Чим загрожують нові російські правила для українців

У міжнародній практиці ходи назад не вітаються... У Росії немає принципів в міграційній політиці... Українці знаходилися в більш привілейованому становищі, ніж росіяни з глибинки... 

Про те, що несе для українських громадян нова міграційна політика Росії, УНІАН з`ясував і у українців в Москві, і у експертів.

Днями Росія офіційно проінформувала Україну про намір ввести нові міграційні правила для українських громадян. Відтепер українці, які в`їжджають в Російську Федерацію більш, ніж на три доби, будуть зобов`язані ставати на міграційний облік (зараз українські громадяни, що приїхали в РФ, можуть знаходитися без реєстрації 90 днів).

Український МЗС поспішив відреагувати. Спікер міністерства закордонних справ Андрій Дещиця заявив, що нові міграційні правила Росії не сприятимуть вільному пересуванню українських громадян. «Якщо Москва не відмовиться від цих правил, то Київ буде вимушений ввести аналогічний принцип реєстрації для російських громадян в Україні», – попередив Дещиця. Протягом року МЗС України вів переговори, щоб нові міграційні вимоги не застосовувалися до українських громадян. «Подібні домовленості існували на рівні департаментів консульської служби як свого роду «джентльменські угоди», – уточнив спікер українського МЗС. – Але російська сторона неодноразово піднімала питання про застосування нових міграційних правил щодо громадян України. Представники Федеральної міграційної служби РФ через пресу заявили, що з січня 2007 угода між Росією і Україною, яка дозволяє українцям знаходитися на території Росії протягом 90 діб без реєстрації, втратила юридичну силу. Посол РФ в Україні Віктор Черномирдін заявив, що Москва не проти введення Києвом нових правил для росіян, але сподівається, що вони будуть єдиними для всіх.

УНІАН вирішив з`ясувати, як може вплинути ця політика на українців, що перебувають у Москві і Підмосков`ї. Ми зв`язалися по телефону з експертами і українцями, які зараз за кордоном, і  попросили прокоментувати ситуацію. Ми також вирішили з`ясувати, чи є політична складова в цьому рішенні Росії.

Валерій Чалий, центр Разумкова:

У МІЖНАРОДНІЙ ПРАКТИЦІ ХОДИ НАЗАД НЕ ВІТАЮТЬСЯ

Введення такого заходу серйозно ускладнює перебування і міжрегіональні поїздки. Він не стільки закриває країну для в`їзду, скільки прив`язує її до інституту внутрішньої прописки за схемою Радянського Союзу.

Система сама по собі працює неефективно. Людина, що їде не до Москви, не літаком, а поїздом, не встигає пройти ці процедури. Якщо ви приїхали поїздом до Москви, у вас починається відлік часу з трьох днів від перетину українського кордону з Росією. А якщо є пересадка в Москві на інший потяг, то ви можете просто приїхати пізніше, ніж через три доби,  і не встигнути зареєструватися. При цьому відразу ж наступають штрафні санкції, якщо ви прийшли оформлятися. Раніше існувала можливість відправки заявки на реєстрацію поштою, не знаю, чи є вона зараз. Хоча російські чиновники з міграційних служб запевняють, що все це насправді просто, але не варто спокушатися.

Не позаздриш тому, що проходять громадяни України в російській глибинці, куди приїжджають до рідних. А практика там наступна. Якщо ви приходите в яке-небудь місто, не в Москві, а за Уралом, реєструватися, то ви за один день не зможете цього зробити. Тому що є черги, потрібно привезти для оформлення родича, що живе в Росії, також необхідний папір від місцевої ради. Місцеві чиновники до всього цього відносяться достатньо жорстко. Виникають психологічні проблеми. Навіть якщо ви пройшли процедури, то для того, щоб переїхати в інше село, вам потрібно реєструватися в селищній раді і знову проходити всі ці процедури.

А зараз уявіть, що ви приїхали у відрядження.  У готелі ви зможете знаходитися без реєстрації до трьох діб. А якщо ви залишилися на четверту добу, то без надання такої довідки вас не поселять. Це ускладнює мотивацію людей, які  хочуть приїхати до Росії. Є ще фінансова сторона питання. Ніби за реєстрацію гроші не беруться, але якщо ви не реєструвалися, то, за деякими даними, штрафні санкції коливаються від 30 до 100 доларів в добу. У такому разі або поїздка повинна бути короткотривалою, або краще вже тоді вводити візовий режим. Ти знаєш, що оформлена віза і вона діє конкретний період перебування. І хабарі тобі не доведеться платити на місці, щоб не вести своїх старих батьків вирішувати питання твого перебування. Побоююся, що це все приведе до введення візового режиму. І мені здається, що Росія підштовхує нас до цього. Але при цьому не хоче виступити ініціатором. І мені як експертові здається, що якщо ми виступимо з ініціативою введення візового режиму, офіційна Росія швидко погодитися, а у всіх проблемах, які у зв`язку з цим виникнуть, звинуватять Україну.

У міжнародній практиці не вітаються ходи назад. Давайте відверто: збільшення терміну реєстрації для українців було жестом з боку Росії напередодні виборів 2004 року, в очікуванні перемоги кандидата, який для Росії виявився найбільш прийнятним. Але сьогоднішній хід назад буде кимось інтерпретуватися як якийсь політичний крок. Ми свого часу зробили непростий крок – відкрили безвізовий в`їзд до України для жителів Європейського Союзу і інших країн на 90 днів. Ми це зробили, хоча це був односторонній крок. Зараз ЄС заявляє, що потрібно розповсюдити це на Болгарію і Румунію і як би для нас не було складно, але ми робимо щось в розвиток цього кроку. Але Росія пішла по шляху згортання хорошого механізму між нашими двома країнами. І це тільки створить проблеми для простих людей і їх контактів з родичами.

Володимир Фесенко, політолог:

У РОСІЇ НЕМАЄ ПРИНЦИПІВ В МІГРАЦІЙНІЙ ПОЛІТИЦІ

Я думаю, що політична підоснова є не зараз, коли в Росії повертаються до правила трьох днів. Вона була, коли в 2004 році вводили особливий статус для українських громадян. Зараз прямих передумов для політичного трактування «нових» міграційних правил начебто немає.

Можливо, Росія, таким чином хоче вплинути на українську сторону з погляду бажаного або небажаного нею уряду. Можливо, така мотивація присутня. Але я думаю, що проблема в іншому: у Росії немає універсальної міграційної політики. Як немає стабільних принципів в такій політиці. Те, що російська сторона так шарахається з однієї крайності в іншу, говорить про те, що вона для себе не може визначитися в тому, яку міграційну політику вона збирається проводити. Мало того, що це створює додаткову політичну напругу в даному випадку між Україною і Росією. Воно створює масу проблем і з тих питань, які важливі і для самої Росії. Зокрема, йдеться про використання додаткових трудових ресурсів, які працюють на російську економіку. Пора і українській і російській сторонам домовитися про нормальні цивілізовані правила для трудової міграції. Про правила роботи українських громадян в російській економіці.

Те, що Росія вдається до таких поліцейських архаїчних методів контролю і регулювання міграції, говорить про відсутність стабільної, а головне сучасної міграційної політики. Це значною мірою проблема російської сторони. З боку нашого МЗС послідувала начебто адекватна, але не цілком коректна заява. Нам не треба відповідати ударом на удар, нам треба формувати універсальні принципи української політики. Якщо ми введемо такі правила щодо Росії, то це треба буде робити і щодо країн, з якими у нас безвізовий режим. Інакше послідують звинувачення російських громадян в дискримінаційних заходах. Далі. Не секрет, що той же Крим відвідують декілька мільйонів російських громадян в літній сезон. Все більше і більше російських громадян хочуть помилуватися нашою природою і нашими культурно-історичними пам`ятниками. І було б нелогічно ставити для них такі рогатки. Треба враховувати не тільки політичну, але і соціально-економічну логіку. А головне: потрібні універсальні принципи і правила, щоб ми, так як і російська сторона, не наступали в черговий раз на ті ж граблі.

Євгеній Мінченко, генеральний директор Міжнародного інституту політичної експертизи (Росія):

УКРАЇНЦІ ЗНАХОДИЛИСЯ В БІЛЬШ ПРИВІЛЕЙОВАНОМУ СТАНОВИЩІ, НІЖ РОСІЯНИ З ГЛИБИНКИ

Я знаю про цю зміну в міграційній політиці, і м`яко кажучи, не в захваті. Коли вводилися правила 90 днів без реєстрації для українців, це був період, коли у нас в двосторонніх відносинах все було добре. А зараз, коли в Україні ухвалюють, м`яко кажучи, не дуже схвалювані в Росії рішення, типу присвоєння звання Героя України панові Шухевичу, який в Росії асоціюється з фашистами, то це викликає у нас відповідну реакцію. Хоча особисто я вважаю, що так не варто було робити.

Подумайте, Україна в плані реєстрації була винятком, не беручи до уваги Білорусі, з якою у нас, як відомо, союзна держава і громадяни якої теж входили в цей виняток. Зараз всіх приводять до єдиного знаменника. Українці знаходилися в більш привілейованому становищі, ніж жителі провінційної Росії. Логіка подібної міграційної політики дуже проста: контроль над переміщенням населення, припинення незаконної міграції, мінімізація кримінального ризику. Всі персоналії, які запідозрені в чомусь, в ідеалі можуть бути знайдені за адресою, яка є в реєстрації. Але робити це потрібно м`яко і продумано, оскільки часто вироджується просто в здирство, саму реєстрацію технічно складно одержати. Але закон є закон. Потрібно виконувати.

Олена Махова, будівельник з десятирічним досвідом роботи в Підмосков`ї:

Ці нові правила – просто жах. Я не знаю, що такого зробила Україна, щоб треба було нас так карати. Загалом, я звикла до того, що ми, українські будівельники, живемо в закритому просторі, на об`єкті, у вагончиках, ми нікуди не виїжджаємо, ми побоюємося облав і всі наші прогулянки – це щотижневі закупівлі в супермаркетах. Тому що навіть можливість проживання без реєстрації ще не дає права на роботу. Але це умови, на які ми свідомо йдемо. Але позбавлятися відразу обох прав: і права на роботу, і права на безперешкодне тримісячне проживання – дуже незручно. Мій чоловік довго працював безпосередньо в Москві, і можливість не реєструватися три місяці вельми полегшувала нам життя, його вільне переміщення давало нам можливість частого спілкування.

В принципі в Москві можна оформити будь-які документи – вся справа в сумі. Той, хто запрошує тебе на роботу, за бажанням, може зробити тобі і реєстрацію, і право на роботу, а потім відніме це з твоєї зарплати.

До 2004 року правила перебування українців в Москві теж були дуже строгі, і тоді навіть Ігоря, мого чоловіка, депортували. Але міграційні служби обійшлися з Ігорем дуже людяно, вони відпустили його ще на якийсь час на об`єкт, дозволили допрацювати і одержати зарплату. І зробили це  всього за триста доларів хабара. Адже іноді людей вивозять в термінали, і дуже погано з ними обходяться. Правда, після депортації йому довелося поміняти паспорт і узяти прізвище мами. А зараз я навіть не знаю, що робити. Посилення правил потягне за собою необхідність платити на кожному кроці, я розорюся на хабарах за ці реєстрації.

Я навіть подумувала про те, щоб змінити громадянство на російське, адже я за національністю росіянка. Але у мене чоловік патріот, він не хоче бути громадянином Росії. До того ж він не може забути, як нас міліція поїдає очима, як на кожному кроці ти повинен думати, що вимагатимуть документи і дозвіл на роботу, як за все треба платити. Це досить принизливо, адже в метро, якщо ми йдемо удвох, а одного зупиняють, то другий повинен пройти, щоб не оштрафували або не забрали обох.

Ольга Фіщук, студентка іконописної школи Троїце-Сергієвої Лаври:

Так, тут всіх реєструють. Після приїзду ти повинна прийти в паспортний стіл, здати талон, одержаний при в`їзді, заповнити картку, одержати інший відривний талон, потім, виїжджаючи, знову здати талон. Це стосується всіх – і тих хто приїхав з Польщі, Сербії, і тих, хто приїхав з Твері і Пскова.

Був цікавий момент. Мені так обурено говорить одна дівчинка з Уралу, мовляв, в`їжджаючи до Великобританії, росіяни повинні здавати відбитки пальців. А я її питаю: що ти так сердишся? Ти он в Росії нічого поганого не зробила, але за всіма твоїми переміщеннями батьківщина стежить. А що поганого, в тому, що британські власті стежать за росіянами після того, як росіяни в Лондоні убили Литвиненка?

Я думаю, що нові правила реєстрації ускладнять нам життя, але розраховую на допомогу Троїце-Сергієвої Лаври для її студентів.

Ольга Волкова, мешканка Київської області, десять років проживає в Москві:

 Є, звичайно, невелика проблема... Але ми завжди подібні проблеми вирішували. Напевно, доведеться пройти якусь тяганину, десь підплатити – нікуди не дінешся. До мене приїжджають батьки, але виглядають вони пристойно, на терористів не схожі, тому по Москві вони гуляють вільно. Тільки ось брат у мене – жагучий брюнет, трохи на кавказця схожий, його точно доведеться реєструвати. Але вирішуватимемо проблеми у міру їх надходження.

Лана Самохвалова