Ющенко і Ахметов - це глибокий інтим?

Ющенко і Ахметов - це глибокий інтим?

"У нас повинен бути сильний голова парламенту. Не фольклорна істота, не дід щукар, а людина, здатна чинити опір лідерові більшості.." Політологи аналізують суть нинішнього моменту

«Чи чекає Україну нова спікеріада?» - прес-конференцію на таку тему дали вчора відомі українські політологи в УНІАН. У ній вони проаналізували суть нинішнього політичного моменту, особливості коаліційного будівництва, взаємозв`язок між обранням керівництва парламенту і перспективою створення демкоаліції.

«ПРО СПІКЕРА І ПЕРСПЕКТИВИ ДЕМКОАЛІЦІЇ...»

Віктор Небоженко, політолог: Був рейтинг Ющенка, біля якого вони всі добре жили п`ять років...

Я з самого початку казав, що створення більшості буде складним, тому що це шлюб абсолютно різних за своєю природою сил. Рихлою і загниваючою «Нашою Україною» і воєнізованою, добре організованою БЮТ. Юлії Володимирівні треба розуміти, що з ким би вона там не домовлялася, з`явиться група, у якої є свої власні інтереси. Я бачу двох яскравих дестабілізаторів демкоаліції: саму Юлію Тимошенко і Вячеслава Кириленка. Я б на місці Тимошенко зараз день і ніч працював би з тими групами, в яких представлені ці дисиденти або відступники, непідписанти. У цих людей є абсолютно конкретні політичні мотиви небажання вступати в демкоаліцію. І це не просто несимпатія до Тимошенко, вони мають конкретні політичні вимоги. У «Нашій Україні» близько двадцяти людей, які категорично не сприймають Тимошенко для себе і для своєї політичної організації. При цьому, поза будь-яким сумнівом, якщо буде створена демокоаліція, то найбільш перспективна, талановита або така, що відчуває політичну кон`юнктуру частину НУ перебіжить в БЮТ. Ви пам`ятаєте, що стало з прихильниками Ющенка, коли вони потрапили в уряд Тимошенко? Вони перейшли в БЮТ.

Не треба говорити про розкол в «Нашій Україні». Його немає, тому що від самого початку ця політсила формувалася за принципом політичного паразитизму. Був рейтинг Ющенка, і вони біля нього добре прожили п`ять років. Їм зараз або потрібно створювати нову партію або розбігатися. До речі, в таку ж ситуацію (коли Ющенко «тягнув «Нашу Україну») зараз потрапила Росія, там те саме: президент Путін має свої 55 відсотків (у 75 я не вірю: населення не може «тримати» таких рейтингів довго - це суперечить природі громадської думки). «Єдина Росія» застосувала український принцип політичного паразитизму і теж намагається виїхати в 21 століття на рейтингу Путіна.

Я вважаю, що конфігурація: Кириленко-спікер, Тимошенко-прем`єр - це погано. У нас повинен бути сильний і здатний наполягати на своєму голова парламенту. Не фольклорна істота, не дід щукар, а сильна вольова людина, здатна чинити опір лідерові більшості. Повинен бути сильний і публічний конфлікт між головою Верховної Ради і прем`єр-міністром. Тільки тоді прем`єр-міністрові буде важко красти регулярно, і лише тоді голова Верховної Ради виконуватиме свій патріотичний обов`язок. Вони свідомо повинні зробити конфліктну групу. А розділення властей передбачає конфлікт, тому що ми не контролюватимемо ні Верховну Раду, ні тим не більш Кабмін. Що за публіка туди йде, ми за ці п`ятнадцять років добре вивчили. Нічого високоморального вгору пробитися не може. Але якщо правила гри будуть такими, за яких вони вимушені будуть протистояти один одному, то вони робитимуть щось таке, що принесе користь суспільству і державі. Голова Верховної Ради повинен буде вставати вранці і казати: що вони там сьогодні такого накоїли поганого у виконавчій владі? А голова виконавчої влади зі свого боку міркуватиме так: я можу підписати цей документ на півтора мільйони доларів (дрібниця, а приємно), але ж завтра в парламенті здіймуть галас. Отакі повинні бути людські відчуття у прем`єр-міністра і спікера. А нам підсовують сильну, вольову, талановиту людину Юлію Володимирівну Тимошенко та Кириленка. Він добрий хлопець, що й казати. Він якось непомітно, без скандалів, пройшов ці шістнадцять років, але це феномен Попелюшки. Стрімке зростання Кириленка було результатом особистої політики Ющенка, тепер Президент збирає плоди. Людина піднялася, а тепер у нього власний погляд на речі, а в поєднанні Луценко – Тимошенко – Кириленко - це небезпечна тріада. І тут важливо, щоб і Плющ, і Кириленко сіли б за стіл переговорів, а потім сказали б: заради єдності демократичної коаліції відходимо на один крок назад.

Доля коаліції залежить від трьох людей: від Тимошенко (вона повинна вести не тільки нічні, а ще й денні публічні переговори з дисидентами з НУ), від Кириленка (він повинен розуміти, що якщо п`ятнадцять-сімнадцять осіб один раз проголосують проти нього, то вони завжди голосуватимуть проти) і від Плюща, який утретє захотів виявитися головою Верховної Ради. І можливо, нам ці римейки, ці привіти з 90-х років, не потрібні, можливо, нам треба шукати наступні кандидатури на пост спікера і шукати раніше, ніж ми вступимо в чергові скандали.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних і політичних досліджень «Пента»: Може знову виникнути кандидатура Литвина.

