Олена Лукаш: моя бабуся за Януковича не промахнеться

Верховна Рада - це курорт порівняно з Кабміном... Я не відчуваю цих виборів – подивіться, як мляво вони йдуть... Я колекціоную шарфики і ангелів... Інтерв`ю

Перший заступник міністра Кабінету міністрів Олена Лукаш відповідає на запитання УНІАН

Вперше про Олену Лукаш почули 2004 року, коли вона як адвокат захищала кандидата в Президенти Віктора Януковича. Це був виснажливий марафон, витримували який не всі. А сама Партія Регіонів переживала не кращі дні: на вулицях Києва мітингували сотні тисяч прихильників Ющенка, на тлі яких жменьки кинутих в столицю шахтарів виглядали, м`яко кажучи, безглуздо. Багато регіоналів не витримували, йшли, навіть тікали з партії. Але Лукаш боролася, і помаранчеві за це її, м`яко кажучи, ненавиділи. При цьому багато хто з них визнавав за нею визначні бійцівські якості.

Мене ж з Оленою Леонідівною звела доля. Редактор на планерці запропонував мені сходити за оголошенням до такої собі ворожки Ірини і попросити приворожити дівчину високого польоту. Вибір ліг на першого заступника міністра Кабінету міністрів Лукаш. Врешті вийшла стаття «Як я відвідав ворожку і розлюбив Олену Лукаш». У ній розповідалося про те, як я відвідав ворожку, якій розповів, яке в нас було з Оленкою кохання, і як це кохання розбив підступний Ярослав Мендусь (теж призначена жертва). Імен, щоправда, Ірині не називав. Ворожка сказала, що готова приворожити Лєнку назад і попросила тисячу двісті гривень за свої послуги. «Олена Лукаш, звичайно, видна пані, але тисяча двісті гривень – це вже дуже за щастя з нею. Я закрив на миті очі і образно загорнув на астральному телі знахарки губу, пристегнув її під носом маленькою малиновою кнопочкою», - так закінчувалася стаття.

Стаття мала резонанс. Через своїх людей Лукаш попросила подзвонити їй. Ми чекали моралей, але почули в трубку: «Я так реготала!».

І ось я стою під Кабміном, як закоханий, з квітами.

БАБУСЯ ЗА ЯНУКОВИЧА НЕ ПРОМАХНЕТЬСЯ

- Моє начальство в цілому добре оцінює роботу сайту УНІАН. Усе, каже, правильно, статті серйозні, тільки одна «жовта». Про Лукаш. Отак пиши, старайся, а тобі: тільки одна стаття «жовта», - почав я розмову.

- Роби у що віриш і хай буде що буде.

- Так, Ви, мабуть, так і робите. Я ось тут написав про Вас дещо: "Вперше про Олену Лукаш почули в 2004 році...(цитую початок статті) Але Лукаш боролася, і оранжеві за це її, м`яко кажучи, ненавиділи".

- Ну, в цілому так і було.

- Тоді я поставлю це на початку статті. Уявляєте, який постмодерн, прости Господи. А що Ви там пишете у себе в комп`ютері?

- Форму бланка заяви для моєї бабусі про те, щоб з огляду на нездатність самостійно пересуватися їй забезпечили можливість голосувати вдома.

- Підготовка до виборів триває повним ходом. А де живе бабуся?

- У Сєвєродонецку. Бойова бабуся. Коли йшов третій тур виборів, у неї виникли правові ускладнення з голосуванням за місцем перебування. Але бабусю це не збентежило. Вона попросила чоловіків винести її на стільчику, дотягнути до ділянки, де і проголосувала.

- Та я бачу ви в роду всі такі. Скільки бабусі років?

- Близько дев`яноста. Але при доброму освітленні вона нитку у вушко голки втягає.

- Отже напроти четвертого номера в бюлетені не промахнеться.

- Ага. Аби пришли додому з урною. Але якщо не прийдуть. я свою бабусю знаю.

- Добре. Розкажіть про себе, Ви теж з Сєвєродонецька?

- Я народилася в Рибниці, це в Придністров`ї. А жила весь час в Сєвєродонецьку, де в мене досі живуть бабуся, тато, мама. Батьки приїхали туди за розподілом при Союзі. Сєвєродонецьк тоді був хімічним центром України, місцем, де збирали перспективних фахівців з усієї країни. Вони були в захваті, побачивши це місто, в якому величезна кількість трояндових кущів, де молодим фахівцям відразу давали квартири.

