Москва наполегливо пропонує Києву дружбу за своїми інтересами

Питання економічної доцільності дружби з Україною для Москви досі на першому місці.

Якщо офіційний Київ і сподівався колись, що повернення в Кремль Володимира Путіна внесе в російсько-українські стосунки новизну, то вже сьогодні встиг переконатися у зворотному.

Рівно через тиждень після своєї інавгурації російський президент зібрав усіх глав країн СНД на так званий неформальний саміт у Москві, щоб обговорити спільне майбутнє пострадянського простору. Природно, з центром у Москві. Путін не приховує, що його завдання на найближчі роки - повернути російській столиці статус метрополії. Такий само, як за царських або радянських часів. Але тепер вже під девізом «економічної інтеграції» у форматі Євразійського Союзу (який Москва обіцяє створити в 2015 році). Чи розуміє Віктор Янукович, яке у такому випадку місце буде відведено Україні? Напевно, так, раз сам пропонує Путіну зробити Росію й Україну «разом сильнішими». До речі, реального підтвердження цих слів у Москві вже зачекалися. На особистій зустрічі з президентом України глава РФ неодноразово і наполегливо згадував, по суті, лише інтеграційну тему, у тому числі й у рамках зони вільної торгівлі СНД. Очевидно, саме це питання хвилює Москву сьогодні найбільше.

 

- Для того, щоб нам бути сильнішими (ви знаєте мою позицію), потрібно домагатися більшої ступеня інтеграції, а це, зрозуміло, суверенний вибір кожного з наших партнерів, - прямо пояснив свою позицію Путін. - Ми виконали велику роботу на інтеграційному треці, домовилися про зону вільної торгівлі. Думаю, потрібно рухатися в напрямку ратифікації. Знаю, що тут у нас спільна думка. Сподіваюся, так і буде у всіх країнах-учасницях.

У свою чергу, Віктор Янукович вже після переговорів з російським колегою пообіцяв, що й Україні незабаром підпише цей документ:

- Ми будемо, безумовно, розглядати питання підписання Угоди (ратифікації) про ЗВТ. Швидше за все, ми її найближчим часом підпишемо, - сказав Янукович.

Цікаво, що рівно в цей же час прем'єр-міністр Україна Микола Азаров, перебуваючи з візитом у Брюсселі, обіцяв щось дуже схоже європейським чиновникам. За його словами, Україна готова подолати всі перешкоди у відносинах з ЄС:

 

-Ми готові піти так далеко, щоб ніяких перешкод у наших відносинах з ЄС не було, - сказав він. - Ми повинні зробити так, щоб була атмосфера довіри », - зазначив Азаров.

Тут же, на конференції в Європарламенті, глава українського уряду визнав, що Харківські угоди насправді не дали Україні знижки на газ:

- «Насправді ніякого зниження не було, це була орендна плата за перебування Чорноморського флоту ... Але це була передишка, - сказав Азаров.

Все це зайвий раз доводить, що політичні еліти України намагаються лавірувати між Заходом і Сходом і поки не хочуть робити відвертий вибір між ними. Хоча ще 2 роки тому саме Харківські угоди, згадані Миколою Азаровим, повинні були стати доказом дружби і братерства з Росією. Цей політичний реверанс у бік Москви дався Україні, як відомо, дуже непросто - зі скандалом та бійками під час ратифікації у Верховній Раді. Цим договором офіційний Київ «виторгував» у Москви середню ціну для країн Західної Європи. Правда, на Банковій сподівалися на дружній крок у відповідь від Росії - продовження переговорів і подальше зниження ціни. Але після тривалого часу аж до сьогоднішнього дня цього так і не сталося.

Зараз остаточно стало очевидно, що в Москві братські відносини вимірюються виключно економічними категоріями і цінами на газ. Короткочасне потепління у відносинах України та Росії впало до рівня «помаранчевого періоду», або навіть гірше. Адже якщо ідеологічні чвари при бажанні можна закрити досить швидко (що і продемонструвало сьогоднішнє керівництво країни), то фінансове питання залишається актуальним і сьогодні. Закрити його не вдалося і під час неформального саміту президентів країн СНД у Москві.

Заяви Віктора Януковича про те, що Україна шукає взаємовигідну модель співпраці з Митним союзом тільки підтверджують це. А несподіване відновлення переговорів міністра енергетики України Юрія Бойко з головою російського «Газпрому» Олексієм Міллером (про що стало відомо під час саміту) дозволяють припустити, що сторони продовжують узгоджувати якісь ключові рішення.

Єдиною домовленістю, яка публічно була озвучена президентом України після переговорів з Путіним, стало рішення провести засідання Міждержавної українсько-російської комісії в середині липня. Ця новина не викликала особливого інтересу у журналістів, хоча даремно. Адже такий формат зустрічей, що виник ще за Віктора Ющенка, проводиться на рівні глав держав і передбачає підписання цілої низки документів з різних питань. Цього разу місцем засідання повинен стати Київ. Іншими словами, буквально через 2 місяці Володимир Путін може відвідати столицю України. Крім того, до засідання Міждержавної українсько-російської комісії повинні зустрітися і прем'єри двох країн - у рамках комітету з економічного співробітництва. При чому, згідно з тим же принципом черговості зустрічей, місцем проведення комітету також повинен стати Київ. За логікою речей, в Києві готуються і до приїзду Дмитра Медведєва, який нещодавно очолив уряд РФ.

Правда, чи відбудуться ці зустрічі в Києві, поки до кінця, все ж, незрозуміло. Адже візити російських керівників в Україну переносяться вже більше року. Поки відомо тільки, що Володимир Путін збирається незабаром до Мінська, до свого найближчого партнера Олександра Лукашенка. Це буде його перший закордонний візит після вступу на посаду президента. Доїде чи ні керівник Кремля до України і коли точно, у Москві поки мовчать.

Роман Цимбалюк, власкор УНІАН у Москві

УНІАН в Google News