Віхи тижня. Янукович переписує історію, Черновецький збирається на нову орбіту

Президент заявив, що нікого не боїться. Литвин відмовчався. Найбільш шанований церковний ієрарх України пішов у відставку...

Президент заявив, що нікого не боїться. Литвин відмовчався. Найбільш шанований церковний ієрарх України пішов у відставку...

Янукович, Литвин

Наближення річниці інавгурації Віктора Януковича робить його все більш розкутим у заявах. Наприклад, в інтерв`ю «Бі-Бі-Сі» пан Янукович підкреслив, що нічого не боїться, оскільки виграв усі вибори в Україні за останні 5-6 років. У перелік своїх перемог Янукович включив і президентську кампанію 2004 року, яку він продовжує вигравати вже після обрання главою держави в 2010-му. Голоси незгодних із президентською версією новітньої політичної історії країни не прозвучали, відмовчався навіть академік НАНУ Володимир Литвин, що у свій час живо описував політичні події в сучасній Україні.

Позиція Володимира Михайловича зрозуміла: ні Блок Литвина, ні Народна партія сьогодні не претендують на проходження в майбутнє парламентське скликання. Це підтверджують дані соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова. До речі, не світить продовження парламентської кар`єри і «нашоукраїнцям», але ж у них немає партійного вождя в парламентській президії. Спікер добре розуміє, що «материнських рушників», щоб утерти сльози смутку, на всіх однопартійців не вистачить, тому саме час подумати про себе. Ось досвідчений царедворець Литвин і прагне тут прокоментувати, там схвалити – може на майбутню перемогу по мажоритарному округу вистачить. До речі, цікаво буде постежити за трансформацією відносин між спікером і президентом в світлі стійкого прагнення останнього добитися продажу землі в Україні.

Лавринович, Онопенко

Проведення майбутніх парламентських виборів за змішаною системою тим часом стає все більш імовірним. Принаймні, придворний міністр юстиції Олександр Лавринович пропонує саме такий алгоритм обрання нового парламенту. При цьому пан Лавринович нагадав, що цивілізовані країни не мають Виборчого кодексу, і дезавуював тим самим прагнення парламентських «більшовиків» прийняти єдині правила виборів. Куди цікавіше звучать нарікання головного чиновника від Мінюсту про те, що вибори в Україні проводять аматори. Чого гріха таїти – якщо поставити на дільниці для голосування міцних професіоналів, результати можуть бути куди приємнішими для влади. Правда, в Європі такі революційні зміни можуть не зрозуміти.

До речі, про правосуддя. Голова Верховного Суду Василь Онопенко має намір добитися зустрічі з Віктором Януковичем для обговорення ситуації, що склалася. Пана Онопенка можна зрозуміти: його зять, колишній перший заступник міністра юстиції Євген Корнійчук, з кінця минулого року знаходиться в СІЗО, а Генпрокуратура порушила кримінальну справу проти дочки – Ірини Онопенко. При цьому її батько підкреслює, що не збирається добровільно залишати пост голови ВСУ, який, за його словами, залишається оплотом правосуддя.

Євросоюз

Від Європейського Союзу минулого тижня прозвучали дві заяви. З одного боку, глава делегації європарламентерів Філіп Куїссон пообіцяв підписання угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС в 2011 році з перспективою набуття чинності в 2013-му. З іншого – представник Євросоюзу Жозе Мануель Пінту Тейшейра підкреслив, що наша країна не відповідає навіть мінімальним вимогам для вступу в ЄС. Тому українську владу ще чекає чимало клопоту, який, судячи з заяв окремих вітчизняних і європейських політиків, можна назвати виправними роботами.

Черновецький, Грач

З користю для себе провів останні півроку Леонід Черновецький. Столичний мер, який нарешті показався на блакитних екранах країни не збирається ані достроково залишати свій пост (хоч і нарікає на обмеженість повноважень), ані балотуватися на майбутніх виборах навесні 2012 року. Старанно приміряючи терновий вінець опозиціонера, пан Черновецький пообіцяв, що разом зі своєю командою балотуватиметься до парламенту. Любителі конспірології вже пов`язали ці наполеонівські плани з різким подорожчанням гречки по всій країні. Якщо говорити серйозно, то київського мера, схоже, турбує перспектива конвертації обмеженого столичного впливу у власну фракцію в парламенті сьомого скликання. Киянам плоди цієї афери доведеться скуштувати в повному об`ємі.

Збирається продовжити парламентську кар`єру і Леонід Грач. Позбавлений соратниками Петра Симоненка всіх постів у КПУ, Леонід Іванович планує не тільки збудувати альтернативну партію, але і дати бій вчорашнім соратникам, для яких сьогодні не шкодує невтішних епітетів. Сутичка двох компартій може потішити політичних гурманів, звичайно, якщо Грач устигне виконати норми закону щодо реєстрації нової партії. В світлі його непростих відносин з кримським прем`єром Василем Джарти завдання може виявитися непосильним. І анонсовані Грачем компрометуючі Симоненка записи розмов можуть не виконати свою роль політичного тарану.

Любомир Гузар

Але далеко не політики були в центрі уваги минулого тижня. Продемонстрував гідний поваги підхід до справи свого життя глава греко-католиків Любомир Гузар. Мабуть, найбільш шанований церковний ієрарх України добився у Папи Римського своєї відставки, в черговий раз показавши приклад толерантного служіння суспільству, яке заслуговує на схвалення.

Євген Магда

УНІАН в Google News