ФесенкоПрогнозуючи труднощі з обранням спікера, я все ж таки не припускав, що воно стане настільки драматичним, і що від нього залежатиме доля парламентської коаліції. Плющ став символом можливого союзу НУНС з Партією Регіонів, і, очевидно, що більшість нашоукраїнців не готова прийняти його кандидатуру. Кириленко і Плющ повинні піти на самопожертвування, щоб зберегти єдність фракції.

Якщо не буде проголосована кандидатура спікера від «Нашої України», то тоді може бути знайдений інший ситуативний варіант. Знову виникне кандидатура Литвина. Можлива кулуарна домовленість з Партією Регіонів, і ми можемо побачити в керівництві парламентом регіонала.

ПРО ВІРОГІДНІСТЬ ПЕРЕГОВОРІВ ПРЕЗИДЕНТА І АХМЕТОВА ЩОДО СТВОРЕННЯ ШИРОКОЇ КОАЛІЦІЇ

Віктор Небоженко: Ющенко і Ахметов – це глибокий інтим...

Можливість переговорів між Президентом і Ахметовим - це глибокий інтим. Якби я щось про це знав, то був би дуже багатою людиною. Але я думаю, що Ющенко проводить політику політичного дарвінізму по відношенню до фракції. Він правильно вважає, що вони повинні самоорганізовуватися зсередини, а не чекати що скаже або з ким домовитися Президент. Ну скільки можна? Самі знайдіть лідерів, самі визначте позиції.

Ринат Ахметов, до речі, недавно сказав, що його партія буде цивілізованою. Можливо, це загроза, а можливо, це нова модель роботи – не знаю.

Володимир Фесенко: всі політики стежать один за одним

Особливість нинішнього моменту в тому, що всі політики стежать один за одним. Дуже ретельно стежать. Мені здається, що якби були хоч би побічні ознаки того, що відбуваються контакти між Ринатом Ахметовим і Віктором Ющенком, то інформація одразу з`явилася б, зокрема, у вашому агентстві. Я припускаю, що безліч ЗМІ відстежують, хто і як ходить в Секретаріат Президента, хто ходить по яких ресторанах, і з ким обговорює проблеми. Ми б знали, якби була така інформація. Довірені особи можуть вести такі розмови. І судячи з усього, Президент зараз шукає нестандартну конфігурацію влади, яка б дала змогу зберегти хоч би відносну політичну стабільність, і яка б не реанімувала політичну кризу. Консультації можуть проходити між людьми, які представляли чи можуть представляти інтереси Ахметова або Партії Регіонів. За моїми враженнями, не можна говорити про єдиного суб`єкта в переговорному процесі. Ми бачимо дуже складне зіткнення групових і особових інтересів. Можуть бути інтереси не тільки Президента, а й голови Секретаріату Президента, окремих фігур у «Нашій Україні».

ПРО МОЖЛИВІСТЬ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО ЖИТТЯ БЕЗ КОАЛІЦІЇ

Віктор Небоженко: Це бодяга може тягтися довго...

В принципі, можливо, що ця бодяга тягтиметься дуже довго і всі три політичні сили (БЮТ, НУНС і ПР) одержать по тридцять відсотків постад у законодавчій владі. І ніякої коаліції не буде, пройде тихий розподіл комітетів. (Про формування уряду зараз не йдеться). Інший варіант – створюється-таки більшість. Якою б вона не була: сімдесят відсотків парламентських комітетів відходить більшості, і їм же - посади в керівництві парламенту. Ну і вони намагаються створити уряд, провести прем`єра, при цьому тридцять відсотків парламентських посад дістається опозиції. Можливий третій варіант: шістдесят відсотків посад керівників парламентських комітетів відходить таки створеній більшості, а сорок відсотків – опозиції. Але при цьому меншість має свого спікера. Це складна конструкція, але треба політиків привчати жити за нашими правилами, а не за нічними домовленостями. Біда сьогоднішніх парламентаріїв не в тому, що вони не вірять одне одному, а в тому, що вони воліють серйозні переговори замінювати інтригами .

Володимир Фесенко: безкоаліційне існування Верховної Ради можливе...

Теоретично і навіть практично безкоаліційне існування Верховної Ради можливе. Але виникає конфлікт двох норм Конституції України. За однією нормою, якщо впродовж місяця не створена коаліція у Верховній Раді, повноваження можуть бути припинені. Інша норма Конституції каже, що якщо Верховна Рада обрана на позачергових парламентських виборах, то протягом року не можна припиняти її повноваження. Все залежить від позиції Президента і провідних політичних сил. І тому я думаю, що якщо не буде політичної волі припиняти роботу парламенту, то рік він проіснує точно. Далі все залежатиме від розстановки в парламенті. Є інша проблема: а що буде з виконавчою владою? Якщо не буде створена нова коаліція, то залишається уряд Януковича в статусі в.о. Мені здається, що така ситуація не може тривати нескінченно. Рік уряд не може існувати в статусі в.о. Це не влаштує ні парламент, ні Президента. Тому мені здається, що якщо коаліція не буде створена, то тоді виникне ситуація, коли ситуація з Кабміном буде розв`язана також нестандартно. І я не впевнений, що Янукович залишиться в статусі виконуючого обов`язки. І це теж може бути однією з інтриг політичного життя.

Записувала Маша Міщенко

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter