більше розколів і сварок, ніж єдності. Тому цей невідомо який за кількістю заклик сприймається уже несерйозно і як маловірогідний. Довкола чого вони хочуть об`єднатися цього разу? Об`єднуватися треба довкола принципів, позицій. А для цього потрібно, щоб політики відкинули свої амбіції і захищали передовсім принципи. Якщо говорити про об`єднання на базі партії Яценюка, то треба пам`ятати, що цей політик під час президентської кампанії свій шанс втратив. Він повівся, м`яко кажучи, непослідовно, змінивши свою геополітичну орієнтацію. Очевидно, що Партія регіонів хоче зробити з нього зручну опозицію. Питання, як до цього поставиться сам Яценюк? Ми знаємо, що в його партії є певні люди, які специфічно можуть поставитися до питання про об`єднання.

Я особисто не дуже вірю, що об`єднання націонал-демократів відбудеться, хоча якійсь спроби об`єднання будуть. Але знаючи амбіції, скажімо, Костенка та інших політиків вірогідність реального об`єднання дуже мала. Потрібна чистка команд, потрібні принципи, чітка позиція. А то всі говорять про корупцію, зловживання владою, але водночас деякі політики заграють з режимом і самі мають у своїх лавах корупціонерів. Від цього втрачається довіра і віра в політиків. Кожен з низ думає про те, що він особисто виграє. Одні собі думають, що завдяки формальному об`єднанню їм вдасться відкусити частину електорату в Тимошенко і пройти знову до парламенту. Дехто не хоче ходити на мітинги,коли там бере участь інша політична сила. Ми все це бачили і чули заяви ображених опозиціонерів, які воюють між собою. Якщо взяти, наприклад, Ющенка, який періодично робить якісь заяви, однак абсолютно непопулярний серед громадян і серед самих опозиціонерів. Аби повірити в реалістичність цієї чергової ідеї, потрібно продемонструвати радикально інший спосіб поведінки самим ініціаторам об`єднання.

Павло Булгак, політичний аналітик

Анонсоване об`єднання політичних сил Арсенія Яценюка, Анатолія Гриценка, Миколи Катеринчука та Анатолія Матвієнка - є малоймовірним з декількох причин.

Перша: це об`єднання вигідне передовсім Гриценку, Катеринчуку та Матвієнку політичні сили яких, будемо відверті, відсутні на електоральній мапі України. Для них Яценюк, який має реальний рейтинг – є лише локомотивом, що протягне всіх їх до наступної Верховної Ради, куди ці три політичні сили самостійно не пройдуть. Сподіваюся радники Яценюка це розуміють – жодних електоральних плюсів таке об`єднання не дасть.

Друга проблема – це висока ймовірність перетворення партії «Яценюка» на відвертий рупор боротьби з Юлією Тимошенко. Адже не секрет, що той же Матвієнко постійно виступає з жорсткою критикою БЮТ та особисто Тимошенко. І кращого доказу тези про те, що «Фронт змін» це лояльна опозиція, яка виконує роль спойлера БЮТ не знайдеш, особливо коли Матвієнко продовжить вести цю лінію вже від імені Арсенія Яценюка.

І нарешті постає запитання, чи володіє сам Арсеній Ясенюк об`єднавчим потенціалом. Адже якщо ми подивимося більш уважно до «Фронту змін» – то ми не побачимо там такого поняття як «команда Яценюка».

Всюди центром уваги є лише особисто лідер партії. І поступово починає складатися враження, що «Фронт змін» виростає в політичну силу вождистського типу. Об`єднанню можуть зашкодити в першу чергу гіперактивні лідерські амбіції самого Яценюка. До прикладу він досі не визначився, чи йти йому на мітинг опозиції 22 січня, в той час як решта політиків з опозиційного табору там будуть і вони спромоглися понизити власну планку амбіцій для того, щоб скоординуватися для проведення акції.