Я - СКОРПІОН, АЛЕ ЦЕ НЕ ВІДЧУВАЄТЬСЯ

- А під яким знаком Зодіаку ви народилися?

- Я Скорпіон.

- Відчувається?

- Ні, не відчувається. Єдине, що в мене завжди виникала по-хорошому світла заздрість, тому що хтось може святкувати день народження, коли свіжа зелень, помідори, сонце. А на мій день народження завжди йде невеликий дощ або сніг.

- Можете мені заздрити: я народився в серпні. А де Ви вчилися, в Донецьку?

- Вчилася в Києві. Потім працювала, потрапила в команду Партії регіонів.

- Був якийсь момент, коли Ви зрозуміли, що хочете стати тим, ким стали, або... ще більше?

- Ключового моменту, коли я б таке зрозуміла, не було. Я просто працювала, і все склалося саме так.

- Є відчуття, що Вас хтось веде по життю.

- Насправді я вірю в закон тяжіння: все, що ми маємо, ми до себе притягуємо самі. Закон тяжіння діє не тільки на фізичному, а й на метафізичному рівні. І кожний з нас робить себе сам. Виходячи з цього, можна сказати, що я це сама до себе притягла, отже, сама так хотіла.

- Як Вам тут працюється, в Кабміні? Тут все так офіційно – не бентежить?

- Та ні.

- А як Ви ставитеся до постійних мітингів під КМУ? (З вулиці чути крики, якісь люди кричать, стукають порожніми пляшками).

- Як до фону. Взагалі, починаючи з 2004 року, якщо я не чую барабанів, не бачу прапорів, то відчуваю себе навіть незатишно.

- Ви щодня йдете на роботу повз цих людей. До Вас особисто були з їх боку претензії?

- Та вони ж не розуміють, за що мітингують. Тому і не немає ніяких питань. Ось сьогодні я приїхала на роботу о восьмій ранку: вони вже стояли, але вони навіть нічого не кричали, оскільки їм не підвезли плакати. Зараз вже плакати підвезли – вони знають, що кричати. А іноді я бачу одні й ті самі обличчя в різних акціях. Це масовка, люди заробляють, і я з розумінням ставлюся до цього.

- Але навіть якщо їх хтось сюди присилає, це все одно свідчить про якісь об`єктивні проблеми.

- У нас існує такий порядок. Якщо ви прийшли під вікна Кабміну, повідомте ваші вимоги, які ми реєструємо в Секретаріаті. Кожен керівник, зокрема я, оповіщується, навіщо пришли сюди протестуючі. І якщо людина справді хоче отримати допомогу, яку реально надати на рівні Кабінету Міністрів, вона їй надається. Наприклад, тут мітингувала одна дівчина, яка не могла вступити до якогось навчального закладу. Народні депутати, які йшли повз, зідзвонилися з його ректором, і допомогли їй вступити, здивувавшись її наполегливості.

- Вона оскаржувала результати іспитів?

- Ні, вона просто не вступила до вузу, але дуже хотіла. Зараз ми знаємо, що тут стоять не шахтарі, а найманці, але якщо ми дізнаємося, що прийшли шахтарі, і в них є реальна проблема і вони принесуть нам реальні документи, то ми розглянемо їх вимоги.

- А де складніше працювати, тут чи в будинку через дорогу?

- Це дуже різні речі. У Верховній Раді - свобода маневру, тут - жорсткі рамки закону, дисципліна сувора. Депутат, відпрацювавши достатньо тривалий час в окрузі, може приїхати і відлежатися день-два. У держслужбовця такої можливості немає. У перші місяці мені здавалося, що Верховна Рада - це курорт порівняно з Кабміном.

ПРО НЕЧИННІСТЬ ВИБОРІВ

- До речі, про курорт. Через тиждень Ви знову станете депутатом. Хоча... А можуть вибори відмінити?

- Законом не передбачена можливість визнання недійсними виборів в Україні і на рівні округів України. Єдина можливість визнати голосування недійсними є на рівні дільничної виборчої комісії. Це те, що стосується закону, але, на жаль, з 2004 року закон у нас застосовується дуже вибірково, і лише на користь наших політичних опонентів. Політична сила, за яку закликає голосувати Президент, різко втрачає рейтинг, а інша помаранчева сила, зацікавлена в максимальній кількості мандатів, безпосередньо пов`язана з судовою системою, зокрема, депутат п`ятого скликання Василь Онопенко очолює Верховний суд. І тому я не виключаю маніпуляцій законодавством і корекцією результатів голосування.

- Звідки така впевненість?

- Я хочу навести тільки два судові приклади. Перше: це коли три судді Печерського районного суду своїм рішенням припинили повноваження Верховної Ради України і ввели в дію Закон про вибори. І другий приклад. Коли судді окружного адміністративного суду дозволили слюсарям ЖЕКу засвідчувати факт тимчасової неможливості пересування громадянам України. Я хочу запитати тільки одне, і це вже не для наших політиків і не для наших юристів, а для міжнародної громадськості. Як ви оцінюєте той факт, що з 2004 року політична сила, за яку агітує Президент, не програла жодного судового процесу? Якщо вона позивач, позов завжди задоволений, якщо вона відповідач, позов залишений без розгляду або в позові відмовлено. Висновки робіть самі.

- То що може бути в результаті виборів?

- Я не виключаю можливості судової корекції сьогоднішньою опозицією результатів виборів з урахуванням того, що відбувалося. З урахуванням кадрових ротацій, з урахуванням знищених конституційних органів, Конституційного суду, Вищої ради юстиції, паралізованої Генеральної прокуратури, незаконної нездорової активності Служби безпеки України тощо.

ПРЕМ`ЄР – СУВОРИЙ, ВІД ПРЕЗИДЕНТА – ГНІТЮЧЕ ВРАЖЕННЯ

- А часто Ви зустрічаєтеся з прем`єром?

- Майже щодня.

- Що можете про нього сказати?

- Він дуже уважний до співробітників, а до того, що стосується правового супроводу, то уважний втрічі.

- Суворий?

- Але справедливий.

- То все-таки... За тиждень Ви знову стаєте народним депутатом. Залишитеся на "курорті" ВР або знову в «заслання» до Кабміну?

- Не знаю. Починаючи з 2004 року, мені щось прогнозувати дуже важко. Події, що відбуваються, непідвладні ні здоровому глуздові, ні логіці. І що буде далі, я не знаю. Я не відчуваю цих виборів – подивіться, як мляво вони йдуть. І тому з самого початку штучність того, що відбувається, відчувається в усьому і не дає можливості робити якісь прогнози. Я не уявляю, як Президент, забувши про власний статус, про свої обіцянки, знімається в роликах, агітує.

- Ви з ним спілкувалися?

- Зустрічалася в рамках переговоріади 2006 року.

- Ну?

- Деякі речі мене на цій зустрічі вразили дуже сильно.

- Які саме?

- Я б не хотіла про них говорити.

- А яке враження від нього в цілому?

- Гнітюче. А взагалі дуже багато останнім часом відбувається незрозумілого, ірраціонального. Ненормально те, що ми живемо за прислів`ям: війни не буде, але буде така боротьба за мир, що каменя на камені не залишиться.

- Але ж у 2004-му було набагато менше стабільності, з погляду вашої сили.

- Я пам`ятаю день інавгурації Президента, я тоді подумала: ну, нарешті цей бойовий етап закінчився. Нічого страшного не відбулося, продовжуватимемо боротися за ВР. Пам`ятаю обіцянки, які давав Президент, - про справедливий суд, високий матеріальний достаток людей тощо, про мільйон робочих місць. Я подумала: помаранчеві взяли на себе такі великі зобов`язання, що не зможуть їх не виконувати. І я подумала: адже це не погано. Але вже за місяць сталося таке, що я забула про все. І лише через півроку я пригадала той зимовий ранок інавгурації і подумала: як таке може бути? Як так можна відвернутися від людей?

- Згодні, що в Партії регіонів не вистачає голів, що говорять, яскравих промовців?

- Мені хотілося б, щоб їх було більше, з одного боку. З іншої – в партіях опонентів дуже багато голів, що говорять. Але, чесно кажучи, після того, як я їх слухаю, мені стає дуже дивно. Знаючи цих людей, можна сказати: іноді краще жувати, чим говорити. І знаючи наших опонентів, скажу: мене вже не бентежить не дуже велика кількість ораторів в нашій партії.

- З ким з опонентів Ви підтримуєте добрі відносини?

- Це Андрій Портнов, БЮТ. Чудовий фахівець в юридичних питаннях. Щире сприйняття викликає Сергій Головатий.

