Хорошковський творитиме «економічне диво» без грошей?

Якщо Клюєв, перейшовши з уряду до РНБО, залишиться на чолі виборчого штабу ПР, йому теж доведеться творити диво – електоральне. Є стійке враження того, що обох політиків просто «підставляють»...

Призначення Валерія Хорошковського на посаду першого віце-прем’єра не стало сюрпризом для оглядачів. Несподіванкою (причому, схоже, і для самого Хорошковського) стало паралельне звільнення Валерія Івановича з посади міністра фінансів. Лишень місяць і побув!

Щоправда, не зовсім зрозуміло, чим за місяць він заслужив підвищення по службі. Переговори з МВФ про кредити зірвано. До уряду подано проект основних напрямів бюджетної політики на 2013 рік, в якому знижуються очікування по доходах і витратах, а також запропоновано збільшити мінімальні роздрібні ціни на алкоголь на 26,4% як метод боротьби з тіньовим ринком.

Але чи є це призначення реальним підвищенням?

Валерій Хорошковський

Близькі до Хорошковського конфіденційні джерела зазначають, що для нього ключовим моментом при переході на роботу з СБУ в уряд був якраз контроль над фінансовими потоками. Він прагнув очолити Мінфін – і паралельно мати статус віце-прем’єра. Це мало стати не просто дублюванням «славного шляху» Миколи Азарова до прем’єрства (з ним, до речі, у Хорошковського здавна принципово антагоністичні відносини «ліберал» vs «консерватор», він подав свого часу у відставку з поста міністра економіки через «азаровщину»).

Валерій Іванович збирався стати ще «крутішим» за Азарова часів другого прем’єрства Януковича, підбивши під Мінфін податкову та митницю. Це мало дати йому безпрецедентний контроль за кожною копієчкою в державі.

Тоді питання, чи змінить він згодом Миколу Яновича офіційно на його знеціненій посаді, відійшло б на задній план. А навіщо? І так є все необхідне.

Але не так сталося, як гадалося. Очікування Януковича від призначення Хорошковського оперативно висловив добре і не з чуток знайомий з настроями у найвищих владних колах політолог Володимир Фесенко. Це очікування «економічного дива»  .

"Він повинен стати економічним чудотворцем... У нього два надзавдання на найближчий рік - забезпечити з мінімальними втратами для країни і бюджету виплату боргів за зовнішніми запозиченнями. Друге завдання - знайти фінансові ресурси для соціальних програм перед виборами. Треба "підгодувати" виборців, щоб не соромно було прийти на вибори", - вважає Фесенко.

Йому вторить не гірше за Фесенка знайомий з настроями на Банковій екс-заступник Тігіпка по партії «Сильна Україна» Кость Бондаренко, збиваючись у своєму блозіз характерною назвою «Апологія Хорошковського» на тональність «а зараз з’явиться месія»: «Він буде робити свою справу. Не запитуючи, подобається це вам чи ні. Він потім запитає – в тому числі у ваших дітей – чи сподобався їм результат. І відповідь знає наперед. Мені можуть закидати, що я некритично ставлюся до Хорошковського. Та просто я бачу в ньому останню надію для української економіки. Більше немає. Ні влада, ні опозиція не спромоглися витворити адекватну альтернативу – хотілося б нам цього чи ні. І – здається – це ж розуміє і Віктор Янукович. Це – об`єктивно».

Але тут виникає питання – а як об’єктивно Хорошковський буде творити ті економічні дива, яких хоче від нього Банкова, якщо від нього відсунуть фінансові потоки? На посаду міністра фінансів призначили «свого в дошку» для «сім’ї» – першого заступника глави Нацбанку Юрія Колобова.

Чиї розпорядження слухатиме Колобов – Хорошковського чи Януковича і його старшого сина? Куди першочергово скеровуватиме потоки – на потреби економіки, чи на бездонні «сімейні» рахунки? Питання про пріоритети риторичне.

Доведеться всі більш-менш значні витрати узгоджувати на Банковій, щоб та дала відповідні вказівки Колобову та голові Нацбанку Арбузову. От і роби тут економічне диво!

Навіть при тому, що про Хорошковського говорять як про доволі вправного (хоча й жорсткого до жорстокості) менеджера, але, не розпоряджаючись реальними коштами, з тяжко хворою українською економікою нічого не вдіє жоден чудотворець.

До речі, якщо Андрій Клюєв, перейшовши з уряду до РНБО, залишиться на чолі виборчого штабу Партії регіонів, йому теж доведеться творити диво – електоральне. Забезпечити добрий результат для рідної політичної сили, також будучи далеко відсунутим від «бабла».

Є стійке враження того, що обох молодих і перспективних політиків просто «підставляють», позбавляючи політичних перспектив.

Для кого розчищається кадровий шлях? Скоро побачимо…

Микола Писарчук