Сергій Грабовський, політичний аналітик

Можливо, нарешті хоч якесь об`єднання таки вдасться. Тішить те, що можуть утворитися національно-державницьке ("Наша Україна", "За Україну", Українська народна партія) та національно-ліберальне (Яценюк, Гриценко, Катеринчук, Матвієнко) об`єднання. А великий сум викликає те, що значна частина лідерів тих партій, які наче вже об`єднуються, навіть не розуміють, що за ідеологію вони насправді сповідують. Добре буде, якщо такий об`єднавчий процес матиме хоч якісь позитивні результати: виборці побачать, що українські політики вміють не тільки сваритися між собою...

Ігор Лосєв, доцент Києво-Могилянської академії

Ідея про об`єднання націонал-демократів озвучується регулярно, тому окрім скепсису і посмішки нічого не викликає в рядових громадян. Але може на тисячу п`ятдесят шостий раз таки об`єднаються бодай би у боротьбі з нинішнім режимом. Упевнений, що об`єднання можливе зараз не на шляху кулуарних, позалаштункових переговорів, а в реальній боротьбі. Ось 22 січня в День Соборності планується акція громадян. Нехай ці люди, які говорять про об`єднання, прийдуть на ці акції разом і привезуть з собою якомога більше людей та публічно висловлять своє ставлення до нинішнього режиму і подій , які відбуваються в країні і з країною. З таких акцій якесь об`єднання може й розпочатися. Нехай ці політики продемонструють, що окрім їхніх особистих інтересів і власного політичного майбутнього їх ще цікавить доля країни. Тоді й побачимо їхні реальні наміри і плани.

Ігор Жданов, політичний аналітик

На мій погляд, до об` єднавичих процесів опозиції мають спонукати такі фактори. По-перше, роз`єднана опозиція зручна для влади, з нею легше працювати і чинна нині українська влада зацікавлена якраз у цьому. Другий фактор пов`язаний із суспільним запитом на об`єднання помаранчевих команд. І третє, лідери опозиції розуміють, що на наступних парламентських виборах вони можуть пройти легше об`єднано. Це те, що спонукає до об`єднання. Але є і ризики в об`єднавчому процесі. Насамперед це амбіції лідерів опозиційних сил. Якщо ці амбіції вгамують, то консолідація відбудеться. Якщо ж ні, то про будь-яке об`єднання треба забути. Те, що зараз відбувається є лише процесом і жодним чином не є доконаним фактом. На це вказує той факт, що опозиційні сили навіть у День Соборності збираються на різних майданах. Яценюк зокрема заявив, що збирає людей окремо. Це, на мій погляд, навряд чи сприятиме консолідації. Якщо вже заявили про об`єднання, то треба забути про чвари і власні амбіції.

Цього вимагає суспільство і це в інтересах опозиціонерів також, якщо говорити про їхнє політичне майбутнє.

Андрій Курков, письменник

Чесно кажучи, мені слабо віриться в таке об`єднання. Кожен політик - лідер малої партії, навіть коли розуміє необхідність об`єднання, не забуває і про те, що без своєї партії він розчиниться і стане менш помітним. Тож амбіції завжди беруть верх, бо ці лідери,які задекларували об`єднання, вважають, що проблеми, які вимагають об`єднання політичних сил опозиції, тимчасові, а партії, хоч і малі, але вже витримали багато проблем і блокування.

На політичному ярмарку України кожен лідер - володар бренду чи брендику і вважає, що при об`єднанні опозиційних сил ціна його власного брендику впаде і потім він її вже не поновить, і не зможе торгуватись в наступних політичних торгах.

Алла Лазарева, журналіст-міжнародник

Важко спрогнозувати на що здатні лідери партій та наскільки великими є їхні особисті амбіції, але таке об`єднання очевидно на часі.

За результатами останніх президентських виборів Янукович набрав на 800 000 голосів менше, ніж у третьому турі 2004 року. Отже за часів помаранчевої влади його група підтримки не збільшилася. Мабуть що й нині, через події довкола Майдану підприємців, де брали участь багато східних українців, блакитний табір не збільшується. Владні позиції Партії регіонів забезпечує виключно розпорошеність опонентів.

"Політична думка"

УНІАН в Google News