КАБМІН І ЖІНКИ

- Чому в першій сотні вашої партії лише чотири жінки?

- Знаєте, ніколи не замислювалася над цим питанням. Але думаю, у жінок нашої партії ще все попереду.

- Чому немає жодної в Кабміні?

- А я й не пригадую величезної кількості жінок і в інших складах уряду. Я впевнена, що жінки зможуть займати посади, але знаєте, я можу по собі сказати. Ті вимоги, які ставить життя на цих посадах, настільки складні і вимагають роботи двадцяти чотири годин на добу, що не кожна жінка зможе відмовитися від свого призначення повністю і повністю віддатися такій роботі.

- Чи приміряли Ви на себе місце міністра юстиції?

- Я об`єктивно оцінюю свої можливості, свій вік, свою підготовку. Я достатньо амбітна людина, але на сто відсотків упевнена, що мені ще багато треба працювати над собою, щоб очолити якесь міністерство.

- Ваша партія критикувала помаранчевих за те, що вони розводять кумівство, але з боку ПР теж спостерігається подібне. Достатньо пригадати, що Ваша сестра Тетяна працює в ЦВК. Як Ви до цього ставитеся?

- Абсолютно нормально. Фахівці повинні посідати високі посади і відповідати ним. Ми абсолютно спокійно ставимося до того, що в ЦВК працює донька особистого адвоката Юлії Володимирівни Тимошенко, спокійно також ставимося до того, що її особистий адвокат, Жиденко, там теж працює. На них немає ніяких нарікань. У політиці і в бізнесі завжди існує спадкоємність.

- Чи не вважаєте Ви, що зміни в Конституції призвели до війни повноважень?

- Я не вважаю зміни в Конституції ідеальними, але вважаю, що це проблеми не об`єктивно юридичні, а суб`єктивні. Насправді хоч як ідеально ти напишеш документ, завжди будуть зловживання, якщо цього хоче суб`єкт.

- Як Ви особисто оцінюєте загальнокультурний рівень представників ПРУ? Деякі кажуть, що він – не дуже...

- Не судіть, і не судимі будете. А я цей рівень оцінюю один раз, коли йду на ділянку і заповнюю бюлетень. І можу сказати, що його позитивно оцінює вже багато років більшість виборців України.

- Ваше ставлення до референдуму?

- Для мене будь-яке волевиявлення громадян є позитивним.

- Ви сказали, що минулу неділю провели, збираючи гриби. Де це було?

- Неподалік від Києва. Назбирала не дуже. Зварили суп. Я поганий грибник, але люблю проводити час у лісі.

- Зволікає?

- Так. Але я люблю не стільки гриби, скільки сам процес збирання.

- О, це вже Дао. А де любите бувати за кордоном?

- Мені дуже подобається Кіпр, Середземномор`я, Арабські Емірати і Підмосков`я. Неймовірні краєвиди берізок, зелень. Пролітаючи над Еміратами, завжди бачу бархани, випалену землю, і при тому люди створюють такі красиві міста. Думаєш, як же вони могли все це зробити таку красу, адже там життя практично немає.

- Ну, у них під цими барханами щось було, я маю на увазі на нафта.

- Думаю, у них насамперед не під барханами щось було, а в голові.

- Авжеж. Я ось знаю одних, так їм і нафта не на користь. А що стосується Підмосков`я, – адже там краєвиди не сильно відрізняються від тих, що під Києвом. Берізки ж ті самі.

- Ну, може, коли я вдома, мені досить складно відпочивати, і це суб`єктивно. Весь час поглядаю на телефон, у комп`ютер. Тому мені треба відчути, що я емоційно відірвалася від Києва, хоча це може бути сто кілометрів від Києва. Тому Підмосков`я так подобається.

- Тобто якщо Вам зав`язати очі, посадити в такий тренажер для льотчиків, потім провести в машині і висадити за Позняками, а потім сказати: Олено...

- ...Олено, ти в Білорусії. Так, я почну відпочивати.

- Ну, а хобі у Вас є?

- Немає. Але нещодавно я почала колекціонувати тарілки. У мене три тарілки. Ще я колекціоную шарфики і ангелів. Моя колекція буде з подарунків, які люди привозять мені з-за кордону.

- А самі будете їх там купувати?

- Я досить рідко виїжджаю за кордон, особливо в ці чотири роки.

- Напевно, ще чотири роки рідко виїжджатимете.

- Подивимося.

Антон Зікора